4.3.1. Конотації кольоропозначень в різних культурах

Усім відомі рядки з чудової пісні Олександра Білаша на слова Дмитра Павличка «Два кольори»:

Два кольори мої, два кольори, Оба на полотні, в душі моїй оба, Два кольори мої, два кольори: Червоне – то любов, а чорне – то журба.

«Червоне і чорне» – так називається і роман французького письменника Стендаля. Усі розуміють і знають цю символіку.

Незнання символіки кольорів вагонів залежно від класу їх комфортності та відповідно пасажирів, які в них розподілялися в царській Росії, призведе до нерозуміння рядків з віршу Олександра Блока «На железной дороге»:

Вагоны шли привычной линией,

Подрагивали и скрипели;

Молчали желтые и синие;

В зеленых плакали и пели.

Існує чимало прикладів того, як через символіку кольорів передається більше, ніж інформація, а й прагматика – емоційне ставлення людини до явищ, названих словом.

Існує багато досліджень, присвячених колоротивам (найменуванням кольорів). І не випадково: слова на позначення кольору не збігаються в різних мовах ні за семантикою, ні за складом і є особливо «чутливими» до набуття додаткових конотативних співзначень. Очевидно, це пояснюється неабиякою значущістю зорового сприйняття для людини та особливостями роботи мозку, який здатен ефективніше зберігати пам’ять кольорів, ніж конкретних предметів, що мають той чи інший колір. Проте, найголовніше – це, безумовно, природа, яка є безпосереднім джерелом різних кольорів – блакитне небо, зелена трава, синє море – і яка сама по собі закодовує позитивні або негативні емоції, що супроводжують певні природні кольори, які, зауважимо, можуть різнитися залежно від гами такими різних природних об’єктів. Карпатські, Кавказькі, Альпійські, Гімалайські та інші гори різні не тільки за геометричною формою, а й за кольорами. Так само сонце в різних точках планети буде неоднаковим: тьмянішим на півночі, більш яскравим на півдні.

Зрозуміло, особливості інтерпретації кольорів і природи накладають найголовніший відбиток. Згадаймо дивовижні кольорові гами зображення гір на картинах російського художника і мислителя М.К. Реріха (1874-1947). Словом, багато чого залежить від специфіки сприйняття, чим відрізняються різні народи і що відбивається у символізації кольорів. Так, у японській та деяких інших культурах білий колір вважається символом очищення та чистоти взагалі, а також свідчить про рішучість у діях (одяг білого кольору японці надягали, коли здійснювали ритуальне самогубство – харакірі). У той же час, цей колір має траурний символічний відтінок, адже в біле одягали небіжчиків під час поховань. У західних культурах жалобну роль на культурному та мовному рівнях відіграє чорний як колір – знак абсолютної пустоти та мороку, утілення хаосу тощо.

Чорнії очі, карії брові… (пор. також рос. очи черные…) – це ознака краси для нас. Проте здебільшого за чорним кольором у слов’янських та інших європейських мовах закріплена негативна оцінність: чорна невдячність, тримати у чорному тілі, відкладати на чорний день тощо. Чорна кішка, як ми вже згадували, символізує невдачу в нашій культурі, що незрозуміло американцям. До речі, у шістдесятих роках минулого століття прихильники боротьби за громадянські права розгорнули там цілу кампанію за надання позитивного відтінку слову чорний (black) під гаслом: «Black is beautiful». У результаті англ. Negro, Negress, етноніми на позначення темношкірих замінюються еквівалентом-евфемізмом colored, який не містить расової конотації. Пізніше і це слово набуває пейоративності (негативного відтінку), і після інструкції «Лос-Анджелес таймс» «Guidelines on Ethnic, Racial and other indentification» (10.11.1993 р.) Negro, Negress, colored замінюються нейтральними black та Afro-American (African American).

Англ. black, окрім конотації, ідентичної з українсько-російським корелятом – чорний (чёрный) – «неприємний», «сумний» (чорні думки, чёрный день, чорна невдячність – black ingratitude), несе в собі ще й конотацію «таємний», а його антонім white може позначати «шляхетний», «чесний», що частково перейшло в нашу мову: бути білим – значить бути вільним від боргів та непевних справ.

Такий, здавалося б, мирний колір природи, як зелений, чомусь не став усім до вподоби. Росіяни кажуть тоска/скука зеленая; американці повязують цей колір із заздрістю та ревнощами: green-eyed monster. Зедений колір, крім того, асоціюється з «партією зелених», рухом green peace, Ірландією, Днем Св. Патрика, що широко відзначається в США та іншими речами. У французькій мові вираз se mettre au vert (букв. ‘лягти на зелене’) має значення «відпочивати за містом», тобто на лоні природи.

Однак найпоширенішою конотацією для цього кольору вважається «молодий», «недосвідчений». Зелений змій – фразеологізм, який позначає горілку, алкоголь взагалі. Активна й конотація, пов’язана з грошима, зокрема, американським доларом (через колір банкнот), що в американському варіанті англійської функціонує вже давно, в тому числі і у словосполученні green power.

Червоний асоціюється не лише з любов’ю, як у наведеному на початку тексті пісні, а й з комуністичною партією, комуністичним режимом, що відбилося у багатьох мовах світу. У часи холодної війни тих, хто не були комуністами, але співчуваюли їм, в США називали словом pink (позначення рожевого кольору). Окрім цього, у британському варіанті англійської слово red асоціюється з лейбористською партією.

Етимологічно рос. красивый співвідноситься з красою: красна девица, тобто буквально – красива, гарна дівчина; красный угол, красное словцо та ін.

Із кольором жовтий українці асоціюють сонце, пшеницю; це один із кольорів державного прапора. В англійській мові назва цього кольору має конотацію «бульварний» у контексті його вживання щодо преси (yellow press). Ця конотація згодом була запозичена в інші мови (у тому числі слов’янські), де фразеологізм жовта преса зараз використовується дуже широко, причому стосовно не лише західних, але й вітчизняних видань.

Архетипом для багатьох європейських культур лишається інша конотація, пов’язана з цим кольором – «відчуття хвороби і навіть смерті або її наближення»: Покойница лежала на столе, желтая как воск, но еще не обезображенная тлением (О.С. Пушкін, «Гробовщик»). Жовтий або жовто-чорний прапор символізує карантин, а жовтий хрест – чуму. Знак смерті підсилюється і за рахунок інших смертельних знаків – виття собаки, нічного місяця (жовтого кольору) та ін. В англійській мові є композит yellow-dog, який також позначає смертельно-жовтий колір.

Слово синій в українській та інших мовних культурах також містить різні позитивні конотації (сині волошки в полі, сині очі, синє небо), а також конотацію, пов’язану з пияцтвом, а в англійській – із поганим настроєм, психічною депресією (to be blue – хандрити). Коричневий асоціюється із нацисткою Німеччиною, білий – у часи громадянської війни в Росії був кольором білогвардійців на противагу червоноармійцям і т.д.

Темі кольоропозначень присвячено багато праць. Тут ми показали лише, що саме найменування кольорів є надзвичайно показовими в плані набуття ними конотацій та символізації, що виступають як явища багато в чому взаємозумовлені.