- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
«Будь-який оптовик мріє стати виробником» - цю фразу можна почути від багатьох власників або керівників оптових компаній. Вітчизняний ринок знає безліч прикладів, коли оптовики повністю або частково переорієнтовувалися на виробництво. Такими прикладом може бути компанія «Талосто», що сьогодні є провідним виробником продуктів глибокого заморожування. А колись ця компанія була імпортером фінського морозива. Компанія «МБК», залишаючись лідером серед дистриб’юторів товарів глибокого заморожування, тепер ще стала виробником власного продукту під маркою «Три Поросенка».
2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
Іншою альтернативою є розвиток нових бізнесів, таких як роздрібна і дрібнооптова торгівля, виробництво, консалтинг у сфері торгівлі і логістики. Нові бізнеси можуть бути як пов'язаними, так і не пов'язаними з традиційним бізнесом компанії.
Наприклад, компанія «Темп Первый», найбільший дистриб’ютор алкогольних напоїв, інвестув в 2004 році 10 млн. рублів в розвиток своєї мережі магазинів «Находка». Компанія «Тандер», дистриб’ютор побутової хімії і парфумерії, зміщує акцент з оптового бізнесу на роздрібну торгівлю. Вже в 2002 році компанії належало близько 400 роздрібних магазинів на півдні і в центральній Росії. Компанія «Юніленд», лідер на ринку дистрибуції, вийшла на роздрібний ринок з двома форматами магазинів: дискаунтер «Дикси» і Cash-and-Carry «Мегамарт».
3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
Під якісною зміною дистриб’юторського бізнесу, в першу чергу, розуміється зсув акценту з оптового перепродажу на надання якісних логістичних послуг, що припускають формування специфічних активів, таких як термінали, автомобілі доставки, комп'ютерні системи обробки замовлень, і специфічних навиків, таких як налагоджена робота в ланцюзі постачань.
Зараз на ринку комплексних логістичних послуг спостерігається дефіцит пропозиції. Багато крупних компаній-дистриб’юторів готові інвестувати гроші в будівництво логістичних центрів, які будуть обслуговувати не тільки саму компанію, але і інших численних замовників.
Безумовно, дані альтернативи не є взаємовиключними, можна розвивати відразу декілька бізнесів, вичікуючи, який з них в майбутньому стане найбільш прибутковим і перспективним. Проте чи вистачить ресурсів на все відразу. Завжди доводиться концентруватися на головному.
Ґрунтуючись на результати дослідження розвитку ринку споживчих товарів за кордоном, тенденції і специфіка розвитку вітчизняних системи дистрибуції, можна зробити наступні припущення:
1. Роздріб. Найближчими роками відбудеться стрімкий розвиток мережевого роздрібу в крупних і середніх містах. Багато мереж самостійно створюватимуть серйозну розподільно-логістичну систему, яка також працюватиме на постачання в традиційний роздріб. Проте, для оптовиків мережі - це не тільки загроза, але і величезні можливості. За наявності на ринку якісної пропозиції логістичних послуг, мережі охоче купуватимуть їх на стороні.
2. Структура галузі. Ситуацію на ринку визначатимуть найкрупніші гравці, що володіють унікальними ресурсами і здібностями. Вони визначатимуть структуру галузі і поведінку решти гравців.
3. Дистриб’юторсько-логістичні компанії. На ринку з одного боку чіткого визначаться національні дистриб’юторсько-логістичні компанії, основною функцією яких буде логістика і надання додаткових послуг (маркування, сортування, упаковка, прийом замовлень). З іншого боку, залишаться невеликі оптовики, які будуть глибоко спеціалізовані на клієнтові або продукті. Невеликі неспеціалізовані оптовики спочатку в центрі, а потім і в регіонах залишаться поза грою. На ринок прийдуть мультинаціональні логістичні і дистриб’юторські компанії, які купуватимуть місцевих дистриб’юторів, що володіють добре налагодженими зв'язками з клієнтами і умінням працювати у вітчизняних макроумовах.
4. Нові канали. Помітно виростуть масштаби такого каналу як HORECA, який може стати справжнім «золотим дном» для дистриб’юторів. Також помітно збільшаться масштаби електронної торгівлі, що зробить привабливим бізнес, пов'язаний з виконанням електронних замовлень.
5. Виробники. Всіх виробників можна буде розділити на три групи: 1) транснаціональні, такі, що використовують всі канали дистрибуції, що посилено просувають свої регіональні і спеціалізовані бренди; 2) регіональні, такі, що одночасно просувають власний бренд і що виробляють продукцію під приватними марками мереж і дистриб’юторів, такі компанії будуть орієнтовані на самостійну роботу з регіональним роздробом; 3) спеціалізовані, такі, що мають вузько спеціалізований продукт і систему дистрибуції націлену на конкретну групу споживачів.
Світові тенденції розвитку торгівлі показують, що лідери досягають економії за рахунок поєднання таких чинників, як зниження середньорічної вартості товарних запасів, зниження кількості працівників і відповідно підвищення продуктивності праці, а також збільшення «навантаження» на один квадратний метр торгової площі. Для оцінки результатів діяльності торгового підприємства зазвичай користуються порівнянням з середніми показниками по підприємствах США.
В Україні найбільш стрімкими темпами розвиваються мережі супермаркетів дискаунтського типу. Масовий вітчизняний споживач ще не готовий переплачувати 20-25% за «сильну» торгову марку. Основним видом боротьби за споживача є цінова конкуренція. За рахунок «фанатичної економії» у дискаунтерів з'являється можливість пропонувати обмежений порівняно з класичними супермаркетами асортимент за низькими цінами, привертаючи тим самим певні верстви споживачів.
До недавніх пір вітчизняні торгові мережі йшли по шляху створення величезних складів. Великі об'єми закупівель дозволяли досягати найбільш вигідних цінових умов у постачальників. Але світові тенденції розвитку торгових технологій скоро примусять відмовитися від такої моделі:
По-перше, зростання вартості землі зведе нанівець всю економію від низьких цін постачальників за рахунок дорожчання зберігання товарів на складі.
По-друге, величезні товарні запаси завжди несуть в собі ризик збитків: різка зміна попиту змусить власників розпродавати товари за будь-яку ціну, аби позбавитися продукції, що не має попиту.
По-третє, тенденція до індивідуалізації обслуговування споживачів диктує необхідність закупівлі малих партій - навіть в такому масовому секторі, як продукти харчування. При збільшенні купівельної спроможності населення відбудеться різка диференціація попиту.
Незалежно від того, збираються чи ні торгові мережі переводити взаємини з покупцями в електронне середовище, електронну систему управління рухом товаропотоками їм ввести все одно доведеться - для утримання прийнятного рівня витрат. За наявності інформаційної системи можна не тільки оптимізувати рух товару, але і перетворити саму «транспортну трубу» на місце зберігання товарів. Проте для цього повинні відбутися серйозні зміни в дисципліні постачань. Поки ж створення «страхових» запасів продукції на випадок невиконання постачальником своїх зобов'язань або форс-мажорних обставин вважається крупними гравцями ринку роздрібної торгівлі цілком виправданою мірою.
Централізована модель торгового бізнесу, що використовує переваги он-лайнових технологій, дозволяє консолідувати замовлення постачальникам, оперативно перерозподіляти товар між магазинами, залежно від рівня попиту, і тим самим позбавлятися від зайвих витрат на зберігання.