- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
На вибір раціонального каналу розподілу продукції також впливає кількість посередників, які визначають довжину логістичного каналу, тобто обумовлена кількість наявних у них рівнів.
Рівень розподілу логістичного потоку – це будь-який торговий посередник-учасник логістичної системи, що виконує розподільні функції, трансформуючи матеріальні потоки в процесі їхнього просування до кінцевого пункту призначення.
Логістичний канал нульового рівня включає виробника і споживача. Розподіл матеріального потоку здійснюється безпосередньо виробником.
Одно-, дво- і більше рівневі логістичні канали включають одного чи декількох торгових посередників. Розподіл матеріальних потоків на початковому етапі здійснюється виробником, а потім посередницькими структурами.
Очевидно, що чим довше канал, тим дорожче він обходиться споживачеві.
Вибір рівня логістичного каналу залежить від характеристик товару, який розподіляється (табл. 1).
Таблиця 1
Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
Характеристики товару |
Канал дистрибуції | ||
Нульовий канал |
Одно-, дво- і більше рівневі логістичні канали | ||
Вид: |
Споживчі товари |
Предмети розкоші |
Товари широкого вжитку |
Інвестиційні товари |
Сировина, нестандартні продукти |
Устаткування, офісна техніка, запчастини | |
Послуги |
Послуги, що підтримують основний товар |
Матеріальні послуги | |
Ціна |
Висока |
Низька | |
Розмір, маса |
Великі |
Не великі | |
Фізико-хімічні властивості |
Товари, що легко псуються |
Товари довгого зберігання | |
Ширина та глибина асортименту |
Не велика |
Велика | |
Частота закупок |
Низька |
Висока | |
Життєвий цикл |
Фаза становлення |
Фаза зрілості | |
Процес прийняття рішення про закупки |
Тривалий |
Не тривалий |
Довгі канали важкі в управлінні, відносно затратні, проте часто іншого вибору у виробника, охочого вийти на масовий ринок, може не бути, особливо якщо метою є завоювання масового ринку не лише в своєму регіоні, але і по всій країні. Таким чином, вибір каналів розподілу, визначення їх структури і умов взаємодії з ними - стратегічне рішення, що визначає довгострокову ефективність роботи компанії в цілому.
2. Типи каналів розподілу.
Наступний важливий фактор, який необхідно брати до уваги при розробці концепції управління каналами збуту, - це можливі типи каналів.
Розрізняють наступні типи каналів розподілу:
прямі,
непрямі (ешелоновані),
змішані (гнучкі).
В прямих каналах розподілу товарорух здійснюється на основі прямих господарських взаємозв’язків зі споживачами, тобто канали розподілу не містять будь-яких оптово-посередницьких фірм.
Використовувати прямі логістичні канали розподілу доцільно, коли:
формується матеріальний потік великої потужності (при великих обсягах вантажних партій);
у логістичну систему надійшли конкретні індивідуальні замовлення, які відповідають усім її вимогам (нормам);
параметри матеріального потоку виправдовують витрати на його просування;
кількість споживачів невелика і вони поглинають усі матеріальні потоки виробника;
товарний потік є вузькоспеціалізованим (складне устаткування; продукція, виготовлена за індивідуальними замовленнями, продукція, що вимагає від виробника монтажних, налагоджувальних робіт тощо);
матеріальний потік не вимагає складської переробки, тобто упакування, комплектації тощо;
виробник має достатні фінансові можливості для створення й експлуатації логістичної системи з прямими зв'язками.
Ешелоновані логістичні канали характеризуються переміщенням матеріальних потоків від виробників до споживачів через посередницькі структури. У цьому випадку вплив виробників на управління матеріальними потоками обмежується, а контакти зі споживачами часто мають умовний характер.
Використовувати ешелоновані логістичні канали розподілу доцільно, коли:
товарний ринок роздроблений настільки, що потужності матеріальних потоків недостатньо для покриття витрат на прямий збут;
посередницькі структури мають потенційні можливості для більш якісного задоволення потреб споживачів;
товарні запаси посередницьких структур в логістичних каналах виявляються ближчими до споживача, ніж запаси виробника;
різниця між собівартістю продукції та ціною продажу надто мала, щоб виробник міг утримувати прямі канали розподілу;
логістичні послуги посередницьких структур допомагають споживачам зменшити витрати на матеріально-технічне забезпечення, а також обсяги облікової документації;
споживачам зручніше урегульовувати спірні питання та непорозуміння з посередником, котрий його цінує, ніж з виробником, у якого потенційних споживачів може бути значно більше.
При всіх перевагах і недоліках логістичних каналів із прямими зв'язками та ешелонованих логістичних каналів на практиці усе більше розповсюдження одержують гнучкі логістичні канали розподілу. У гнучких логістичних каналах, що генерують безліч товарних потоків, використовуються як прямі, так і ешелоновані канали розподілу.
Їх співвідношення залежить від цільових ринків, стратегій підприємства та власних потенційних можливостей логістичної системи. Найчастіше гнучкі логістичні канали використовуються, коли структура ринку неоднорідна. В одному районі може спостерігатися висока концентрація споживачів чи наявність великих споживачів, тоді більш ефективними можуть бути прямі логістичні канали. В іншому районі може бути невеликий попит на дану продукцію чи низька концентрація споживачів. Тоді для раціоналізації просування товарних потоків доцільним є залучення до формування логістичних каналів різного роду посередницьких ланок.
В залежності від взаємозв’язків між учасниками ешелоновані та гнучкі канали розподілу можуть бути:
горизонтальними,
вертикальними.
Горизонтальні канали розподілу – це традиційні канали, що складаються з незалежного виробника й одного чи декількох незалежних посередників. Кожен член каналу представляє собою окреме підприємство, що прагне забезпечити собі максимальний прибуток. Максимально можливий прибуток окремого члена каналу може йти на шкоду максимальному прибутку для всього каналу в цілому. Недоліками таких каналів є неекономічність їх функціонування та відсутність повного чи достатнього контролю над діяльністю інших у жодного з членів каналу.
Вертикальні канали розподілу – це канали, що складаються з виробника та одного чи декількох посередників, що діють як одна єдина система. Один із членів каналу, як правило, є або власником усього каналу, або надає учасникам каналу певні привілеї. Такі канали є економічними і виключають дублювання членами каналу функцій, що виконуються.
В табл. 2 наведена порівняльна характеристика ефективності використання різних логістичних каналів розподілу.
Таким чином, рішення про вибір каналів розподілу є одним з найважливіших задач для підприємств-виробників. При виборі раціонального каналу розподілу необхідно враховувати наступні показники:
швидкість доставки товару;
час доставки;
ефективність руху матеріального потоку;
ефективність збереження продукції при її доставці від виробника до кінцевого споживача тощо.
Можливість вибору логістичного каналу є істотним резервом підвищення ефективності логістичних процесів.
В даний час розвиток систем розподілу рухається в двох напрямах:
по-перше, це організація вертикальних каналів розподілу (ВКР) і створення інтегрованих ланцюгів постачань (supply chains);
по-друге, це розвиток прямих продажів, перш за все за рахунок можливостей, що надаються Інтернетом.
Таблиця 2