- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
Необхідною умовою вирішення завдань визначення потреб в матеріалах є встановлення виду потреби та вибір методу їх розрахунку.
Під потребою в сировині і матеріалах розуміється їх кількість, необхідна до певного терміну на встановлений період для забезпечення виконання заданої програми виробництва або наявних замовлень.
Оскільки в більшості випадків потреба в матеріалах ув'язується з деяким періодом, то говорять про періодичну потребу. Періодична потреба складається з первинної і вторинної.
Під первинною розуміється потреба в готових виробах, вузлах і деталях, призначених для продажу, а також в запасних частинах, які закуповуються. Розрахунок первинної потреби, як правило, здійснюється за допомогою методів математичної статистики і прогнозування. Щоб уникнути жорсткої залежності від термінів постачання і застрахувати себе від втрат, підприємство прагне до багатократного використання одних і тих же деталей і вузлів шляхом уніфікації продукції, що випускається, і створення їх запасів. Ризик неправильної оцінки або неточного прогнозу потреб компенсується відповідним збільшенням страхових запасів. Чим надійніше прогноз, тим нижче необхідний рівень запасів. Встановлена первинна потреба є основою управління матеріальними потоками на підприємствах, що працюють у сфері торгівлі.
Для промислових підприємств первинну потребу слід розкладати на вторинні складові, такі, як вузли, деталі і сировина. При розрахунку вторинної потреби передбачаються заданими: первинна потреба, що включає відомості про об'єми і терміни; специфікації або відомості про вживаність; можливі додаткові постачання; кількість матеріалів, що знаходяться у розпорядженні підприємства. Тому для визначення вторинної потреби використовуються, як правило, детерміновані методи розрахунку. Якщо такий спосіб встановлення потреби неможливий через відсутність специфікацій або незначної потреби в матеріалах, то її прогнозують, використовуючи дані про витрату сировини і матеріалів.
Потреба виробництва в допоміжних матеріалах та інструментах називається третинною. Вона може бути визначена виходячи з вторинної на основі показників використання матеріалів (детерміноване визначення потреби), шляхом проведення стохастичних розрахунків на основі витрати наявних матеріалів або експертним шляхом.
Розрізняють також брутто- і нетто-потреби. Під брутто-потребою розуміється потреба в матеріалах на плановий період без врахування того, чи є їх запаси на складі або у виробництві.
Відповідно нетто-потреба характеризує потребу в матеріалах на плановий період з урахуванням їх наявних запасів і визначається як різниця між брутто-потребою і наявними складськими запасами до конкретного терміну.
На практиці сумарна потреба в матеріалах може бути вище за брутто-потребу на додаткову потребу, обумовлену браком у виробництві і проведенням робіт по технічному обслуговуванню і ремонту устаткування. Після зіставлення з величиною наявних складських запасів залишкова потреба коректується на величину поточних замовлень.
Потреба в матеріальних ресурсах визначається витратами на:
основне виробництво, включаючи виробництво комплектуючих виробів і запасних частин;
виготовлення технологічного оснащення та інструментів;
виготовлення нестандартного устаткування і модернізація устаткування;
проведення НДР і ДКР (з урахуванням виготовлення дослідних зразків та експериментальних робіт);
реконструкцію цехів, ділянок;
ремонтно-експлуатаційні потреби;
капітальне будівництво;
роботи соціально-культурної і побутової сфер;
створення запасів.
Потреба в матеріалах (Gм.осн) на основне виробництво визначається за формулою:
де Qi – обсяг випуску продукції по кожному найменуванню (шт.);
ni – норма витрати матеріалу на один виріб з урахуванням технологічних втрат (натур. од.);
m– кількість найменувань виробів.
Загальна потреба в конкретних матеріалах (Gм) визначається за формулою:
де Zн.з – норма запасу матеріалу;
Zм.ф– фактична наявність матеріалу на підприємстві;
Gм.н.п– необхідна кількість матеріалу на зміну незавершеного виробництва;
Gм.екс– потреба в матеріалах для ремонтно-експлуатаційних та інших потреб.
Оборотні засоби й оборотні фонди підприємств розраховуються за формулою:
де Мтв – потреба в матеріалі на товарний випуск;
Мнзв – потреба в матеріалі на зміну незавершеного виробництва;
Мре – потреба в матеріалі на ремонтно-експлуатаційні потреби;
Мнт – потреба на виробництво нової техніки;
МІпз – потреба на перехідні запаси, які створюються на кінець планового періоду;
Моз – очікуваний залишок даного матеріалу на початок планового періоду;
Me – величина очікуваної економії матеріалів;
Ммр – кількість матеріалів, яку можна одержать за рахунок мобілізації внутрішніх ресурсів;
Мзп – кількість матеріалів, яка повинна бути завезена від зовнішніх постачальників.
Цей показник є основним і кінцевим. При розробці планів постачання необхідно його мінімізувати. Перераховані елементи балансу МТЗ називають показниками плану МТЗ. Встановлення їх величини є одним з основних завдань при розробці плану МТЗ. Воно вирішується за допомогою спеціальних розрахунків.
У практиці роботи підприємств використовують декілька методів забезпечення підприємства матеріалами:
позаказний;
на основі планових завдань;
на основі очікуваного споживання.
Сукупність всіх методів матеріально-технічного забезпечення показана на рис. 1.
Рис. 1. Методи матеріального забезпечення виробництва
Позаказний метод можна розглядати як різновид методу матеріального забезпечення виробництва на основі планових завдань, оскільки обидва методи базуються на детермінованому розрахунку первинної потреби в матеріалах. Відмінною рисою позаказного методу забезпечення є негайна реалізація виниклої потреби в замовленні, що в нормальних умовах означає відсутність необхідності в складських запасах. Тому розрахунок нетто-потреби не передбачається. Головним завданням менеджера по закупівлях є своєчасне (з урахуванням періоду попередження) складання заявок на матеріали.
Забезпечення виробництва на основі очікуваного споживаннябазується на вихідних даних про витрату матеріалів за минулі періоди часу і характеризує очікувану, прогнозовану потребу в них. Після встановлення виду і розрахунку потреби в рамках матеріального забезпечення виробництва необхідно вирішити два принципові завдання управління матеріальними потоками:
коли необхідно зробити замовлення на матеріал? Для цього слід визначити період попередження і скласти заявки по всіх позиціях матеріалів, які зберігаються на складі (завдання розрахунку термінів замовлення);
скільки потрібно замовити матеріалу? З цією метою необхідно провести розрахунок економічної партії постачання за умови мінімізації витрат на закупівлю і зберігання матеріалів з урахуванням знижок на ціну при збільшенні її розміру (завдання розрахунку обсягу замовлення).