- •Навчальний посібник ужгород
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальна характеристика муніципального права
- •§1. Поняття, предмет та методи муніципального права
- •§2. Муніципально-правові норми та муніципально-правові інститути. Система муніципального права
- •§3. Муніципально-правові відносини
- •§4. Джерела муніципального права
- •§.5. Муніципальне право як наукова та навчальна дисципліна
- •§1. Історико-теоретичні основи місцевого самоврядування
- •1.1. Історія виникнення місцевого самоврядування
- •1.2. Основні сучасні системи місцевого самоврядування
- •1.3. Поняття “місцевого самоврядування” у науковій думці
- •1.4. Основні теорії (концепції) місцевого самоврядування
- •§2. Концепція місцевого самоврядування в Європейській хартії місцевого самоврядування
- •§3. Концепція місцевого самоврядування в Конституції України
- •§4. Взаємовідносини державної влади та місцевого самоврядування в Україні
- •§5. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- •Розділ 3. Правові основи місцевого самоврядування
- •§1. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування
- •4. Норми, в яких закріплені правові гарантії місцевого самоврядування. Вони стосуються:
- •§2. Європейська хартія місцевого самоврядування
- •§3. Закони України та підзаконні нормативні акти, що становлять правову основу місцевого самоврядування в Україні
- •§4. Акти місцевого самоврядування
- •§1. Поняття системи місцевого самоврядування та її елементи
- •§2. Територіальна громада - базовий елемент системи місцевого самоврядування
- •§3. Поняття та види органів місцевого самоврядування. Представницькі органи місцевого самоврядування
- •3.1. Поняття органу місцевого самоврядування, основні ознаки органу місцевого самоврядування
- •3.2. Представницькі органи місцевого самоврядування
- •3.3. Сесія як основна форма роботи місцевих рад
- •3.4. Постійні комісії та тимчасові контрольні комісії ради
- •3.5. Районна в місті рада
- •§ 4. Обласні та районні ради
- •§ 5. Сільський, селищний, міський голова
- •5.1. Правовий статус сільського, селищного та міського голови
- •5.2. Особливості правового статусу та повноваження голови міста Києва
- •§ 6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
- •§ 7. Статус депутата місцевої ради
- •7.1. Особливості статусу депутата місцевої ради
- •7.2. Початок і припинення повноважень депутата місцевої ради
- •7.3. Права і обов’язки депутата місцевої ради
- •7.3.1. Робота в раді
- •7.3.2. Робота у виборчому окрузі
- •7.4. Депутатські групи і депутатські фракції
- •7.5. Гарантії депутатської діяльності
- •4. Гарантії депутатів місцевих рад від необґрунтованого переслідування
- •§ 8. Статус службовців органів місцевого самоврядування
- •§ 9. Місце та роль органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування
- •§ 10. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування
- •§1. Поняття і види виборів до органів місцевого самоврядування
- •§2. Місцевий референдум
- •§3. Загальні збори жителів за місцем проживання
- •§ 4. Місцеві ініціативи
- •§5. Громадські слухання
- •§6. Відкликання депутата місцевої ради
- •§7. Перспективи розвитку безпосередніх форм місцевої демократії в Україні
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ 6 компетенція місцевого самоврядування
- •§1. Поняття та зміст компетенції місцевого самоврядування
- •1. Об’єктивні критерії - обсяг і характер завдання.
- •2. Суб’єктивні критерії - ефективність та економія.
- •1) Питання місцевого значення;
- •2) Питання, що не вважаються безпосередньо місцевими і право вирішувати які делегується відповідно до закону органам місцевого самоврядування.
- •§2. Закріплення сфери компетенції та повноважень місцевого самоврядування в Конституції та законах України
- •2.1. Компетенція сільських, селищних, міських рад
- •2.2. Компетенція районних, обласних рад
- •2.3. Компетенція сільського, селищного, міського голови
- •2.4. Компетенція виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради
- •1. У сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку:
- •2. У галузі бюджету, фінансів і цін:
- •3. Щодо управління комунальною власністю:
- •4. У галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку:
- •6. У сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту:
- •7. У сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища:
- •8. У сфері соціального захисту населення:
- •9. У галузі зовнішньоекономічної діяльності:
- •10. Щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою:
- •11. Щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян:
- •12. Щодо відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України:
- •Фінансово-економічна основа місцевого самоврядування
- •§1. Комунальна власність та її правовий режим
- •1.1. Поняття комунальної власності
- •1.2. Об’єкти і суб’єкти права комунальної власності
- •1.3. Правові форми використання комунальної власності
- •1.4. Відчуження об’єктів комунальної власності
- •§2. Місцеві бюджети та цільові фонди місцевого самоврядування
- •§3. Місцеві податки і збори
- •§ 1. Поняття та система гарантій місцевого самоврядування
- •§ 2. Судовий захист прав та інтересів місцевого самоврядування
- •2.1. Роль судової влади у системі захисту прав місцевого самоврядування
- •2.2. Захист прав місцевого самоврядування в Конституційному Суді України
- •2.3. Захист прав місцевого самоврядування в судах загальної юрисдикції
- •Розділ 9. Відповідальність у муніципальному праві
- •§1. Поняття та види відповідальності у муніципальному праві
- •Види відповідальності у муніципальному праві
- •§2. Особливості відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
- •Особливі випадки відповідальності у муніципальному праві у формі дострокового припинення повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування та призначення позачергових виборів
- •§3. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами
- •Навчальний план з курсу “Муніципальне право України”
- •Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни
- •Вимоги до рівня підготовки для засвоєння дисципліни
- •Вимоги до знань та умінь
- •Знати :
- •Тестові завдання
- •Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями :
- •Закінчіть речення, наведені нижче
- •Рекомендована література
- •Ужгородська міська рада
- •IV сесія V скликання
- •Рішення
- •Ужгородська міська рада __іv__ сесія __v__ скликання
- •Затверджено
- •V скликання від 29.12.06
- •Регламент
- •Ужгородської міської ради V скликання
- •Розділ і
- •Загальні положення
- •Розділ II Сесія міської ради
- •Розділ III Порядок денний сесії
- •Розділ IV Засідання міської ради
- •Розділ V Прийняття рішень
- •Розділ VI Порядок надання слова
- •Розділ VII Порядок голосування пропозицій
- •Розділ vііі Дисципліна та етика на пленарних засіданнях
- •Розділ IX Протокол. Стенографічний звіт пленарного засідання
- •Розділ X Депутат міської ради
- •Розділ XI Постійні комісії ради
- •Розділ XII Депутатські групи і фракції
- •Розділ XIII Тимчасові контрольні комісії ради
- •Розділ XIV Міський голова
- •Розділ XV Секретар міської ради
- •Розділ XVI Відділ по роботі з депутатами та постійними комісіями
- •Виконавчий комітет міської ради
- •Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи виконавчого комітету
- •3.Планування роботи
- •4.Підготовка та проведення засідань виконкому, прийняття рішень
- •5.Порядок підготовки та прийняття розпорядчих документів
- •6.Підготовка та проведення нарад , зустрічей та інших заходів з участю міського голови
- •7.Організація роботи з документами
- •8.Організація роботи з документами в управліннях, відділах, інших структурних підрозділах
- •9.Організація контролю за виконанням документів
- •10.Порядок розгляду звернень та організації прийому громадян
- •11.Кадрова робота
- •12.Порядок проходження таємних документів
- •13.Робота з нагородними документами
- •14. Порядок прийому зарубіжних делегацій у міській раді
- •15.Порядок виконання друкарських і розмножувальних робіт
- •17.Організація використання робочого часу
- •18.Порядок забезпечення електронним зв’язком
- •19.Матеріально-технічне забезпечення діяльності виконкому, міської ради, режим роботи в приміщенні адмінбудинку
- •Ужгород - 2005
- •Місто Ужгород та його статус
- •Стаття 2 Сутність та правовий статус територіальної громади
- •Стаття з Рішення, що мають загальнообов'язкову силу
- •Стаття 4
- •Розділ II назва, символи влади
- •Розділ iiі територіальна громада міста
- •Загальні збори мешканців
- •Частина друга Міський голова
- •Частина третя Виконавчі органи ради
- •Частина четверта Відповідальність органів та посадових осіб Ужгородської міської ради та виконавчого комітету
- •Розділ VI бюджет територіальної громади міста ужгорода
- •Розділ VII майно територіальної громади
- •Розділ VIII
- •Опис та правила використання традиційної символіки на території м.Ужгорода.
- •81 Сахенко с. Визначення природи мандата депутата місцевої ради // http://www.Guds.Gov.Ua/document/42115
§3. Муніципально-правові відносини
Муніципально-правові відносини - це суспільні відносини, врегульовані муніципально-правовими нормами, тобто відносини, юридичні права та обов’язки учасників яких визначені згідно з приписами норм муніципального права. Муніципально-правові відносини виникають у зв’язку з організацією та здійсненням місцевого самоврядування.
Підставою їх відокремлення у відносно самостійну групу правовідносин виступають положення Конституції України щодо визначення місцевого самоврядування як однієї з форм здійснення народовладдя, виділення комунальної власності як самостійної форми публічної власності, встановлення сфери компетенції місцевого самоврядування, гарантій прав та законних інтересів місцевого самоврядування.
Муніципально-правові відносини характеризуються рисами як спільними для всіх видів правовідносин, так і специфічними, притаманними лише цьому виду правовідносин.
Так, муніципально-правові відносини мають єдину для всіх правовідносин структуру - об’єкт, суб’єкт та зміст (суб’єктивні права та юридичні обов’язки), а їх специфіка пов’язана:
по-перше, з їх змістом - вони виникають в особливій сфері суспільних відносин (відносини місцевого самоврядування), які є предметом муніципального права та пов’язані зі здійсненням публічної влади на місцевому рівні територіальною громадою та її членами у передбачених законом формах;
по-друге, з особливостями об’єкта, суб’єкта та характером юридичних зв’язків між суб’єктами цих відносин.
Зокрема, об’єкт муніципально-правових відносин - це матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникають муніципально-правові відносини.
Об’єкти муніципально-правових відносин виступають їх необхідним структуроутворюючим елементом, вони забезпечують зв’язок між суб’єктами цих відносин, а у їх якості можуть виступати різноманітні явища - дії, матеріальні та нематеріальні блага. Наприклад, Конституція України до їх переліку відносить: питання місцевого значення, комунальну власність, місцевий бюджет тощо.
Специфічним об’єктом муніципально-правових відносин є публічна влада. Питання влади (застосування влади чи захисту від влади) тією чи іншою мірою зачіпають інтереси практично всіх суб’єктів муніципально-правових відносин - територіальної громади, органів місцевого самоврядування тощо.
Найчастіше об’єктом муніципально-правових відносин виступають певні дії (діяльність територіальної громади, її членів, органів і посадових осіб місцевого самоврядування, органів самоорганізації населення, спрямована на вирішення питань місцевого значення - муніципальна діяльність), що набувають відповідного оформлення. Наприклад, згідно з п. 23 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільська, селищна, міська рада затверджує місцевий бюджет і ці її дії оформлюються відповідним рішенням.
Суб’єкти муніципально-правових відносин - це особи, спільноти людей (територіальні громади та їх підрозділи), підприємства, органи, установи, організації тощо, які згідно з приписами муніципально-правових норм є носіями суб’єктивних юридичних прав і обов’язків.
Суб’єктами муніципально-правових відносин (муніципального права) зазначені особи, організації тощо можуть стати лише за умови їх муніципальної правосуб’єктності, яка включає муніципальну правоздатність і дієздатність.
Муніципальна правоздатність - це обумовлена муніципально-правовою нормою здатність суб’єкта муніципально-правових відносин мати суб’єктивні юридичні права та обов’язки. Зокрема, правоздатність фізичної особи в муніципально-правовій сфері настає після того, як вона стає членом територіальної громади, й припиняється після її смерті або припинення членства в територіальній громаді (виїзду на постійне місце проживання за межі відповідного населеного пункту).
Муніципальна дієздатність - це обумовлена муніципально-правовою нормою здатність суб’єкта муніципально-правових відносин своїми діями набувати та здійснювати суб’єктивні юридичні права і обов’язки. Так, у повному обсязі муніципальна дієздатність фізичної особи виникає за умови її належності до громадянства України та при досягненні нею 18 років.
В окремих випадках закон передбачає деякі винятки. Так, наприклад, згідно зі ст. 6 Закону України «Про органи самоорганізації населення» обирати та бути обраними до органу самоорганізації населення мають право жителі, які на законних підставах проживають на відповідній території, тобто вимога належності до громадянства України в даному випадку не передбачається.
Коло суб’єктів муніципально-правових відносин досить специфічне й свідчить про певну особливість даних відносин щодо інших видів правовідносин. Суб’єктів муніципально-правових відносин можна поділити на наступні групи:
1. До першої групи можна віднести спільноти (колективи) людей - територіальні громади (жителі сіл, селищ, міст), внутрішні територіальні громади (жителі районів у містах, мікрорайонів тощо).
2. До другої групи входять фізичні особи - громадяни, іноземці, біпатриди, апатриди - члени відповідної територіальної громади та їх зібрання, а також юридичні особи, які зареєстровані та/або здійснюють діяльність на території відповідної громади.
3. До третьої групи відносяться окремі фізичні особи чи групи осіб, які вступають у правовідносини з органами місцевого самоврядування при реалізації своїх прав на звернення до органів місцевого самоврядування.
4. Четверту групу складають представницькі органи місцевого самоврядування, їх посадові особи та виконавчі органи, а також інші створювані ними органи та органи самоорганізації населення.
5. До п’ятої групи можна віднести виборні посадові особи органів місцевого самоврядування (кандидати в депутати місцевих рад та на посади сільських, селищних, міських голів, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови).
6. Шосту групу складають органи державної влади та їх посадові особи.
7. До сьомої групи можна віднести добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування тощо.
Аналізуючи суб’єктний склад, слід підкреслити, що важливою особливістю багатьох муніципально-правових відносин є нерівноправність їх суб’єктів. Ця обставина обумовлена тим, що в муніципально-правових відносинах переважно діє принцип влади і підпорядкування, тобто одні суб’єкти виступають управомоченою стороною, інші -зобов’язаною.
Водночас один і той самий суб’єкт муніципального права в різних муніципально-правових відносинах може виступати одночасно як управомоченою, так і зобов’язаною (підпорядкованою) стороною. Наприклад, у випадках, коли член територіальної громади виступає суб’єктом права участі у здійсненні місцевого самоврядування, він може вимагати від органів місцевого самоврядування відповідних гарантій реалізації цього права. І, навпаки, органи місцевого самоврядування можуть вимагати від членів територіальної громади виконання актів місцевого самоврядування.
Зміст муніципально-правових відносин характеризується складною структурою. Так, в їх структурі можна виділити юридичний (суб’єктивні права та юридичні обов’язки) та матеріальний (фактична поведінка суб’єктів) зміст.
При цьому суб’єктивне право учасників муніципально-правових відносин - це їх, визначена муніципально-правовою нормою, можливість вільно діяти в певних, визначених нормою, межах, а юридичний обов’язок - встановлена муніципально-правовою нормою вимога діяти певним, чітко визначеним нормою чином або утриматися від здійснення певних дій.
Виникнення муніципально-правових відносин пов’язане з юридичними фактами, які приводять у дію відповідну муніципально-правову норму.
Юридичні факти - це конкретні життєві обставини (дії або події), з якими муніципально-правові норми пов’язують виникнення, зміну або припинення муніципально-правових відносин. Вони формулюються у гіпотезах муніципально-правових норм і залежно від їх зв’язку з індивідуальною волею суб’єкта поділяються на дві групи: події та дії.
Події - це такі юридичні факти, що не залежать від волі суб’єктів (наприклад, досягнення громадянином України вісімнадцятирічного віку є підставою виникнення правовідносин з реалізації активного та пасивного виборчого права при місцевих виборах).
Дії - це юридичні факти, що залежать від волі і свідомості суб’єктів муніципально-правових відносин. З точки зору законності дії поділяються на правомірні і неправомірні.
Правомірні дії зумовлюють виникнення у суб’єктів прав і обов’язків, передбачених муніципально-правовими нормами. При цьому правомірні дії, у свою чергу, також поділяються на дві групи: юридичні акти і юридичні вчинки. Юридичні акти - це правомірні дії, що здійснюються суб’єктами з метою їх вступу в певні муніципально-правові відносини, а юридичні вчинки - це правомірні дії, що безпосередньо не спрямовані на виникнення, припинення або зміну муніципально-правових відносин, але тягнуть за собою такі наслідки.
Неправомірні дії - це юридичні факти, що суперечать вимогам муніципально-правових норм. Вони можуть стати підставою для притягнення органів та посадових осіб місцевого самоврядування до відповідальності.
Класифікація муніципально-правових відносин може бути здійснена за різними підставами:
1. За змістом вони поділяються на такі групи:
• відносини, що виникають у зв’язку з організацією місцевого самоврядування (зокрема, відносини, пов’язані з обранням представницьких органів місцевого самоврядування, сільського, селищного, міського голови, органів самоорганізації населення тощо);
• відносини, що виникають у процесі функціонування місцевого самоврядування (наприклад, реалізація самоврядних повноважень органами місцевого самоврядування);
• відносини, що виникають у зв’язку із здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень.
2. Залежно від характеру взаємовідносин суб’єктів їх поділяють на загальні, конкретні муніципально-правові відносини та муніципально-правові стани.
Загальний або конкретний характер муніципально-правових відносин зумовлений характером відповідних норм муніципального права. Так, реалізація муніципально-правових норм загальнорегулятивного характеру (норм-принципів, норм-декларацій, норм-дефініцій тощо) приводить до виникнення муніципально-правових відносин загального характеру, в яких не визначені конкретні суб’єкти відносин, їх взаємні права та обов’язки (ці питання деталізуються в чинному законодавстві про місцеве самоврядування та у відповідних конкретних правовідносинах). Це, зокрема, стосується Декларованих Конституцією України принципів визнання та гарантування місцевого самоврядування (ст. 7), визначення місцевого самоврядування (ст. 140).
Можна виділити особливий різновид загальних муніципально-правових відносин - муніципальні стани, тобто такі відносини, в яких визначаються конкретні суб’єкти, а їх права та обов’язки відповідними муніципально-правовими нормами чітко не встановлені, наприклад, стан належності фізичної особи до певної територіальної громади.
Для конкретних муніципально-правових відносин характерним є наявність чітко визначених сторін та визначеність їх взаємних прав та обов’язків.