- •1. Особливостi мiфологiчного свiтосприйняття. Функцiї мiфа.
- •2. Суспiльно-iсторична природа I соцiальнi функцiї релiгiї. Релiгiйний свiтогляд.
- •3. Фiлософiя, як особлива форма суспiльної свiдомостi
- •4. Предмет фiлософiї
- •5.Розвиток поглядів на матеріальність світу в історії філософії
- •6.Категорія буття. Основні форми буття.
- •7.Сучасна наука про системну організацією і основні рівні матерії.
- •8.Філософія про різноманіт-ність і єдність світу.
- •9. Основнi функцiї фiлософiї
- •10. Дiалектика I метафiзика — двi основнi концепцiї розвитку
- •11. Iсторичнi етапи в розвитку дiалектики
- •12. Основнi принципи дiалектики
- •13. Спiввiдношення фiлософських категорiй I понять спецiальних наук.
- •14. Одиничне, особливе I загальне
- •15. Причина I наслiдок
- •16. Необхiднiсть I випадковiсть
- •17. Свобода I необхiднiсть
- •18. Змiст I форма
- •19. Сутнiсть I явище
- •20. Можливiсть I дiйснiсть
- •21. Частина I цiле
- •22. Структура, система, елемент
- •23. Гносеологiчна природа закону
- •24. Дiалектика якiсних I кiлькiсних змiн
- •25. Єднiсть I боротьба протилежностей. Категорiї тотожностi, суперечностi. Види суперечностей
- •26. Заперечення заперечення. Циклiчнiсть I поступовiсть у розвитку
- •27. Методологiчне I свiтоглядне значення законiв I категорiй дiалектики
- •28. Проблема пiзнання в iсторiї фiлософiї
- •29. Суб’єкт I об’єкт пiзнання
- •30. Дiалектичний характер пiзнання
- •31. Проблема iстини в фiлософiї I нацiї
- •32. Практика — осн. Джерело I рушiйна сила пiзнання
- •33. Види практичної дiяльностi
- •34. Основнi функцiї практики
- •35. Наука як специфiчна форма розвитку пiзнання.
- •36. Емпiричний I теоретичний рiвнi наукового пiзнання
- •38. Наука I мораль. Етичнi норми I цiнностi науки
- •37. Наукова картина свiту
- •39. Роль науки у розв’язаннi глобальних проблем сучасностi.
- •40.Суспільно-економічні та духовні передумо-ви винекнення філософії в країнах старо-давнього сходу.
- •41.Китайська філософія та її основні напрямки: даосизм і конфуціанцтво.
- •42.Філософія стародавньої індії.
- •43.Антична філософія.
- •44.Фiлософiя середньовiччя. Номіналізм і реалізм в середньовіччі.
- •45.Філософія відродження
- •46.Філософія середньовічного сходу.
- •47.Філософія нового часу.Проблема методу пізнання в філософії нового часу.
- •48.Роль гоббса , спінози, локка в розробці матеріалістичної філософії. Раціоналізм і сенсуалізм.
- •49.Лейбніц – видатний представник ідеалізму. Фр. Матеріалізм 18 ст.
- •50.Філософія і. Канта.
- •51. Метод і система філософії гегеля.
- •52. Філософія л.Феєрбаха.
- •53. Соціально-економічні та науково-теоретичні передумови виникнення філософії марксизму.
- •54. Філософські та соціально-економічні погляди к.Марска і ф.Енгельса.
- •55. Західноєвропейська філософія кінця хіх-хх століть.
- •56. Позитивізм та його різновиди.
- •58. „Філософія життя”. Екзистенціалізм.
- •65. Філософія в Києво-Могилянській академії
- •66. Філософські та суспільно-політичні погляди Шевченка, Куліша. Костомарова.
- •67. Філософські та соціальні погляди громадців: Потебня, Драгоманов.
- •69.Релігійно-філософські погляди Сковороди, козельського
- •70. Філософське осмислення світу в укр.Літературі: Франко, л.Українка, Коцюбинський
- •71. Суспільно-політична та філософська думка в Україні кінця хіх-поч. Хх ст..
- •72. Філософія в Україні в 2-х – 80-х роках.
- •73. Філософські і суспільно-політичні погляди видатних представників Закарпатського краю.
- •76. Матеріалізм ломоносова
- •78. Філософські та соціально-політичні погляди народників: Бакунін, Ткачов.
- •79. Релігійна та ідеалістична філософія в Росії в другій половині хіх - поч. Хх ст.
- •80. Життя і діяльність Леніна. Його суспільно-політичні і філософські погляди. Історична доля марксизму-ленінізму.
- •82. Структура свідомості.
- •99 Різні концепції шляху виходу в екологічної кризи
- •115.Історичні форми спільності людей
- •120 Ментальність. Особливості ментальності українського народу.
40.Суспільно-економічні та духовні передумо-ви винекнення філософії в країнах старо-давнього сходу.
Формування філософії в країнах Сходу відбувається у 2-му тисячолітті до н.е., в період розпаду родо-племінного устрою і зародження ранньокласових суспільних організацій (рабовласницького суспільства). Руйнується сільська громада як основа родо-племінного устрою, на зміну якій ідуть рабовласницькі відносини. Їх специфіка полягає в тому, що раб, як основний виробник матеріальних благ, функціонує в суспільних відносинах і системі виробництва не як людина, а всього лише як елемент виробничого процесу подібно до знарядь праці. Зміст праці раба, його свідомість, воля і побажання визначаються не ним самим, а рабовласником, оскільки відбиваються лише їх речові характеристики, цінність яких визначається на невільницькому ринку в залежності від тієї роботи, на яку призначався раб.
Така позиція раба в суспільстві привела до певного способу життя не тільки підневільних, але і визначила спосіб життя у суспільстві в цілому. I раби, і вільні люди вважалися залежними від зовнішньої сили, а весь калейдоскоп їх життя заздалегідь був визначений долею. Люди постають як речі в руках долі, що відповідним чином змальовується у тих чи інших філософських поглядах.
Саме в цей час і спостерігається перехід від міфологічного світобачення до філософського. Але становлення суто філософських поглядів як теоретичної форми сприйняття світу датується більш пізнім часом - XIII - XI ст. до н.е. При цьому слід наголосити, що виникнення філософії в країнах Сходу (Китаї та Iндії) є тривалим процесом, що здійснювався на фоні древньої міфології. Це знайшло своє відображення у специфіці філософських концепцій, напрямків і шкіл. На зміну жрецям приходять мудреці (філософи), які, на відміну від своїх попередників, не займаються тлумаченням волі Неба, а намагалися пояснити сутність природи і людини, розкрити їх взаємозв’язок і взаємодію, визначити місце людини у суспільстві, її відношення до влади, закону.
При цьому слід відмітити, що різні філософські вчення, які виникають в період становлення філософії, несуть на собі відбиток і зв’язок з попередніми поглядами, що пояснюється спробами мислителів пристосувати народні звичаї і традиції до інтересів новоутворених соціальних груп. Спостерігається певний вплив стародавніх вірувань і обрядів на становлення філософії як світогляду. Філософія в цей час тісно пов’язана з політикою, про що свідчить те, що філософи, як найбільш освічені люди, тісно оточують правителів і їх чиновників. На кожному вченні видно відбиток епохи, класу, особистості.
Перші відомості із філософії знаходимо у Єгипті і Вавілоні. Однак це ще не були філософські системи, а скоріше якісь уривчасті знання з геометрії, астрономії і медицини. Уже сформовані філософські системи, які дійшли до нас, знаходимо у стародавньому Китаї та Iндії.