- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
План:
1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
4. Визначення місця розташування розподільчого центру
1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
Раціональна (ефективна) дистрибутивна мережа – це не просто конкурентна перевага, а першорядне завдання для будь-якого учасника ланцюга постачань. Сьогодні практично неможливо уявити собі велику компанію без мережі регіональних представництв. Виробники розуміють, що без налагодженої регулярної системи постачань їх товар не попаде в роздрібні точки. Сучасні ланцюги постачань стають все більш складними, з численними ключовими ланками всередині і поза компанією.
Сьогодні найбільш актуальним напрямом розвитку бізнесу є створення мереж постачань, орієнтованих на попит (Demand Driven Supply Networks, DDSN), для яких характерна інтеграція даних про попит і процеси усередині ланцюга постачань з метою досягнення балансу між рівнем витрат і рівнем доходів. Зупинимося на ключових аспектах цієї мережі більш докладніше:
система: тільки будучи інтегрованим, ланцюг постачань дасть максимальний ефект. Тобто потрібно так побудувати систему, щоб програмні засоби і бази даних бізнес-процесів були об'єднані;
попит: необхідно відчувати попит і реагувати на нього в режимі реального часу, а також у відповідь на зміни ринку потрібно швидко модернізувати вже існуючі бізнес-процеси підприємства;
мережа: для того, щоб мережа була успішною, повинні існувати наскрізні та надійні стандарти і загальні канали комунікацій.
Оптимальна система дистрибуції повинна бути направлена на ефективну реалізацію стратегії досягнення певного рівня обслуговування кінцевого споживача. Одні компанії для цього накопичують запаси на складах в безпосередній близькості від споживачів для оперативної прямої доставки товару споживачеві, інші роблять ставку на тривалу доставку товару на підставі розміщеного споживачем замовлення безпосередньо з виробництва. Проектування дистрибутивних мереж дозволяє розрахувати оптимальну схему дистрибуції для конкретних категорій товарів в конкретних ринкових умовах на конкретних територіях з урахуванням конкретної стратегії компанії при мінімальних витратах.
На думку фахівців, сьогоднішні ланцюги постачань в основному обслуговують виробництва, а не споживачів. Як наслідок, мають місце наступні недоліки:
«ефект хлиста» – ситуація, при якій незначні зміни попиту кінцевого споживача призводять до значних відхилень в планах інших учасників логістичного ланцюга. Результат: в ланцюгах постачань Європи і Сполучених Штатів заморожені запаси на суму близько $3 трлн.;
непридатність лінійної техніки оптимізації в мережах із змінними циклами, не дивлячись на те що вони з успіхом використовуються для вирішення завдань зміни попиту на підприємствах із заданим часом циклів планування, виробництва тощо. Результат: частка помилкових замовлень в промисловості США складає близько 20%;
відсутність підтримки інновації: до розробки нових продуктів відносяться, як до чорного ящика. Вони проходять ті ж ланцюги постачань, що і вже існуючі продукти. Це повільно, марнотратно і викликає помилки. Результат: 75% нових товарів в світі терплять невдачу.
Мета стратегічного проектування дистрибутивної мережі полягає в розробці моделі, котра забезпечить найбільш економічно доцільний спосіб розподілу товару при стабільних або зростаючих потребах клієнта.
Алгоритм побудови раціональної дистрибутивної мережі включає чотири етапи:
1. Збір і аналіз даних, ухвалення допущень.На цьому етапі описується існуюча дистрибутивна мережа («як є»), зокрема схема розподілу, обсяг продажів, рівень запасів, структура поточних витрат. На цьому ж етапі визначаються плани компанії, включаючи передбачувані обсяги продажів з урахуванням освоєння нових територій і ринків, очікувані вимоги клієнтів (по рівню сервісу і ціні), аналізується стратегія розвитку конкурентів. На підставі одержаних даних формулюються рекомендації щодо модернізації системи дистрибуції та проектування дистрибутивної мережі.
2. Моделювання дистрибутивної мережі.На цьому етапі розробляється декілька варіантів моделі дистрибутивної мережі на підставі даних, зібраних на першому етапі, і прийнятих допущень. Завдання побудови моделі може бути вирішене як аналітичними методами, так і з застосуванням спеціального програмного забезпечення, наприклад програм для імітаційного моделювання. При моделюванні опрацьовується декілька альтернативних схем. В процесі побудови моделі необхідно враховувати не тільки показники цінової ефективності того або іншого варіанту (витрати на транспортування, зберігання запасів тощо), але і ефективність функціонування всього ланцюга постачань. Зокрема, необхідне досягнення компромісу відносно пропонованого рівня сервісу і витрат.
3. Вибір оптимальної моделі та її впровадження.На підставі порівняння підготовлених моделей вибирається оптимальна модель дистрибутивної мережі, розробляється план її впровадження. Для вибору оптимального варіанту необхідно встановити критерій вибору, а потім оцінити кожен з варіантів за цим критерієм. Необхідно також враховувати і зовнішні чинники, які важко закласти в аналітичну або імітаційну модель (наприклад, наявність трудових ресурсів, зовнішньої транспортної і складської інфраструктури, особливості регіонального законодавства тощо). В процесі впровадження повинен вестися постійний моніторинг, оцінюватися кожен етап впровадження і його ефективність.
4. Динамічна модернізація мережі. Для підтримки мережі в робочому стані необхідний регулярний моніторинг і аналіз логістичних параметрів мережі. Вже на стадії проектування системи необхідно мати можливі плани її модернізації з урахуванням тих або інших змін як усередині компанії, так і поза нею.
Існують три "золотих" правила логістики фізичного розподілу:
Правило 1
Для найбільш ефективного задоволення споживачів дистрибутивний логістичний ланцюг повинен проникати як найглибше до кінцевої точки збуту, найчастіше використовуватися і здійснювати транспортування з використанням вантажних одиниць продукції і вантажних транспортних одиниць, що забезпечують одержання найбільших місткостей.
Для застосування цього правила необхідно спочатку ранжувати критерії побудови дистрибутивної мережі. Вантажні одиниці повинні розглядатися з погляду перевезення багатьма видами транспорту, тобто з погляду максимальної місткості стандартизованих контейнерів, що можуть бути запропоновані кожним з видів транспорту.
Правило 2
Для найбільш ефективного вирішення задачі фізичного розподілу у логістичному ланцюгу необхідно використовувати мінімальну кількість обліково-договірних одиниць виміру продукції і мінімальну кількість обліково-договірних одиниць транспорту, незалежно від їх місткості.
Дана концепція "мінімальної кількості обліково-договірних одиниць" погоджується, незалежно від місткості, з концепцією кількості обороту цих одиниць, тобто кількості разів, коли ці обліково-договірні одиниці можуть бути надані споживачам вчасно. Це має на увазі інтенсивне використання устаткування для технологічної обробки зазначених одиниць і наявність інфраструктур, зацікавлених в експлуатації обліково-договірних одиниць при перевезеннях багатьма видами транспорту.
Правило 3
Якщо не можна уникнути створення стаціонарного складу, він повинен розташовуватися в логістичному ланцюзі якнайближче до кінцевих торгових мереж, якщо це стосується фізичного розподілу, і якнайближче до вихідного виробничого процесу, якщо це стосується сортування.
В ідеальному випадку, коли існує адекватність між темпами виробництва і споживання, можна було б діяти ущільненими потоками з нульовим запасом у всіх ланках логістичного ланцюгу, через які проходить дистрибутивний канал, і мінімальним запасом у кінцевих торгових мережах збуту.
У реальних же умовах завжди існує розбіжність між темпами виробництва продукції і темпами споживання. Тому наявності стаціонарного складу в дистрибутивній мережі, як правило, уникнути не можна. Правило 3 саме і відповідає на запитання, де повинен бути розташований стаціонарний склад.