- •Модуль 1 організація постачання та управління закупівлями
- •Тема 1.1. Організація системи постачання на підприємстві
- •1. Матеріально-технічні ресурси та їх класифікація
- •2. Форми постачання
- •3. Логістичний підхід до управління постачанням
- •4. Основні концепції логістики постачання
- •Тема 1.2. Планування потреби в матеріальних ресурсах на підприємстві
- •1. Планування матеріально-технічного забезпечення на підприємстві
- •2. Визначення потреби в матеріальних ресурсах
- •3. Взаємодія відділу постачань з іншими підрозділами підприємства
- •Тема 1.3. Управління закупівлями матеріальних ресурсів і товарів
- •1. Вирішення задачі "Зробити або купити?" (Задача mob, Make-or-Buy Problem)
- •2. Методи закупівель
- •3. Визначення економічного розміру замовлення
- •Тема 1.4. Методи вибору постачальників та організація взаємодії з ними
- •1. Фактори, що впливають на вибір постачальника
- •2. Алгоритм вибору постачальника
- •2. Аналіз потенційних постачальників за критеріями
- •3. Оцінка потенційних або існуючих постачальників
- •3. Основні принципи відносин з постачальниками
- •Переваги та недоліки основних типів взаємовідносин з постачальниками
- •Обсяг закупівель / Вплив результатів»
- •Тема 1.5. Правові основи закупівель
- •1. Комерційні документи
- •2. Документи з підготовки товару до відвантаження
- •3. Розробка договору постачання
- •Модуль 2 організація виробництва і внутрішньовиробнича логістика
- •Тема 2.1. Організація виробничого процесу на підприємстві
- •1. Сутність виробничого процесу на підприємстві
- •Класифікація транспортних засобів в потоковому виробництві
- •2. Традиційний та логістичний підходи до організації виробництва
- •Порівняння логістичного та традиційного підходів до організації виробництва
- •1. Забезпечення ритмічної, узгодженої роботи всіх ланок виробництва по єдиному графіку і рівномірного випуску продукції
- •2. Забезпечення максимальної безперервності процесів виробництва
- •3. Забезпечення максимальної надійності планових розрахунків і мінімальної трудомісткості планових робіт
- •4. Забезпечення достатньої гнучкості і маневреності в реалізації мети при виникненні різних відхилень від плану
- •5. Забезпечення безперервності планового керівництва
- •6. Забезпечення відповідності системи оперативного управління виробництвом (оуп) типу і характеру конкретного виробництва
- •Тема 2.2. Логістичні Push системи організації виробництва
- •1. Сутність Push системи організації виробництва
- •2. Традиційні системи планування виробництва
- •2. Система планування потреби у матеріалах mrp
- •3. Система планування ресурсів підприємства erp
- •Порівняння систем класу erp і erp II
- •Тема 2.3. Логістичні Pull системи організації виробництва
- •1. Сутність Pull системи організації виробництва
- •2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
- •3. Метод лімітованих черг fifo (Capped fifo Lanes)
- •4. Метод "Барабан-Буфер-Мотузка" (Drum Buffer Rope)
- •5. Метод ліміту незавершеного виробництва (wip Cap)
- •6. Метод обчислюваних пріоритетів (Priority Sequenced Lanes)
- •7. Система "Lean Production"
- •Трансформація виробничого процесу в системі Lean Production (приклад)
- •Тема 2.4. Оптимізація виробничої програми підприємства
- •1. Система норм і нормативів у виробничій логістиці
- •2. Потужності логістичної системи
- •3. Методи оптимізації потужності логістичної системи
- •4. Показники оцінювання логістичних систем
- •П'ять ознак функціонування логістичної системи («5v»)
- •Показники оцінювання логістичної системи
- •5. Вплив зміни плану виробництва на показники діяльності логістичної системи
- •Модуль 3. Логістика розподілення та дистрибуції товарів
- •Тема 3.1. Розподілення продукції та його роль в логістиці
- •1. Тенденції дистрибуції на ринку споживчих товарів
- •1. Скорочення посередників і самостійна робота з роздрібом.
- •2. Відмова від власних самостійних продажів і доставки у роздріб, залучення зовнішніх партнерів і створення апарату менеджерів по розвитку ключових замовників.
- •1. Новий бізнес: виробництво власного продукту.
- •2. Новий бізнес: створення власних мереж роздрібних і дрібнооптових магазинів.
- •3. Нова якість: переорієнтація на надання логістичних послуг, будівництво логістичних терміналів.
- •2. Взаємозв’язок розподільчої логістики та маркетингу
- •Тема 3.2. Логістичні посередники в дистрибуції
- •1. Роль, причини існування та переваги використання логістичних посередників
- •2. Канали розподілу, їх види та функції
- •1. Стратегії розподілу, визначення оптимальної довжини каналів.
- •Вибір каналу розподілу в залежності від характеристик товару
- •2. Типи каналів розподілу.
- •Порівняльна характеристика ефективності використання різних каналів розподілу
- •3. Оцінка безпосередніх учасників каналу.
- •3. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •4. «Ефект хлиста», або уявні коливання попиту
- •Розглянемо деякі причини більш докладніше:
- •1. Наростаюча помилка прогнозування
- •2. Консолідація замовлень
- •3. Результат цінової політики
- •1. Використання передових технологій
- •2. Адміністративний ресурс
- •3. Інші підходи до вирішення проблеми
- •Способи згладжування Bullwhip-ефекту
- •Тема 3.3. Формування дистрибутивної мережі
- •1. Побудова раціональної дистрибутивної мережі
- •2. Управління каналами в дистрибутивній мережі
- •3. Визначення кількості логістичних центрів в зоні обслуговування
- •4. Визначення місця розташування розподільчого центру
- •Тема 3.4. Управління товарними потоками в дистрибутивній мережі
- •1. Система планування розподілу продукції drp.
- •2. Основні стратегії руху товарних потоків в дистрибутивній мережі
- •3. Управління товарними потоками: системне і незалежне
2. Метод заповнення "Супермаркету" (Supermarket Replenishment)
Традиційні системи управління виробництвом вимагають значних грошових ресурсів для того, щоб підтримувати необхідні запаси матеріалів. Коли японський автомобільна компанія "Тойота" перебудовувалася після другої світової війни, їй гостро не вистачало оборотних коштів, і підприємство не могло дозволити собі використовувати "традиційну логістичну концепцію". Керівництво компанії вирішило дізнатися, що відбувається в світі, і задалося питанням: "Яка галузь краще всього використовує свої запаси?" Відповідь була наступною: супермаркети!
В даний час типовий супермаркет обертає свої запаси більше 50 разів на рік. Звичайна виробнича компанія, яка використовує логістичну Push систему управління, обертає свої запаси від одного до десяти разів на рік. Використовуючи логістичну Pull систему та інші принципи Тойота досягла нечуваного для виробничого підприємства показника в 50-70 оборотів виробничих запасів на рік!
Принципова схема методу заповнення "супермаркету" приведена на рис. 2.
Рис. 2. Схема методу заповнення "Супермаркету"
Вона діє таким чином:
Споживач забирає вихідні матеріали з осередків супермаркету тоді, коли йому це потрібно.
Для кожної виробу (замовлення), що виготовляється, розраховується "точка поповнення" вихідних матеріалів.
Як тільки сумарна кількість матеріалів в осередках супермаркету і виконуваних замовленнях стає нижчою за "точку поповнення" – постачальникові посилається нове замовлення на їх постачання. У якості такого замовлення може виступати порожній контейнер, картка "Канбан", світловий сигнал, порожній осередок "Супермаркету" тощо. (Оформляти замовлення на папері не обов'язково - підійде навіть простою варіант: "якщо бачиш порожнє місце, то заповни його").
Для кожного заповнюваного матеріалу розраховується обсяг відповідної партії. Кількість виробів у всіх нових замовленнях дорівнює обсягу заповнюваних матеріалів.
Постачальник виконує замовлення на заповнення матеріалів.
Замовлені матеріали фізично поміщаються у відповідні осередки "Супермаркету".
Відмітимо, що в даному випадку формальний виробничий розклад робіт є тільки у споживача. План робіт для постачальника формується автоматично в реальному масштабі часу самою "Витягуючою" логістичною системою. Це дуже важливий аспект "Витягуючої" системи управління виробництвом: "Не важливо, скільки процесів управляється витягуючою системою, головне, що в ній буде тільки одна точка планування!"
Отже:
Єдина точка планування випуску готової продукції – це одна виробнича ділянка, для якої у "витягуючій" логістичній системі відбувається розрахунок основного розкладу, що визначає роботу всього виробництва в цілому. Робота інших ділянок, включених в технологічний ланцюжок, автоматично планується самою "витягуючою" системою.
На величину точки поповнення, його обсяг і загальний потенційний виробничий запас матеріалів по кожному виробу в системі впливають наступні змінні:
усереднений попит за період часу;
час виконання замовлення від того моменту, коли матеріали, необхідні для поповнення надходять в осередки "Супермаркету";
розмір партії заповнюваних матеріалів;
час, протягом якого споживач зможе отримати необхідні матеріали з осередків "Супермаркету".
Збільшення будь-якої з цих величин неминуче спричинить збільшення загального потенційного обсягу виробничих запасів.
Фактична середня величина запасів в осередках "Супермаркету" в добре спроектованій системі більшу частину часу складатиме 10-15% від їх загального потенційного обсягу, продиктованого планом випуску готової продукції.
Для того, щоб зв'язати в "витягуючій" системі управління декілька виробничих ділянок слід використовувати декілька "Супермаркетів" (рис. 3).
Рис. 3. Структура методу заповнення "Супермаркету"
Кожен з трьох "Супермаркетів" в даному прикладі незалежний від останніх і функціонує так само, як "Супермаркет" з прикладу, показаного на рис 3. Єдиною точкою, де складається виробничий розклад, в цій системі буде ділянка 4. Найпростіше визначити це місце таким чином:
Єдиною точкою планування виробництва в цій "витягуючій" логістичній системі буде процес, який вилучає продукцію з останнього (за технологією виробництва продукції) "Супермаркету".
Слід зазначити, що метод заповнення "Супермаркету" добре застосовний лише в тих випадках, коли ділянка-споживач має можливість вибирати з безлічі різних варіантів напівфабрикатів, розташованих в осередках. У інших ситуаціях цей метод зазвичай буває менш переважним.