De Prometheo

Prometheus, qui auxilio Minervae homĭnes ex terra et aqua fecĕrat, de genĕre humāno bene meruit. Dei saepe Prometheum ad epŭlas suas invitavērunt. Ităque consilium Jovis, qui omnes homĭnes necāre constituĕrat, Prometheo notum erat. Prometheus aliquando in coelum venit, ignem, quem Juppĭter hominĭbus negavĕrat, de Olympo subduxit et hominĭbus donāvit. Quamquam Jovis ira magna erat, genus humānum non delēvit. Prometheum autem Vulcānus iussu Jovis in monte Caucăso ferreis catēnis ad saxum alligāvit cotidieque aquĭla iecur Promethei devorābat. Iecŏris pars, quam aquĭla interdiu devoravĕrat, noctu crescēbat. Ita Prometheus ingentes dolōres tolerābat. Postea Hercŭles aquĭlam sagitta necāvit Prometheumque liberāvit.

De causa belli Troiāni

Pelēus, rex Thessaliae, ad suas nuptias cum Thetĭde dea omnes deos convocāvit praeter Discordiam. Quae dea, ira commōta, discordiam concitāre constituit et ab janua in mensam convivārum malum aureum jecit cum inscriptiōne: «Pulcherrĭmae» (найкрасивішій). Magna fuit controversia inter Junōnem, Minervam et Venĕrem, nam sibi quaeque malum judicābat. Denĭque Juppĭter imperāvit Mercurio deducĕre eas certantes ad Parĭdem, filium regis Priămi, qui tunc greges in monte Ida pascēbat. Juno Parĭdi potentiam, Minerva sapientiam, Venus autem Helĕnam, pulcherrĭmam omnium muliĕrum, promīsit. Paris, pollicitationĭbus motus, Venĕri praemium pulchritudĭnis dat. Paulo post Paris Helĕnam, Menelāi regis uxōrem, auxilio Venĕris rapuit eamque in conjugio habuit. Hinc bellum Trojānum incēpit, quos multos annos continēbat. Denĭque Troja a Graecis dolo capta et delēta est.

ІІ.Проаналізуйте форми іменників, визначте відміну, відмінок та число:

conjugio, amīcum, pulchritudĭnis, mores, Helĕnam, gentium, Parĭdi, incŏlas, monte, urbem, mensam, Trojam, medicus, fama, labōre.

ІІІ. Зробіть морфологічний аналіз дієслівних форм:

jecit, potuěro, cupīvit, fuěrit, habēbis, redigĕre, faciam, curavěrat, expugnavērunt, audiverĭtis, mutabĭtis, dedit, vidi, descripsit, appellātur.

IV. Провідмінюйте дієслова у Perfectum, Plusquamperfectum, Futurum II indicativi activi:

muto, āvi, ātum, āre; habeo, bui, bitum, ēre; constituo, tui, tutum, ĕre.

V. Узгодивши іменник з прикметником, утворіть словосполучення та провідміняйте його у Sing. та Plur.:

1. injuria, ae, f; criminālis, e – злочинна несправедливість;

2. gens, gentis, f; antiquus, a, um – стародавній рід;

3. scriptor, ōris, m; clarus, a, um – відомий письменник;

VI. Перекладіть речення латинською мовою:

1. Греки зруйнували Трою та спалили місто.

2. Геродот описував життя та звичаї багатьох грецьких міст.

3.Люди будують міста, а мить їх руйнує.

4.Лікар повинен лікувати, а природа - оздоровлювати.

5. Ти не повинен чинити несправедливість іншому.

VIІ. Напишіть словникову форму латинських слів, від яких походять такі українські терміни:

урбанізація, патріархат, моральний, конституція, мутація, медик, куратор, натуральний, санація, фрукт, імператор, філія, регалії, потенційний, премія, аннали, континент.

N.B. Вивчіть латинські вислови:

1. Exēgi monumentum (Hor.). – Я звів собі пам’ятник.

2. Feci, quod potui, faciant meliōra potentes. – Я зробив все, що зміг, нехай інші зроблять краще.

3. Veni, vidi, vici. – Прийшов, побачив, переміг.

4. Ut sementem fecěris, ita metes. – Як посієш, так і пожнеш.

5. Dixi et anĭmam levāvi. – Я сказав і полегшив (свою) душу.

6. Quod scripsi - scripsi. – Що написав – те написав (про відмову від переробок).

7. Montes auri pollicens. – Обіцяти золоті гори.

8. Mendāci homĭni vera quidem dicenti non credĭmus. – Брехливій людині ми не віримо, навіть якщо вона говорить правду.

9. Bonum initium est dimidium facti. – Гарний початок – половина справи.

10. Currente calămo. – Біглим пером (нашвидкуруч писати).

Урок 13.