- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
Аналіз умов виконання перших трьох вимог, що пред'являються до організації і управління матеріальними потоками, показав, що використовувані методи нездійснені. Щоб в умовах недосконалого планування на рівні цехів і виробничих ділянок забезпечити виконання виробничих планів підприємства, всім лінійним керівникам і диспетчерському персоналу цехів і вищому керівництву доводиться багато займатися регулюванням ходу виробництва і перерозподілом робіт по різних пріоритетах з метою зменшення втрат виробництва і робочого часу.
Це єдина вимога до організації і управління матеріальними потоками, яке реалізується “за всяку ціну” і за рахунок якого виконуються виробничі плани і програми.
5. Забезпечення безперервності планового керівництва
Кожен виробничий підрозділ одержує план (завдання за обсягом, номенклатурою і термінами виконання замовлень), забезпечується відповідними ресурсами і націлюється на досягнення запланованих кінцевих результатів роботи. Але недосконалість календарно-планових розрахунків навіть в умовах інтенсивного використання обчислювальної техніки не дозволяє плановикові і майстрові надійно планувати роботу ділянки, визначати послідовність і терміни виконання конкретних робіт (операцій) на кожному робочому місці хоч би на декілька днів вперед, тобто безперервність планування як би не доходить до робочих місць.
Тому плановик і майстер ділянки, як правило, розподіляють роботу, формують завантаження кожному робочому на зміну, виходячи з сьогохвилинних пріоритетів.
Для підвищення рівня безперервності планового керівництва необхідно навчитися не тільки розробляти місячні плани-графіки ходу виробництва на кожній виробничій ділянці, але й уміти утримувати виробничий процес в рамках складеного плану-графіку при дії на нього різних збурень. Це дозволить належним чином організувати своєчасну оперативну підготовку виробництва і попереджувальне технічне обслуговування під конкретні виробничі завдання.
6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
Розроблені типові системи ОУП. Кожна відповідає типу і характеру виробництва, але складність їх використання полягає в тому, що на підприємстві, як правило, функціонують виробництва різних типів. Навіть у окремих цехах можна виділити продукцію масового, одиничного і серійного характеру.
З іншого боку, одночасне використання на одному підприємстві декількох типових систем ОУП неможливе зважаючи на їх несумісність хоч би, наприклад, по планово-облікових одиницях і методах узгодження роботи цехів. Завдання створення єдиної системи оперативного управління підприємством з різними типами виробництва можна вирішити, якщо за основу узяти не тип виробництва, а форму організації виробництва, наприклад, маршрутну або потокову.
В умовах ринку прискорення зростання ефективності виробництва обов'язково вимагає підвищення наукового рівня управління, автоматизації його функцій, застосування сучасного математичного апарату, засобів обчислювальної і організаційної техніки, створення інтегрованих систем управління підприємствами.
Наведені принципи організації виробництва на практиці діють не ізольовано один від одного, а тісно переплітаються у виробничому процесі. Принципи організації виробництва розвиваються нерівномірно – у той чи інший період, той чи інший принцип може висуватися на перший план або набувати другорядного значення.