4.3.3. Зооніми

Яскраві приклади національної специфіки конотацій і мовної символіки демонструють так звані зооніми – слова, що слугують назвами тваринного світу, птахів, риб тощо.

У переносному значенні українського, російського, а також англійського слова корова (cow) – це неповоротка жінка. У цьому разі спрацьовує образна асоціація власне з коровою як великою і неповороткою твариною. У французькій мові вираз prendre la vache et le veau (досл. взяти корову і теля) означає одружитися з вагітною і реалізує конотему великих розмірів. У німецькій мові словом die Kuh, окрім корови, позначається неохайна, невбрана жінка, що теж виявляє конотацію негативного ставлення. В індійській культурі, як усім відомо, поняття «корова» є священним через сакралізацію цієї тварини в індуїзмі, отже лексеми-кореляти індо-арійських мов будуть, на відміну від європейських, нести в собі позитивні конотації: д.-інд. (вед.) udhar позначає водночас вим’я корови та достаток, родючість.

Зооніми, з одного боку, дають можливість виявити спільні позитивні конотації для таких слів, як голуб, сокіл, лебідь, орел, лев тощо, з іншого боку, – протилежні ознаки, що також стереотипні для різних мов. Наприклад, павук для слов’ян і не тільки асоціюється з чимось поганим і огидним (пор. укр. глитай, або ж павук), а для казахів – це уособлення працьовитої, беручкої людини, умілого майстра. Лисиця для більшості народів уособлення хитрощів, а у казахів – ця тварина асоціюється з голодом, і вони кажуть не голодний як вовк або собака, а голодний як лисиця; англ. dog in a doublet реалізує сему «хоробрість», інший фразеологізм – dog in the manger (собака на сіні) – «глупоту», «дурість». На відміну від типових європейських асоціацій, тюркське слово корт, що означає «вовк», має позитивну культурну конотацію в ряді тюркських мов (напр., башкирській, де самоназва цілої нації складається зі слів баш – голова і корт – вовк), оскільки вовк є споконвічним символом тюрків. Навіть описано випадок, коли казахські діти на уроці російської літератури хотіли грати вовка, якому симпатизували, в інсценуванні байки І. Крилова «Вовк і ягня».

Незвична для нас й асоціація коня із пихатістю, непоступливістю, як в англійському звороті: to be on the high horse. Наше бути на коні вживається, скоріше, як ознака перемоги в якійсь справі.

Інтелектуальну тупість, а також упертість ми передаємо такими словами, як баран, осел, козел; у чеській мові тупість і упертість виражає конотація слова вол (vul); в українській з поняттям глупоти асоціюються також назви теля, цап, ворона, курка та ін. В англійській мові ця ж ознака закріплена за найменуваннями гуски і риби: a stupid as a goose, a fish; у французькій – жаби, бугая: bête comme une grenouille, une bécass. Слово баран для більшості європейців також пов’язується з упертістю та дурістю, а от китайці бараном називають м’яку, лагідну і добру людину. У китайській мовній культурі знайдемо багато інших прикладів відмінностей конотацій лексичних паралелей. Так, із позначенням сороки у них асоціюється уявлення про радість і спокій; у нас сорока – це символізація жінки-балакухи; верблюдом китайці називають рослу людину, вовком – бабія, ведмедем – мужню та хоробру людину і т.д. Окрема тема – їхні дракони, які символізують щастя, багатство, красу і які є вагомою частиною китайської (та й деяких інших на Сході) національної символіки.

Незвичними для нашого уявлення мовними конотаціями та символікою відрізняються й такі асоціації: для французів кішка – мила людина, гиндик – дурнувата людина; для англійців кобила – рухлива весела дівчина; хитра людина у французів асоціюється з мавпою і навіть з коровою (malin comme un singe, une vache), а у англійців – з лисицею, як і у нас, а також з акулою, єнотом: as cunning as a fox, a shark, a coon і т.д.

Очевидно, найпоширеніший зоонім, який містить широкий конотативний ореол, – слово свиня, що має негативну конотацію неохайності, невихованості, нахабності, невдячності у багатьох мовах (пор. укр. брудний, п’яний як свиня; рос. подложить свинью або фр. jouer un tour de cochon). В англ. фразеологізмі to make a pig of oneself, що означає «наїстися досхочу», із цією твариною асоціюється ненажерливість. У німецькій мові це поняття, навпаки, виявляє позитивну конотацію, що втілилась у такому звороті, як Schwein haben, що означає «мати удачу». Свиня для німців – це і прибуток, багатство. Тому скарбнички для грошей саме німці почали робити у вигляді свині.

Національно-культурна специфіка конотації усвідомлюється так само глибоко, як і будь-який інший національно-культурний тип знання. Тому неможливо опанувати особливості певної культури, не орієнтуючись у символах і конотаціях, якими представники цієї культури оперують. Передусім це стосується схожих і тим більше омонімічних за семантикою символьних для різних культур найменувань. Характерним є приклад неоднозначності конотативного потенціалу поняття змія у різних культурах. Якщо в багатьох європейських мовах це слово виявляє негативну конотацію підступності, що втілюється у переносних значеннях слів (укр., рос. змія (змея) – підступна людина; англ. snake – зрадник) або у фразеологізмах (укр. зелений змій – алкоголь; рос. пригреть змею на груди – довіритися зрадникові; фр. réchauffer un serpent sur son sein – переклад та значення ті самі, lange de serpent (букв. язик змії) – злий язик; англ. to raise snakes (букв. потурбувати змій – зчинити бешкет тощо), то в східних (наприклад, у японській) це ж поняття, навпаки, буде виявляти позитивну конотацію, навіть буде звучати компліментом, оскільки змія в Азії – символ мудрості та краси. Нарешті, усім відомо, що змія є іконічним символом медицини, що має пояснення в міфології: змія була атрибутом античного бога лікарської справи Асклепія (Ескулапа).

Набуваючи сакральної чи національної значимості і пронизуючи товщу культур, символи часто є певними трансформаціями інваріантних сутностей. Тому ми можемо спостерігати їх повторюваність, але не тотожність в різних культурах. Символізація концепту голуб пояснюється перш за все біблійним контекстом, де голуб стає уособленням доброї звістки, миру, чистоти. Згодом це знайде відображення в іконічному символі миру, яке подарує світові геніальний пензель Пабло Пікасо, а саме слово голуб здобуде конотацію, яка втілиться в поняттях голуб миру, dove of peace або в переносному значенні англ. лексеми dove – борець за мир тощо.

4.3.4. Фітоніми

Слова, що передають назви рослинного світу, називаються фітонімами ( від гр. phyton – рослина та onyma – найменування). Вони так само, як і зооніми, дуже цікаві для лінгвокультурологічного зіставлення. Рослинний світ – це світ, у якому людина існує з прадавніх часів, тому цілком логічно, що слова, які позначають рослини, мають досить високий ступінь асоціативно-аналогового відображення у свідомості мовця. Рослини, які для людини, що живе в певних природно-географічних умовах, є звичайними, виступають у ролі символів поняття «рідне, своє».

Рослина як невід’ємна частина навколишнього світу людини набуває й особливої естетичної значимості, що перетворюється на національний художній образ. Пор.:

І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі…

У цих рядках В. Симоненка використовуються назви дерев, які стали символічними для українців. Ми вже згадували про калину – найяскравіший український символ серед фітонімів. Пор. також: без верби і калини нема України.

Українську національну конотацію містять також такі назви, як вишня: О, вишня – Матінко Всевишня, / Весь білий світ – то вишні цвіт. / Правічне дерево Вкраїни / Її безсмертя в плині літ (І. Драч); рута: “Мій український кореню зелений, /Моя красуне, руто незабута! (А. Малишко); любисток, мальва: “Хата моя, біла хата, / Рідна моя сторона. / Пахне любисток і м’ята, / Мальви цвітуть край вікна” (Д. Луценко); чорнобривці та ін.

Для британців особливу національну конотацію містить слово rose (троянда), для шотландців – thistle (чортополох), валлійців – daffodil (блідо-жовтий нарцис) або leek (порей).

Найчастіше фітоніми реалізують свої додаткові смислові нашарування в знаково-символічному полі. Яскравим прикладом можуть слугувати неофіційні назви американських штатів: Camelia State – штат камелії (Алабама), Cactus State – штат кактуса (Нью-Мексіко), Buckeye State – штат кінського каштана (Огайо), Sunflower State – штат соняшника (Канзас), Pine-tree State – штат сосни (Менесота) тощо. Подібний механізм виникнення конотації спостерігається в неофіційній назві Нью-Йорка – Big Apple, – назва викликана процесом вирощування яблук у штаті Нью-Йорк, зокрема, в околицях міста Нью-Йорк.

Національно-мовна специфіка назв рослин, як і інших важливих для національної культури найменувань та концептів, закарбована, як ми вже не раз пересвідчувалися, у народних приказках (пареміях) та інших різновидах фразеологізмів. Вони відбивають найбільш сталі народні асоціації в плані культурологічних акцентів, які не тільки різні, але і спільні, секрет чого розкриє сама рослина. Наприклад, укр. приказка тремтіти, як осика на вітрі має схожий корелят в англ. to tremble like an aspen leaf, який у свою чергу, повністю збігається з рос. дрожать, как осиновый лист, що пояснюється особливістю листя осики (Populus tremula) – тремтіти навіть за умов повного затишшя. Ця особливість зафіксована ще у латинській видовій назві рослини (лат. tremula – та, що тремтить).

Так само завдяки міцності дуба виникли схожі або однакові асоціації типу: англ. he is heart of oak (досл. серцевина дуба) – про сильну, міцну людину, as hard as oak; рос. старый дуб не скоро сломится, крепкий как дуб, криком дуба не срубишь; укр. ставати дубом (здійматися вгору) тощо.

Проте, звичайно ж, найцікавішими є випадки незбігу асоціацій. Якщо поглянути на характер конотем, які реалізуються в пареміях з точки зору психології спілкування та ознайомлення з іншою культурою, то можна помітити, що в одних випадках конотеми будуть очікуваними і зрозумілими для сприйняття в інших – навпаки. Ураховуючи той факт, що людські мови передають специфічні для кожної нації архетипні уявлення, можна зрозуміти, чому те, що для одного народу буде звичним та зрозумілим, для іншого виглядатиме дивним та неочікуваним.

Узявши до уваги цю тезу, А.М. Барабуля, мій колишній аспірант, проаналізував компоненти (семи), які складають символьне ядро паремій різних мов, і спробував поділити ці семи за ступенем передбачуваності їх виникнення. Так вималювалася цікава картина відносно очікуваних та відносно неочікуваних конотативних ознак, які, крім того, були розбиті на позитивні, негативні та нейтральні відносно порівняльного аналізу паремій української, російської та англійської мов. Наочно і стисло так звану конотемну специфіку прислів’їв і приказок з ключовим словом-фітонімом можна представити у наступному вигляді:

Паремійні реалізації конотацій

Тип реалізованої конотації	Реалізація в українській мові	Реалізація в російській мові	Реалізація в англійській мові
1	2	3	4
Відносно очікувана позитивна	Гарна дівчина, як у лузі калина	Любовь – не картошка: в горшке не сваришь	Eat an apple going to bed make the doctor beg his bread (прибл. яблуко, з’їдене на ніч, робить лікаря жебраком)
Відносно очікувана негативна	Пусти осот в огород – огірків не буде	Дай волю осоту – и огурцов на белом свете не станет	He that handles nettle tenderly is soonest stung (досл. той, хто торкається кропиви ніжно, швидше буде вжаленим) [ODEP, 348]
Відносно очікувана нейтральна	Яблуку ніде впасти	Берёза не угроза – где стоит, там и шумит	Every oak has been an acorn (букв. кожен дуб був жолудем)
Відносно неочікувана позитивна	Нехай буде гречка, аби не суперечка	У нашому матеріалі відсутнє	Plant pears for your heirs (букв. саджай груші для нащадків)
Відносно неочікувана негативна	Очерет з лозою не помиряться	Дело не малина – в лето не опадёт	Disgraces are like cherries, one draws another (букв. ганебні вчинки подібні вишням – один спричиняє інший)
Відносно неочікувана нейтральна	Відскочить, як горох від стінки	Жать ячмень – нагибаться	One cherry-tree suffices not two jays (букв. одне вишневе дерево не задовольняє двох сойок)

Із наведених прикладів бачимо, що відносно очікувані конотації позначають саме ті ознаки рослин, які є унікальними, неповторними або вираженими більш яскраво: укр. причепився, немов реп’ях, чіплятися, як реп’ях до штанів, у боргах, як у реп’яхах. Для англійців ця конотема буде очікуваною, англійський корелят bur реалізує практично ідентичну ознаку: to stick like a bur.

Іноді яскраві, типові ознаки однієї рослини можуть бути відображені в одній мові і бути відсутні у фітонімах іншої: укр. гірше гіркої редьки; любить, як собака редьку; в англійській мові навіть не існує слова редька, а корелятом є ціле словосполучення: black radish – чорна редиска. Пор. також специфічні для східних слов’ян порівняння: гірше перцю; гірше полину. І навпаки, англ. the pine wishes herself a shrub when the axe is at her root (прибл. сосна ще вважає себе кущем, коли сокира вже біля її кореня) виявляє відносно очікувану для українського мовця конотему промислового значення, тоді як український корелят сосна на відміну від західноукраїнської рослини смерека не містить додаткових співзначень.

Найчастіше у відносно очікуваній позитивній конотації реалізуються конотеми «гарний», «красивий»: укр. гарна дівчина, як у лузі калина, красна дівка в хороводі, як маків цвіт на городі, рос. где сосна взросла, там она и красна, англ. a woman and a cherry are painted for their own charm (досл. жінку і вишню малюють за їхню власну привабливість), fresh as a daisy (buttercup, rose) (досл. свіжий, як маргаритка (жовтець, троянда), as red as a rosе (досл. червоний, як троянда), white (fair) as a lily (досл. білий (світлий), як лілія); «приємний»: англ. sweet as a nut (досл. солодкий, як горіх); «корисний»: укр. і полин ліком стає, англ. eat an apple going to bed make the doctor beg his bread (прибл. якщо їстимеш яблуко на ніч, лікар стане жебраком).

Відносно очікувані негативні конотації спостерігаються в результаті реалізації конотем фітонімів, що позначають переважно бур’янисті рослини: укр. пусти осот в огород – огірків не буде; якби на хміль не мороз, то він би й тин перерос; рос. худые года, что во ржи лебеда; англ. the more the camomile is trodden on, the faster it grows (досл. чим більше виполюєш ромашку, тим швидше вона росте). Спостерігається також активізація негативних конотацій у позначеннях корисних і важливих у господарстві рослин, які, проте, мають деякі неприємні властивості. У цілому тут більше гумору, ніж констатації факту: укр. гороху наїстися з ним говорити, набрид гірше гіркої редьки, не їж цибулі – смердіти не буде, коло бука великая мука (коли йдеться про важку справу); англ. parsley before it is born is seen by the devil nine time (досл. петрушка перед народженням була дев’ять разів побачена дияволом), hemp for your hanging begins to bud (прибл. коноплі для мотузки на твою шибеницю починають розпускатися), turnips like a dry bed but a wet head (прибл. ріпа любить суху грядку, але вологий качан – активізація конотеми «не росте у вологості» в межах фрейму «примхливість») , there is small choice in rotten apples (досл. між гнилих яблук невеликий вибір – наявна атрибутивна ознака, що виділяє об’єкт з усього таксономічного класу).

Цікавими є приклади, коли в різних фольклорних контекстах можуть реалізовуватись як позитивні, так і негативні смислові нашарування однакових рослинних назв: укр. буряк – не дурак, на дорозі не росте; як грушка достигне, то сама впаде; яблуку ніде впасти; верба і дівчина прийметься де-небудь; з однієї липи двічі лика не деруть – пор. з англ. lime makes a rich father and a poor son (досл. липа робить батька багатим, а сина – бідним), не розкусивши горіх зерна не з’їсти – пор. з ідентичним англ. корелятом: he that will eat the kernel must crack the nut; англ. like a bean in a monk’s hood (досл. як біб у капюшоні монаха – реалізація конотеми «маленький»), when all fruit fails, welcome haws (досл. коли всі фрукти опали, з’явився ґлід) .

Конотації відображають властивості, притаманні національному характеру носіїв мов, особливості ментальності, життєві поради тощо, які ніби в згорнутому вигляді відбиває народна мудрість: укр. боїшся горобців – не сій проса; відскочить, як горох від стіни; терен грушок не родить; кому чого, а курці – проса; рос. горох в поле, что девка в доме (реалізація конотеми «доступний кожному») – пор. з англ. a woman that loves to be at the window is like a bunch of grapes on the highway (досл. жінка, що любить стояти біля вікна, схожа на гроно винограду на дорозі), всякая сосна своему бору шумит; дело не малина – в лето не опадёт; любовь не картошка – не выбросишь в окошко; англ. better an apple given than eaten (досл. краще яблуко віддане, ніж з’їдене), one cherry-tree suffices not two jays (досл. одне вишневе дерево двох сойок не годує), as cool as a cucumber – холодність все ж не є суттєвою ознакою огірка, тоді як у російській та українській мовах значення слова огірок (огурец) містить конотеми «міцність», «свіжість», коли йдеться про здорову, привабливу людину. Оцінно-експресивний ефект підсилюється додаванням емотивного суфікса: рос. быть как огурчик; пор. укр. «Проня [про Голохвостого]: Душка… Чисто як огірочок» (М.Старицький). Вірмени скажуть свіжий і здоровий як редиска та ін.

Реалізація подібних конотем у слов’янських мовах може бути відносно неочікуваною для інших мовців. Крім того, можуть спостерігатися суто варіативні реалізації відносно неочікуваних конотем у межах однієї мови. Так, наприклад, англ. as clean as a leek (досл. зрозуміло, як лук-порей) – цілковито, повністю – характерне лише для шотландського варіанта мови.

Іноді в пареміях трапляється реалізація відносно неочікуваних конотацій, заснованих на певних повір’ях чи забобонах: укр. комусь кислиці сняться (про легковажну дівчину); причепився, як чорт до сухої верби; закохався, як чорт у стару вербу; закохався, як чорт у стару грушу; англ. the more hazelnut the more bastard children (досл. більше лісових горіхів, більше покинутих дітей); set beans in the wane of the moon (досл. сій боби, коли місяць – старий), every elm has its man (досл. кожний в’яз має свою людину).

Окремо в англійській фітоніміці можна виділити підклас сталих порівнянь, у яких активізуються відносно неочікувані конотації, засновані на несхожості двох об’єктів різних таксономічних класів: as like as an apple to an oyster (досл. схоже, як яблуко на устрицю); as like as a dock to a daisy (досл. схожий, як щавель на маргаритку). В українській (російській) мовних картинах світу таке явище практично не спостерігається, хоча й можна зустріти паремії з фітонімами, які активізують конотеми, що їх наявність не можна пояснити: на городі бузина, а в Києві дядько, а також паремії, утворені за подібним аналоговим механізмом: як з гречки лико – у значенні «нікудишній, поганий» .

Чимало образних асоціацій породила троянда у поезії і фольклорі. Про це написано багато книжок. У більшості випадків для троянди виділяється спільна конотація «гарна, але з шипами», «оманливо красива», що спостерігається в таких пареміях-корелятах: укр. немає рожі без терня; рос. нет розы без шипов; англ. no rose without a thorn. Тут можна виділити також англ. прислів’я іt is better to be stung by a nettle than pricked by a rose (досл. краще бути вжаленим кропивою, ніж уколотим трояндою), яке не має корелятів в українській або російській мовах і в якому символічно передається оманливість краси, поєднаної з наявністю захисних шипів троянди у порівнянні з наявністю подразнювальної речовини (кислота мурашина), поєднаної із зовнішньою непривабливістю в кропиві (Urtica urens).

Схожість конотацій у різних мовах можуть реалізовувати й інші фітоніми: укр. капуста гарна, та качан гнилий; великий дуб, та дуплистий; рос. бела берёза, да дёготь чёрен; и в сосне дупло есть; красивая, как ёлка, колючая, как голка; любишь смородину – люби и оскомину; высока у хмеля голова, да ноги жиденьки; англ. every bean has its black (досл. у кожного бобу є чорність); there is a devil in every berry of the grape (досл. у кожній виноградині сидить диявол); sweet is the nut, but bitter (hard) is the shell (досл. солодкий горіх, та гірка (тверда) шкарлупа). Остання англ. паремія має квазісинонімічний варіант you are sweet nut if you were well cracked (прибл. був би горішок солодким, якби був добре лущеним). Помітно, що при реалізації конотації подвійного ставлення до активізованого образного складника приєднується активізований емотивний складник: англ. in good years corn is hay in ill years straw is corn (досл. у добрі роки кукурудза – це сіно, в погані роки солома – це кукурудза).

Символічне протиставлення негативних властивостей об’єкта позитивним може бути ще частиною смислів, що передають значення недовговічності, швидкоплинності, недосяжності, недосконалості тощо. Пор: укр. солодка морква, та в сусідньому городі; англ. the fairest rose at last is withered (досл. і найгарніша троянда нарешті в’яне); if you lie upon roses when young, you’ll lie upon thorns when old (досл. якщо молодим лежиш на трояндах, старим лежатимеш на шипах); the vine forth three grapes: the first of pleasure, the second of drunkenness, the third of sorrow (прибл. лоза дає три виноградини: першу – задоволення, другу – пияцтва, третю – горя).

Цікаві фразеологізми, у яких народ закарбував причиново-наслідкові зв’язки, а також принцип наступності, що реалізують фітоніми різних мов: укр. яка пшениця, така й паляниця; яка грушка, така і юшка; яблучко від яблуньки недалеко падає; рос. каков сад, таковы и яблоки; каковы берёзки, таковы и отростки; яблоко от яблони недалеко падает; пол. niedaleko pada jabłko od jabłoni; англ. who has many peas may put the more in pot (досл. той, хто має багато гороху, може покласти більше в горщик); many rains, many rowans; many rowans, many yawns (досл. багато дощів – багато горобини, багато горобини – багато позіхання).

Мовні ілюстрації можна ще продовжувати, і всі вони дуже цікаві для пізнання дивовижного світу мови, який насправді виступає як проміжний між світом речей і самою людиною. Наведені приклади, крім того, демонструють, як різними засобами, через порівняння з різними предметами та явищами, що найближчі для сприйняття кожного з народів, формулюються в принципі єдині загальнолюдські константи буття, що, можливо, є найзагадковішою таємницею у співвіднесенні різних мов і культур, про що ми ще поговоримо окремо.