Термінологічний словник

Адміністрування – поширюється на управління державними уста­новами або для позначення процесів керування діяльністю апарату управління підприємством. Ототожнює соціально-політичний мене­джмент. У більш вузькому сенсі – розробка і встановлення цілей, виз­начення політики організації.

Зміст соціального управління – визначення законів і закономір­ностей, розробка принципів, функцій, форм і методів цілеспрямованої діяльності людей у процесі управління суспільством.

Керування (або керівництво) – в широкому розумінні ієрархічна система інститутів влади. Поширюється на мистецтво тієї чи іншої особи впливати на поведінку і мотиви діяльності підлеглих з метою досягнення цілей організації, тобто це безпосередньо управління людьми.

Поняття «менеджмент», «адміністрування» і «керівництво» належать тільки до класу соціального управління і тому можна поставити знак рівності між поняттями «соціальне управління» та «менеджмент».

Менеджмент – використовується переважно для характеристики процесів управління господарськими організаціями. В широкому ро­зумінні – це влада і мистецтво управління людьми, у більш вузькому – управління виробництвом, діяльність щодо організації і досягнення поставлених цілей.

Механізм управління – регламентація всієї сукупності функцій, форм, методів, важелів і стимулів, щоб забезпечити чітку взаємодію всіх його підсистем і вирішення завдань, що стоять перед ними.

Система соціального управління включає такі компоненти: меха­нізм управління, структуру управління, функції управління, об’єкти управління, кадри управління, процес управління. Система управління – це форма реалізації взаємодії і розвитку відносин управління, відо­бражених, в першу чергу,  законах і принципах управління, а також в цілях, функціях, структурі, методах, процесі і механізмах управління.

Соціальні системи виступають одночасно як об’єкт і суб’єкт управ­ління, що, в свою чергу, визначає необхідність розглядати їх як дві підсистеми – керуюча (суб’єкт) та керована (об’єкт). У межах соціаль­ної системи можна також виділити системи, так званого, меншого рів­ня:

      технічна система – поєднання окремих технічних засобів управ­ління з різних видів обладнання;

      технологічна система – правила і норми, що визначають пос­лі­довність операцій матеріального і морального виробництва;

      організаційна система – структури управління, відповідні поло­ження та інструкції;

      економічна система – господарські і фінансові процеси і зв’язки;

      соціальна система – сукупність соціальних взаємостосунків, що утворюються в процесі спільної діяльності людей.

Сутність соціального управління – визначається формуванням і функціонуванням цього класу управління як системи.

Управління – це цілеспрямована і свідома координація та організа­ція об’єкта управління в різних сферах діяльності людини для досяг­нення певних цілей. Управління – найширше поняття, включає в себе всю систему класів, відносин і явищ управління в природі і суспіль­стві. В більш вузькому сенсі – технологічна організація об’єкта управ­ління. Види управління:

      політичне управління – здійснюється на рівні суспільства, вияв­ляється у функціонуванні держави, її органів та атрибутів;

      економічне управління – система заходів, спрямованих на задо­волення економічних потреб людини, суспільства завдяки виробниц­тву та розподілу товарів та послуг;

      управління соціальними конфліктами – реалізація заходів для узгодження діяльності індивідів, колективів, територіальних, соціаль­них та етнічних груп.