Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
План:
1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
2. Алгоритм вибору постачальника
3. Основні принципи відносин з постачальниками
4. Створення закупівельних консорціумів
1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
Ринкові умови, надаючи покупцям право вільного придбання товарів, ставлять перед ними завдання самостійного вибору постачальника. При цьому під покупцями мається на увазі і безпосередні його споживачі, і посередницькі комерційні оптові організації, обслуговуючі ринковий оборот.
Щоб реалізувати право вибору постачальників необхідно мати варіанти вибору, тобто на ринку повинні бути декілька постачальників, що пропонують до продажу однакову продукцію (постачальники-виробники, посередники). Покупці повинні мати повну і достовірну інформацію про товари, що продаються, послуги, умови їх придбання (кількість, ціна, якість, партії і способи доставки, додаткові послуги). Ця інформація необхідна покупцям для порівняльної оцінки вартості та умов придбання продукції від різних постачальників.
У ринкових умовах логістичні методи рішення задачі вибору постачальника пов'язані з аналізом кон'юнктури ринку: ступеня дефіцитності продукції, продажних цін, наявності альтернативних каналів придбання, частоти пропозиції тощо.
Розвиток нових галузей економіки і розширення пропозиції товарів на ринках ускладнює функції сфери закупівлі сировини і матеріалів. Успішне здійснення закупівель передбачає наявність великого обсягу інформації про ринки, де вони здійснюються. Що ж стосується завдань дослідження ринку закупівель, то вони полягають у регулярному зборі й оцінці докладної інформації з метою визначення місткості ринку і створення передумов для оптимізації закупівель. Вихідним пунктом дослідження ринку має бути точно сформульована постановка проблеми. Поштовхом до проведення дослідження можуть стати міркування щодо розмірів витрат, змін у власній програмі збуту, використання результатів технічного прогресу, підвищення частки фірми на ринку, конкуренції, ненадійності постачальників, неясності розмірів пропозиції в майбутньому та ін. Найпростіший алгоритм вирішення завдання дослідження ринку може бути представлений у вигляді структури його інформаційного забезпечення, переліку типів ринку і постановки питань щодо його структури і динаміки (рис. 1).
Рис. 1. Структура інформаційного забезпечення при дослідженні ринку закупівель
Мета проведення досліджень ринку закупівель сировини і матеріалів визначає одночасно і тип ринків, які мають досліджуватись.
Виділяють такі типи ринків:
безпосередні (що забезпечують у певний час потреби в сировині та матеріалах);
опосередковані (використовувані постачальниками);
ринки замінників (цілком чи частково замінних продуктів);
нові ринки.
Отримана інформація має відбивати такі ринкові категорії, як пропозиція, попит і ринковий баланс. На базі цієї інформації, як правило, отримуються відповіді на питання:
якою є структура досліджуваного ринку чи його форма?
як організовано досліджуваний ринок чи як відбувається балансування попиту та пропозиції?
яким чином розвиватимуться структура й організація ринку?
Для того, щоб глибше усвідомити зміст перерахованих питань і одержати на них достовірні відповіді, інформація часто подається в трьох аспектах;
сучасний аналіз ринку ("моментальний знімок");
динаміка зміни кон'юнктури ринку;
прогнози щодо зміни ринку.
Важливим інструментом у аналізі ринку закупівель товарів виробничого призначення є запити потенційних споживачів. Використовуючи запити, ринок можна зорієнтувати на потенційний попит. Дослідження ринку закупівель сировини і матеріалів можуть розглядатися на підприємстві також і як засіб вирішування проблем, що виникають у наукових дослідженнях і конструкторських розробках та пов'язані з характеристиками нової сировини і комплектуючих. Крім того, необхідно мати на увазі, що важлива інформація про зміни і тенденції розвитку ринку закупівель сировини та матеріалів може бути отримана на основі внутрішньозаводської чи внутріфірмової звітності.