3.4.1. Основні поняття

Податкова система – сукупність податків, зборів, мита і платежів, що стягуються з юридичних і фізичних осіб. Всі вони надходять до бюджету ябо позабюджетних фондів.

Система оподаткування нерухомості повинна виконувати три функції:

1. Фіскальну – забезпечення необхідного рівня надходжень до

державного бюджету. Податок на нерухомість здатний забезпечувати достатній та стійкий рівень надходжень у місцеві бюджети, оскільки саме нерухоме майно є найбільш стабільним об’єктом оподаткування у порівнянні з іншими видами активів чи доходів.

2. Стимулюючу – сприяння розвитку економіки. Оцінка

нерухомості для оподаткування за її ринковою вартістю веде до більш високих податків за більш коштовні будівлі та землю, що стимулює найбільш раціональне їх застосування, примущуючи тих власників, які використовують нерухомість неефективно, передавати її тим, хто зможе використовувати її з найбільшою вигодою.

3. Соціальну – забезпечення виконання принципу соціальної

справедливості. Стягнення більшої суми податку за більш цінну і більш вигідно розташовану нерухомість розподіляє податковий тягар справедливіше, ніж інші види платежів, що не враховують якість та площі нерухомості.

Податки класифікують за наступними основними ознаками:

• суб’єкт податку (податки з фізичних і податки з юридичних

осіб);

• належність до рівнів влади та управління (національні,

регіональні, місцеві);

• організаційна (податки на майно і податки на операції);

• за фізичною природою об’єктів нерухомості ( земельний

податок, лісовий податок, податок за використання надрами тощо).

Будь-який вид податку вважається встановленим тільки тоді, коли визначені платники податків та елементи оподаткування: об’єкт оподаткування; податкова база; податковий період; податкова ставка; порядок нарахування податку; порядок та терміни сплати податку; можливі податкові пільги у необхідних випадках.

За традиційною системою оподаткування юридичні особи сплачують податок на майно підприємства, податок на прибуток підприємства, податок на операції з нерухомістю та земельний податок. На величину податку на прибуток підприємства впливає вартість нерухомості, якою володіє підприємство. Об’єкти нерухомості відносяться до основних засобів підприємства і на кожний об’єкт (окрім земельних ділянок) щомісячно нараховується амортизація. Сума нарахованого зносу нерухомості за рік зменшує величину прибутку, на який нараховується податок. Якщо придбання нерухомості здійснювалося з залученням іпотечного кредиту, тоді прибуток, на який нараховується податок, зменшується ще і на суму процентів, сплачених за кредитом за рік. Прибуток підприємств може виникати завдяки безпосередній виробничій діяльності та в результаті здійснення угод купівлі-продажу, здачі в оренду, передачі в довірче управління та інших операцій з нерухомістю. При здійсненні угоди купівлі-продажу оподатковується дохід від продажу. Для визначення доходу від продажу від ціни продажу віднімаються витрати на здійснення угоди і скоригована податкова база власності на момент продажу. Ця база складається з початкових витрат за мінусом накопиченого зносу. Таким чином, нарахування зносу на об’єкт нерухомості зменшує податок на прибуток підприємства і збільшує податок в разі продажу нерухомості.

Фізичні особи є платниками податку на майно, податку на операції з нерухомістю та земельний податок. Для суб’єктів підприємницької діяльності, переведених на єдиний податок на прибуток, зберігається земельний податок.

Фахівці з нерухомості мусять бути освідомлені у фіскально-монетарній діяльності, яка впливає на податкову політику. Вплив оподаткування нерухомості на функціонування ринку нерухомості та поведінка економічних суб’єктів на ньому залежить від організації податку на нерухомість, зокрема від визначення та оцінки податкової бази, визначення пільг на податок, податкової ставки та її структури.