2.5. Національно-етнічна свідомість

Думається, не буде великою помилкою вживання словосполучень «етнічна», «національна», «національно-етнічна», «етнонаціональна» та «свідомість» як близьких, або синонімічних. Нація і етнос – величини співвідносні. Принаймні, етнос включається до нації як частина до цілого, з чого випливає, що поняття етнічної свідомості вужче порівняно із більш широким поняттям національної свідомості. Використання словосполучення «національно-етнічний» у такому сенсі збалансовує ситуацію на користь ідеї універсалізації терміна.

Національно-етнічна свідомість – це загальний зміст колективної свідомості, що лежить в основі самоідентифікації певної національно-етнічної спільноти.

Зміст національно-етнічної свідомості окреслюється такими найважливішими складниками, як 1) мовна і концептуальна картини світу (детальніше ці поняття будуть розглядатися далі); 2) уявлення про спільність минулого, сьогодення та майбутнього; 3) знання фольклору (казок, пісень, балад), а також анекдотів як сучасних фольклорних текстів; 4) вивчення творів класиків національної літератури і культури; 5) знання відомих творів інших видів мистецтва, на яких виховуються представники багатьох поколінь нації (музики, живопису, архітектури, кіно та ін.); 6) знання своїх національних героїв (наприклад, видатних українців від князів і козаків до братів Кличків); 7) вільна орієнтація у «своїх» просторах і вимірах: сакрально-релігійному, просторово-часовому, гендерному, владному, мас-медійному і т.д.

Національно-етнічна свідомість маркується колом знаків-символів, які допомагають її виявити чи розпізнати. Такі знаки – геральдика (прапор, герб тощо), національний одяг (українська сорочка-вишиванка, шотландська картата спідниця), національні страви (українські галушки, російські пельмені, японські суші), національні образи предметів (українська хата, тин, російська ізба, самовар, галльський півень у французів, слуцькі пояси у білорусів), національні святині – візитні картки нації, країни (Софійський собор і Хрещатик у Києві, московський Кремль, Ейфелева вежа у Парижі, Біг Бен у Лондоні, площа Тяньаньмень у Пекіні) і т.д.

Національно-етнічна свідомість не передається генетично, а формується з дитинства разом із бабусиними казками і піснями. Саме тоді Котигорошко стає часткою української національної свідомості, а Мікі-Маус – американської.

Способом прояву національної свідомості є споріднене поняття національної (етнічної, національно-етнічної) ідентичності.

Національно-етнічна ідентичність - відчуття особистістю приналежності до певного етносу, нації, встановлення духовного взаємозв'язку між собою і своїм народом, поділяння почуттів приналежності до певної національної культури і мови. Результатом цього процесу є формування ідіоетнічної (лінгвокультурної) особистості.

Національно-етнічна ідентичність - своєрідний індикатор, що характеризує прина­лежність індивіда до певної нації і включає різні компоненти: спіль­ність мови, культури, менталітету, поведінки, зовнішності, звичок в одязі, хар­чуванні та ін.

Зазвичай центральним тут постає питання єдності духовної та мовної. Яскравий приклад свідомого ставлення до своєї національної ідентично­сті в межах однієї й тієї ж самої лінгвокультури (німецької) – виокремлення австрійської національно-етнічної ідентичності. Задля збереження своєї національної своєрідності австрій­ці пішли на те, що однією з умов їх перебування в Європейському Союзі вони висунули вимогу офіційного визнання права на користування специфічно ав­стрійською лексикою. У результаті цього в 2005 з’являється публікація «Пере­лік специфічно австрійських слів і виразів, внесених до реєстру Європейського Союзу» («EU-Liste spezifisch österreichischer Ausdrücke»). Цей перелік складається із 23 слів – переважно назв страв, овочів і фруктів. Ось деякі з них: Beiried (нім. Roastbeef – ростбіф), Faschiertes (нім. Hackfleisch – фарш), Fisole (нім. grüne Bohne – зелена квасоля), Kohlsprossen (нім. Rosenkohl – капуста), Lungenbraten (нім. Filet – філе), Marille (нім. Aprikose – абрикос), Me­lanzani (нім. Aubergin – баклажан), Obers (нім. Sahne – сметана), Paradeiser (нім. Tomate – помідор), Powidl (нім. Pflaumenmus – сливове повидло), Vogerlsalat (нім. Feldsalat, Rapunzel – польовий салат).. Протокол № 10 з переліком цих слів, що його додано до заявки Австрії на членство в ЄС, унікальний і дуже показовий випадок за всю історію існу­вання Союзу.

Отже, національно-етнічна свідомість – це набагато більше, ніж мова, культура та історія, навіть узяті разом. «Етнічні розбіжності не мисляться, а відчуваються за принципом: це ми, а усі решта – інші», – писав Лев Гумільов. Йому ж належить і введення до обігу поняття пасіонарність (від. лат passio – пристрасть). Подібно до електричного або гравітаційного поля, етнічне поле проявляється в колективній психології і впливає на індивіда. Згідно з Л.М. Гумільовим, кожне етнічне поле має свій ритм, який задає особлива сила – пасіонарність: «… біохімічна енергія живої речовини біосфери, що лежить в основі здатності етнічного колективу здійснювати роботу…». Неозброєним оком тут видно безпосередній вплив концепції нашого геніального співвітчизника В.І. Вернадського (1863-1945) про ноосферу як результат розвитку біохімічної енергії на планетарному рівні. Етнічна пасіонарність у такому випадку ні що інше, як конкретний та національно-специфічний складник ноосфери – колективний розум планети Земля.