Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Муниципальне_право2.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
05.09.2019
Размер:
2.27 Mб
Скачать

1) Питання місцевого значення;

2) Питання, що не вважаються безпосередньо місцевими і право вирішувати які делегується відповідно до закону органам місцевого самоврядування.

Перша група питань становить власну компетенцію місцевого самоврядування. В її структурі звичайно виділяють обов’язкові і добровільні (факультативні) повноваження місцевого самоврядування, при цьому перші мають пріоритетний характер.

До обов’язкових законодавство, зокрема, відносить питання, що мають загальнодержавне (загальнонаціональне) значення, наприклад, водопостачання, громадська безпека, охорона здоров’я, вулиці, тротуари, вуличне освітлення, похоронні послуги, планування забудови тощо. Добровільні повноваження реалізуються органами місцевого самоврядування на власний розсуд, залежно від фінансових і матеріальних можливостей громади

Друга група питань становить делеговану (доручену) компетенцію місцевого самоврядування. Що стосується делегованої компетенції, то держава не повинна брати на себе вирішення тих питань, які: по-перше, випливають з колективних потреб жителів сіл, селищ, міст, тобто безпосередньо стосуються їх інтересів i, по-друге, можуть успішно вирішуватися територіальними громадами та обраними ними органами. П.М. Любченко визначає юридичну природу делегування: а) акт про делегування повинен обов’язково прийматись делегуючим органом; б) делегуватись можуть тільки окремі повноваження, якi є частиною власної компетенції, тобто орган не може делегувати більше, чим має сам; в) право делегувати повноваження повинно бути закріплено в законі; г) після делегування повноважень компетенція делегуючого органа не змінюється, компетенція органа, якому делегуються ці повноваження, тимчасово розширюється за рахунок одержаних додатково повноважень; д) делеговані повноваження можуть бути в будь-який час відізвані, якщо повноваження делегуються на визначений строк, то для припинення делегування не потрібно прийняття відповідного юридичного акту; е) переделегування (субделегування) повноважень не може бути допустимим, оскільки це протирiчить намірам органу, що делегував повноваження91.

Для багатьох сучасних держав спільною тенденцією є розширення в структурі компетенції місцевого самоврядування обов’язкових і доручених повноважень, що обумовлено процесами децентралізації управління та розвитком місцевої демократії.

§2. Закріплення сфери компетенції та повноважень місцевого самоврядування в Конституції та законах України

У загальному вигляді найважливіші питання, віднесені до відання місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, ст.143 якої передбачає: «територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції».

Деталізуються та конкретизуються повноваження місцевого самоврядування в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні», в галузевому законодавстві та в інших правових актах. Водночас необхідно зазначити, що переважна більшість повноважень місцевого самоврядування здійснюється через представницькі органи місцевого самоврядування та їх виконавчі органи. В силу цього, в законах та інших правових актах повноваження місцевого самоврядування, як правило, визначаються шляхом закріплення повноважень відповідних органів місцевого самоврядування.

Що стосується повноважень територіальної громади, то більш-менш чітко до її відання (або до відання її структурних підрозділів - внутрішніх громад: жителів будинків, вулиць, кварталів, мікрорайонів, районів у містах, сіл, селищ) чинне законодавство відносить такі питання:

- формування виборних органів місцевого самоврядування - сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад;

- обрання виборних посадових осіб місцевого самоврядування (сільського, селищного, міського голови);

- ініціювання питання щодо утворення органу самоорганізації населення, його обрання та дострокове припинення повноважень;

- дострокове припинення повноважень органів та посадових осіб місцевого самоврядування у разі, якщо вони порушують Конституцію або закони України, обмежують права і свободи громадян, не забезпечують здійснення наданих їм законом повноважень;

- відкликання депутата місцевої ради.

Повноваження органів місцевого самоврядування Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» закріплює згідно з принципом розподілу повноважень: окремо визначається компетенція представницьких органів місцевого самоврядування — сільських, селищних, міських рад, їх виконавчих органів та сільського, селищного, міського голови.