§3. Закони України та підзаконні нормативні акти, що становлять правову основу місцевого самоврядування в Україні

Поряд з Конституцією України систему нормативно-правових актів, що регламентують організацію і функціонування місцевого самоврядування в Україні, становлять закони України, відповідні акти Президента України і Кабінету Міністрів України, акти органів місцевого самоврядування та акти, прийняті на місцевих референдумах.

Ця система нормативно-правових актів будується на принципах жорсткої ієрархії, що передбачає:

по-перше, верховенство норм Конституції України - норми всіх інших актів не можуть суперечити конституційним нормам, вони мають бути спрямовані на деталізацію і конкретизацію положень конституційних норм;

по-друге, вищу юридичну силу норм законів України, в першу чергу Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»³⁸, у відношенні до підзаконних актів - указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, рішень органів місцевого самоврядування;

по-третє, відповідність актів місцевого самоврядування - актів місцевих референдумів та актів органів місцевого самоврядування положенням всіх нормативно-правових актів органів державної влади, що прийняті в межах їх компетенції.

Серед законів України, що містять норми, які регламентують питання організації та функціонування місцевого самоврядування, особливе місце займає Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року, який по суті є «базовим» законом із цих питань. Саме на підставі цього Закону були розроблені законопроекти, в яких повинні бути регламентовані окремі питання функціонування місцевого самоврядування, наприклад: «Про комунальну власність», «Про вибори місцевих рад та сільських, селищних, міських голів», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про органи самоорганізації населення», «Про муніципальну міліцію», «Про місцеві референдуми», «Про символіку місцевого самоврядування» тощо. Необхідність прийняття зазначених законів прямо передбачена в Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» або випливає з його положень.

Однак, на сьогоднішній день прийнята лише частина з перерахованих вище законів. Так, набрали чинності Закони України:

• «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 06 квітня 2004 року № 1667-IV;

• «Про органи самоорганізації населення» від 11 липня 2001 № 2625-ІІІ

• «Про місцеві державні адміністрації» від 9 квітня 1999 року № 586-XIV;

• «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 року № 93-IV;

• «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 7 червня 2001 року № 2493-III

Залишається чинним Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» від 3 липня 1991 року N 1286-XII. Також окремі аспекти реалізації місцевого самоврядування регламентують Конституція АРК, Закон України «Про столицю України – місто-герой Київ» від 15 січня 1999 року N 401-XIV, Закон України «Про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків», Закон України «Про державно-правовий експеримент розвитку місцевого самоврядування в місті Ірпені, селищах Буча, Ворзель, Гостомель, Коцюбинське Київської області» від 5 квітня 2001 року N 2352-III.

Серед Указів Президента України, що регулюють питання місцевого самоврядування, чинними є наступні: «Про Фонд сприяння місцевому самоврядуванню» від 17 квітня 1992 року N 257; «Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні» від 30 серпня 2001 року N 749/2001.

Серед Постанов Кабінету Міністрів України, що регулюють питання місцевого самоврядування, чинними є наступні: Положення про державну реєстрацію статутів територіальних громад, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 р. N 1150; Постанова Кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 р. N 339 «Про затвердження Порядку контролю за здійсненням органами місцевого самоврядування делегованих повноважень органів виконавчої влади»; Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2001 р. N 1386 «Про затвердження Типового порядку формування кадрового резерву в органах місцевого самоврядування» тощо.