4.2.5 Аспекти зіставлення лексики різних мов

Для зручності будемо виділяти два найголовніших аспекти міжмовного зіставлення: семасіологічний і ономасіологічний, всередині яких є можливість розглядати дрібніші параметри контрастивного аналізу.

Семасіологічний аспект дозволяє виявити специфіку змістового варіювання слів, які ми порівнюємо. Особливості цього варіювання зумовлені ​​національно-специфічними відмінностями, які закарбовує мова. Саме з цієї причини сприйняття первинно одного й того самого предмета чи явища може дещо змінюватися і мати різне семантичне наповнення навіть у таких близьких мовах, як російська та українська. Наприклад, рос. байрак (невеликий яр) співвідносне з таким самим українським словом байрак, семантика якого тільки частково збігається з українським словом, бо це не просто невеликий яр, а ліс у яру, долині, або яр, порослий лісом, як це тлумачать словники.

Ще більшого клопоту завдають так звані міжмовні омоніми, тобто лексичні паралелі, які формально збігаються в різних мовах, але мають зовсім різні значення. Пор.: укр. гурман (любитель і цінитель вишуканої їжі) і англ. gourmand (ненажера, любитель поїсти); укр. дискусія (вільне публічне обговорення якого-небудь спірного питання) і англ. discussion (обговорення взагалі) і т.д. До цієї проблеми, яка має неабияке значення для міжкультурної комунікації та адекватного перекладу, ми ще повернемось окремо.

Ономасіологічний аспект виявляє особливості способів вираження значень, або способів створення найменувань предметів і явищ у різних мовах. Основний лексичний склад мов у цілому збігається, що цілком зрозуміло з позицій єдності світоустрою, який відбивається і в способах його відображення людською свідомістю. Але периферійні зони мовних картин світу, звичайно ж, відрізняються характером і способом номінації. Звідси розбіжності в особливостях найменування навіть абсолютно однакових для всіх людей речей, наприклад, частин людського тіла. Англ. finger, нім. Finger (палець руки), англ. toe, нім.Zűhe (палець ноги) і укр., рос. та ін. слов’янські паралелі до слова палець, яке служить однією назвою для пальців на руках і ногах.

До ономасіологічного плану відноситься порівняння різних мов з точки зору мотивації слів, способів словотворення та інших характеристик, які так часто дивують нас в інших мовах і привертають тим самим увагу до особливостей номінації рідної мови. Істина проста: все пізнається у порівнянні. Наведемо невеличкий перелік пар англійських та українських слів, де простежується відмінність мотиваційних ознак народних назв флори і фауни: англ. fire-fly (<fire – вогонь + fly – муха, літати) // укр. світлячок (<світло); англ. globe-flower (<globe – куля + flower – квітка) // укр. купальниця (<купатися); англ. goat-fish (<goat – козел + fish – риба) // укр. барабулька; англ. goose-berry (<goose – гуска + berry – ягода) // укр. аґрус; англ. goose-grass (<goose – гуска + grass – трава) // укр. подорожник (<дорога); англ. grosbeak (<gros <gross – великий + beak – дзьоб) // укр. дубоніс (<дуб + ніс); англ. hawkbit (<hawk – яструб + bit – частинка) // укр. дубник (<дуб); англ. hawkweed (<hawk – яструб + weed – трава) // укр. нечуй-вітер (<не + чути + вітер); англ. heath-hen (<heath – здоров’я + hen курка) // укр. тетерка (<тетеря, тетерев); англ. jack-rabbit (<jack – Джек, проста людина + rabbit – кріль ) // укр. заєць; англ. daisy (< day – день + eye – очі) // укр. маргаритка; англ. kingbird (<king – король + bird – пташка) // укр. бджолоїд (<бджола + їсти); англ. king-crab (<king –король + crab – краб) // укр. мечохвіст (<меч + хвіст) та ін.

Саме так представники різних культур побачили речі навколо себе і про це дійсно цікаво дізнатися. А для тих, хто вивчає мови – це ще й спосіб краще запам’ятати слова за наявності прозорих мотивуючих ознак.