- •Навчальний посібник ужгород
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальна характеристика муніципального права
- •§1. Поняття, предмет та методи муніципального права
- •§2. Муніципально-правові норми та муніципально-правові інститути. Система муніципального права
- •§3. Муніципально-правові відносини
- •§4. Джерела муніципального права
- •§.5. Муніципальне право як наукова та навчальна дисципліна
- •§1. Історико-теоретичні основи місцевого самоврядування
- •1.1. Історія виникнення місцевого самоврядування
- •1.2. Основні сучасні системи місцевого самоврядування
- •1.3. Поняття “місцевого самоврядування” у науковій думці
- •1.4. Основні теорії (концепції) місцевого самоврядування
- •§2. Концепція місцевого самоврядування в Європейській хартії місцевого самоврядування
- •§3. Концепція місцевого самоврядування в Конституції України
- •§4. Взаємовідносини державної влади та місцевого самоврядування в Україні
- •§5. Принципи, завдання та функції місцевого самоврядування
- •Розділ 3. Правові основи місцевого самоврядування
- •§1. Конституційно-правові основи місцевого самоврядування
- •4. Норми, в яких закріплені правові гарантії місцевого самоврядування. Вони стосуються:
- •§2. Європейська хартія місцевого самоврядування
- •§3. Закони України та підзаконні нормативні акти, що становлять правову основу місцевого самоврядування в Україні
- •§4. Акти місцевого самоврядування
- •§1. Поняття системи місцевого самоврядування та її елементи
- •§2. Територіальна громада - базовий елемент системи місцевого самоврядування
- •§3. Поняття та види органів місцевого самоврядування. Представницькі органи місцевого самоврядування
- •3.1. Поняття органу місцевого самоврядування, основні ознаки органу місцевого самоврядування
- •3.2. Представницькі органи місцевого самоврядування
- •3.3. Сесія як основна форма роботи місцевих рад
- •3.4. Постійні комісії та тимчасові контрольні комісії ради
- •3.5. Районна в місті рада
- •§ 4. Обласні та районні ради
- •§ 5. Сільський, селищний, міський голова
- •5.1. Правовий статус сільського, селищного та міського голови
- •5.2. Особливості правового статусу та повноваження голови міста Києва
- •§ 6. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад
- •§ 7. Статус депутата місцевої ради
- •7.1. Особливості статусу депутата місцевої ради
- •7.2. Початок і припинення повноважень депутата місцевої ради
- •7.3. Права і обов’язки депутата місцевої ради
- •7.3.1. Робота в раді
- •7.3.2. Робота у виборчому окрузі
- •7.4. Депутатські групи і депутатські фракції
- •7.5. Гарантії депутатської діяльності
- •4. Гарантії депутатів місцевих рад від необґрунтованого переслідування
- •§ 8. Статус службовців органів місцевого самоврядування
- •§ 9. Місце та роль органів самоорганізації населення в системі місцевого самоврядування
- •§ 10. Асоціації та інші добровільні об’єднання органів місцевого самоврядування
- •§1. Поняття і види виборів до органів місцевого самоврядування
- •§2. Місцевий референдум
- •§3. Загальні збори жителів за місцем проживання
- •§ 4. Місцеві ініціативи
- •§5. Громадські слухання
- •§6. Відкликання депутата місцевої ради
- •§7. Перспективи розвитку безпосередніх форм місцевої демократії в Україні
- •Питання для самоконтролю :
- •Розділ 6 компетенція місцевого самоврядування
- •§1. Поняття та зміст компетенції місцевого самоврядування
- •1. Об’єктивні критерії - обсяг і характер завдання.
- •2. Суб’єктивні критерії - ефективність та економія.
- •1) Питання місцевого значення;
- •2) Питання, що не вважаються безпосередньо місцевими і право вирішувати які делегується відповідно до закону органам місцевого самоврядування.
- •§2. Закріплення сфери компетенції та повноважень місцевого самоврядування в Конституції та законах України
- •2.1. Компетенція сільських, селищних, міських рад
- •2.2. Компетенція районних, обласних рад
- •2.3. Компетенція сільського, селищного, міського голови
- •2.4. Компетенція виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради
- •1. У сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку:
- •2. У галузі бюджету, фінансів і цін:
- •3. Щодо управління комунальною власністю:
- •4. У галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв’язку:
- •6. У сфері освіти, охорони здоров’я, культури, фізкультури і спорту:
- •7. У сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища:
- •8. У сфері соціального захисту населення:
- •9. У галузі зовнішньоекономічної діяльності:
- •10. Щодо вирішення питань адміністративно-територіального устрою:
- •11. Щодо забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян:
- •12. Щодо відзначення державними нагородами, відзнаками Президента України та присвоєння почесних звань України:
- •Фінансово-економічна основа місцевого самоврядування
- •§1. Комунальна власність та її правовий режим
- •1.1. Поняття комунальної власності
- •1.2. Об’єкти і суб’єкти права комунальної власності
- •1.3. Правові форми використання комунальної власності
- •1.4. Відчуження об’єктів комунальної власності
- •§2. Місцеві бюджети та цільові фонди місцевого самоврядування
- •§3. Місцеві податки і збори
- •§ 1. Поняття та система гарантій місцевого самоврядування
- •§ 2. Судовий захист прав та інтересів місцевого самоврядування
- •2.1. Роль судової влади у системі захисту прав місцевого самоврядування
- •2.2. Захист прав місцевого самоврядування в Конституційному Суді України
- •2.3. Захист прав місцевого самоврядування в судах загальної юрисдикції
- •Розділ 9. Відповідальність у муніципальному праві
- •§1. Поняття та види відповідальності у муніципальному праві
- •Види відповідальності у муніципальному праві
- •§2. Особливості відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування
- •Особливі випадки відповідальності у муніципальному праві у формі дострокового припинення повноважень органів і посадових осіб місцевого самоврядування та призначення позачергових виборів
- •§3. Відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування перед юридичними і фізичними особами
- •Навчальний план з курсу “Муніципальне право України”
- •Вимоги до рівня засвоєння змісту дисципліни
- •Вимоги до рівня підготовки для засвоєння дисципліни
- •Вимоги до знань та умінь
- •Знати :
- •Тестові завдання
- •Установіть відповідність між поняттями та їх визначеннями :
- •Закінчіть речення, наведені нижче
- •Рекомендована література
- •Ужгородська міська рада
- •IV сесія V скликання
- •Рішення
- •Ужгородська міська рада __іv__ сесія __v__ скликання
- •Затверджено
- •V скликання від 29.12.06
- •Регламент
- •Ужгородської міської ради V скликання
- •Розділ і
- •Загальні положення
- •Розділ II Сесія міської ради
- •Розділ III Порядок денний сесії
- •Розділ IV Засідання міської ради
- •Розділ V Прийняття рішень
- •Розділ VI Порядок надання слова
- •Розділ VII Порядок голосування пропозицій
- •Розділ vііі Дисципліна та етика на пленарних засіданнях
- •Розділ IX Протокол. Стенографічний звіт пленарного засідання
- •Розділ X Депутат міської ради
- •Розділ XI Постійні комісії ради
- •Розділ XII Депутатські групи і фракції
- •Розділ XIII Тимчасові контрольні комісії ради
- •Розділ XIV Міський голова
- •Розділ XV Секретар міської ради
- •Розділ XVI Відділ по роботі з депутатами та постійними комісіями
- •Виконавчий комітет міської ради
- •Виконавчого комітету Ужгородської міської ради
- •1. Загальні положення
- •2. Організація роботи виконавчого комітету
- •3.Планування роботи
- •4.Підготовка та проведення засідань виконкому, прийняття рішень
- •5.Порядок підготовки та прийняття розпорядчих документів
- •6.Підготовка та проведення нарад , зустрічей та інших заходів з участю міського голови
- •7.Організація роботи з документами
- •8.Організація роботи з документами в управліннях, відділах, інших структурних підрозділах
- •9.Організація контролю за виконанням документів
- •10.Порядок розгляду звернень та організації прийому громадян
- •11.Кадрова робота
- •12.Порядок проходження таємних документів
- •13.Робота з нагородними документами
- •14. Порядок прийому зарубіжних делегацій у міській раді
- •15.Порядок виконання друкарських і розмножувальних робіт
- •17.Організація використання робочого часу
- •18.Порядок забезпечення електронним зв’язком
- •19.Матеріально-технічне забезпечення діяльності виконкому, міської ради, режим роботи в приміщенні адмінбудинку
- •Ужгород - 2005
- •Місто Ужгород та його статус
- •Стаття 2 Сутність та правовий статус територіальної громади
- •Стаття з Рішення, що мають загальнообов'язкову силу
- •Стаття 4
- •Розділ II назва, символи влади
- •Розділ iiі територіальна громада міста
- •Загальні збори мешканців
- •Частина друга Міський голова
- •Частина третя Виконавчі органи ради
- •Частина четверта Відповідальність органів та посадових осіб Ужгородської міської ради та виконавчого комітету
- •Розділ VI бюджет територіальної громади міста ужгорода
- •Розділ VII майно територіальної громади
- •Розділ VIII
- •Опис та правила використання традиційної символіки на території м.Ужгорода.
- •81 Сахенко с. Визначення природи мандата депутата місцевої ради // http://www.Guds.Gov.Ua/document/42115
§2. Європейська хартія місцевого самоврядування
Винятково важливе значення для формування правової основи місцевого самоврядування в Україні мала Європейська хартія місцевого самоврядування.
Європейська хартія місцевого самоврядування сьогодні є основним міжнародно-правовим документом для країн - членів Ради Європи. В цьому документі викладені стандарти щодо організації управління на місцях на засадах місцевого самоврядування, які є обов’язковими для держав - членів Ради Європи
Європейська хартія місцевого самоврядування була прийнята Радою Європи 15 жовтня 1985 року, що стало результатом багатьох ініціатив та багаторічної праці різних європейських структур, а також свідченням важливого значення місцевого самоврядування як необхідного атрибуту демократичного суспільства. Захист та зміцнення місцевої демократії, місцевої економіки та місцевих фінансів за допомогою особливого документа, який мав би обов’язкову для країн Європи силу, - це давня мета європейських органів місцевого самоврядування та територіальних громад, інтереси яких ці органи представляють.
І не випадково Рада Європи стала саме тією організацією, яка з метою захисту інтересів територіальних громад, органів місцевого самоврядування проголосила такі принципи організації місцевої влади, яких сьогодні дотримуються всі демократичні держави Європи. Саме Рада Європи, розуміючи значення місцевих органів влади в організації управління, наданні соціальних послуг населенню вже тривалий час опікується проблемами місцевого самоврядування.
Так, ще в 1957 році Рада Європи заснувала для місцевих органів влади загальноєвропейський представницький орган, який в подальшому трансформувався в постійно діючу Конференцію місцевих і регіональних влад Європи (СLRАЕ) - з 1994 року вона іменується Конгресом місцевих і регіональних влад Європи.
Конференція місцевих і регіональних влад Європи в 1968 році ініціювала розробку декларації про принципи місцевої автономії (64-та резолюція СLRАЕ) і запропонувала Комітету міністрів Ради Європи прийняти її. Ця ініціатива була підтримана Консультативною Асамблеєю, яка в 1970 році подала до Комітету міністрів Ради Європи розроблену спільно з Конференцією місцевих і регіональних влад Європи рекомендацію № 615, яка містила ті ж самі положення, що й 64-та резолюція.
Проте ця декларація мала досить загальний характер і не мала обов’язкової сили.
Зрозуміло, що декларація, яка не має обов’язкової сили, не може повністю визначити значення місцевої автономії.
Тому в 1981 році Конференція місцевих і регіональних влад Європи виступила з ініціативою розробки документа, який би мав більш конкретний характер і мав обов’язкову силу для держав - членів Ради Європи, враховуючи при цьому особливості їх конституційних систем та адміністративних традицій. При цьому підкреслювалося, що, з одного боку, цей документ має покладати на держави-учасниці жорсткі зобов’язання, з другого - він має бути достатньо гнучким та враховувати особливості національних конституційних систем та адміністративних традицій шляхом надання державам-учасницям можливості певного вибору положень, які б вони вважали обов’язковими для себе.
Результатом цієї ініціативи стала резолюція № 126 Конференції місцевих і регіональних влад Європи, що її було подано до Комітету міністрів Ради Європи в 1981 році.
У резолюції № 126 містився проект Європейської хартії місцевого самоврядування, яку пропонувалося прийняти зі статусом європейської конвенції.
Подальші події розвивалися так: Комітет міністрів Ради Європи передав пропозицію Конференції місцевих і регіональних влад Європи до Організаційного комітету з регіональних та муніципальних питань (СDRМ) для її подальшого розгляду на 5-й конференції міністрів європейських держав, які відповідають у своїх урядах за організацію місцевого самоврядування (м. Лугано, 5-7 жовтня 1982 р.). У своїх висновках на конференції міністри визнали, що проект Хартії є важливим кроком на шляху розробки визначення принципів місцевої автономії та прийняли до відома побажання щодо необхідності надання Хартії форми конвенції, яка б мала обов’язкову силу. Комітету міністрів Ради Європи на конференції було дано доручення спільно з СLRАЕ внести необхідні зміни до проекту Хартії з тим, щоб її можна було б передати на затвердження на наступній конференції.
З врахуванням цих зауважень Комітет СDRM переглянув текст проекту Хартії і подав його новий варіант на 6-ту конференцію міністрів, що відповідають за місцеве самоврядування (м. Рим, 6-8 листопада 1984 р.), де його і було схвалено. Що стосується юридичної форми Хартії то більшість міністрів висловилась на користь конвенції.
Комітет міністрів Ради Європи прийняв Європейську хартію місцевого самоврядування у формі конвенції в червні 1985 року і відкрив її для підписання 15 жовтня 1985 року у зв’язку з відкриттям 20-ї Пленарної Сесії Конференції місцевих і регіональних влад Європи. Цього дня Хартію підписали представники Австрії, Бельгії, Данії, Франції, ФРН, Греції, Італії, Ліхтенштейну, Люксембургу, Португалії, Іспанії. Згодом до неї приєдналися й інші європейські країни.
Метою Європейської хартії місцевого самоврядування є встановлення загальноєвропейських стандартів щодо визначення і захисту прав територіальних громад і органів місцевого самоврядування, що забезпечує їх активну участь у вирішенні питань місцевого значення.
Європейська хартія місцевого самоврядування зобов’язала держави, які її підписали, застосовувати основні правові норми, що гарантують правову, адміністративну і фінансову автономність територіальних громад та їх органів. Тим самим, вона стала важливим кроком на шляху до утвердження життєздатності на всіх територіальних рівнях управління принципів, які Рада Європи проголосила і захищає з моменту свого створення з метою захисту прав людини, формування демократичної суспільної свідомості в європейських країнах.
Європейська хартія місцевого самоврядування складається з преамбули та трьох частин.
У преамбулі викладена мета держав - членів Ради Європи, які підписали Хартію, та основні принципи, на яких вона базується.
У першій частині Хартії сформульовані загальні положення, які вказують на необхідність конституційних і правових основ місцевого самоврядування, в них формулюються принципи, які визначають характер та обсяг компетенції місцевого самоврядування, захист кордонів самоврядних територій, забезпечення організаційної автономії місцевої влади.
У другій частині Хартії викладені положення, що стосуються кола зобов’язань, які її учасники можуть взяти на себе. Вони забезпечують, з одного боку, необхідну гнучкість Хартії, можливість її адаптації - з врахуванням правових і організаційно-адміністративних особливостей різних країн - членів Ради Європи. Це досягається можливістю виключення учасниками Хартії окремих її положень з числа тих, які вони вважають обов’язковими для себе. З другого боку, такі виключення не повинні зачіпати основних принципів Хартії. Таким чином, передбачається певний компроміс між визнанням тієї обставини, що місцеве самоврядування зачіпає структуру і організацію держави в цілому, форма якої в кожній країні має свою специфіку, і необхідністю забезпечення дотримання мінімального набору принципів, які мають поважатися за будь-якої демократичної державної організації.
У Хартії встановлюється відповідний порядок контролю за дотриманням її положень - її учасники мають подавати всю необхідну інформацію про національне законодавство та інші заходи, які застосовуються з метою виконання Хартії.
У третій частині Хартії містяться норми процесуального характеру - підписання, ратифікація, набуття чинності Хартією, її денонсація - типові для всіх конвенцій, що розробляються Радою Європи.
Європейська хартія місцевого самоврядування є першим багатостороннім правовим документом, який визначає і захищає принципи місцевої автономії - однієї з підвалин демократії, яку Рада Європи зобов’язалася захищати і розвивати в дусі загальноєвропейських цінностей.
Від імені України Європейську хартію місцевого самоврядування було підписано 6 листопада 1996 року в м. Страсбурзі, а Верховна Рада України ратифікувала її 15 липня 1997 року37. Відповідно до статті 9 Конституції України Європейська хартія місцевого самоврядування після її ратифікації стала частиною національного законодавства України. В силу цього положення Хартії на території України мають обов’язкову юридичну силу, як і положення будь-якого іншого чинного законодавчого акта України.