3. Меланома - стадії розвитку, класифікація

Меланома (меланосаркома, злоякісна меланома) — одна з найбільш злоякісних пухлин людини, складає 1,2% всіх злоякісних пухлин і 4% пухлин шкіри. [Рис. 48] Найчастіше локалізується в шкірі кінцівок, тулуба, обличчя, виникає на фоні невусів або «de novo» з популяції зовні нормальних меланоцитів.

Частіше зустрічається у жінок 30—50 років, встановлено взаємозв'язок між меланомою шкіри та інсоляцією (ультрафіолетова радіація), може розвиватись на фоні плями Гетчинсона або дисп-ластичних невусів.

В розвитку меланома розрізняють ранню стадію — фаза гори-

зонтального росту і пізню стадію — фазу вертикального росту. В

ранній стадії пухлина знаходить всередині епідерміса базальна мембрана якого збережена, в дермі зустрічається лімфоїдна інфільтрація (це стадія «in situ»). В пізній стадії пухлина розростається в дерму та підшкірну клітковину, з'являються гематогенні та лімфогенні метастази.

4. Морфологія меланом різного типу

Клініко-морфологічно виділяють 4 варіанти меланоми: типу злоякісного лентіго, поверхнево-розповсюджена меланома, ноду-лярна меланома та акральна лентигінозна меланома.

Лентиго-меланома. Меланома типа злоякісного лентиго у більшості випадків локалізується в області голови, шиї, зовнішньої поверхні кінцівок, тобто місцях доступних сонячній інсоляції, зустрічається у віці біля 70 років. Фаза радіального росту є досить тривалою. Вона характеризується появою вогнища неправильної

форми, що нагадує веснянку коричневого кольору, з ділянками голубуватого або сіруватого кольору (тривалість фази до 20 і більше років). Інвазії пухлинних клітин в дерму в цей період не спостерігається, за винятком окремих клітин або невеликих скупчень їх, що можуть проникати у сосочковий шар дерми. Тому в цій стадії розрізняють дві підстадії: передінвазивну та стадію інвазії в сосочковий шар дерми, тобто мова йде про меланому типу злоякісного лентиго. Фаза вертикального росту може розтягуватись на декілька років. При інвазії пухлинних клітин в дерму вони набувають веретеноподібної форми. При інвазії в дермі з'являються клітинні інфільтрати з лімфощних елементів, гістіоцитів та макрофагів. Меланома цього типу характеризується низьким ступенем злоякісності.

Поверхнево-розповсюджена меланома зустрічається у будь-якому віці, пік захворюваності падає на п'яте десятиріччя життя однаково часто у осіб обох статей. У чоловіків зустрічається у два рази частіше на шкірі голови та шиї, спини, тулуба, живота, у жінок — у три рази частіше на шкірі в області стегна та гомілок. Найбільш часта локалізація — шкіра спини, де меланома розвивається впродовж декількох років. Має вигляд плями коричневого кольору з рожево-сіруватою або чорного кольору крапчатістю. Це найбільш частий вид меланоми. На стадії радіального росту росте у всіх напрямках — до рогового шару і в глибину дерми, але в межах потовщеного у 2—4 рази епідермісу з ознаками гіперкератозу. В складі його знаходяться великі за розмірами меланоцити (до 15 мкм) з світлою цитоплазмою і гіперхромними атиповими ядрами, які розташовуються поодиноко або у вигляді окремих груп, нагадують клітини Педжета. У фазі радіального росту клітини відносно мо-номорфні, ця форма росту (in situ) може існувати до 10 років. У другій фазі — вертикального росту — пухлинні клітини проникають у ретикулярний шар шкіри, а пізніше і в підшкірну жирову клітковину. Клітини дещо менші за розмірами, в порівнянні з попередньою стадією. Інвазія їх у дерму, як правило, не супроводжується лимфощною клітинною інфільтрацією.

Вузлова форма меланоми характеризується наявністю вузла або синьо-чорного кольору бляшки, що виступає над поверхнею шкіри, має нечіткі контури або нагадує поліп на ніжці. У два рази частіше зустрічаються у осіб чоловічої статі старше 50 років. Переважна локалізація — спина, голова, шия, хоча меланоми даного типу можуть спостерігатись на будь-якій ділянці шкіри. Цей тип меланоми має тільки одну фазу — вертикального росту. Спостерігається інвазія в дерму та підшкірну клітковину. Клітини мають форму веретеноподібних, епітеліоїдноподібних або нагадують невусні. Кількість мітозів варіабельна. В цитоплазмі клітин зустрічаютьсягранули меланіна чорно-бурого кольору, ядра неправильної форми з грубодисперсним хроматином і великими за розмірами ядерцями. Пухлина рано дає гематогенні та лімфогенні метастази.

Акральна лентигінозна меланома — найчастіше локалізується в ділянці долонь та підошв, на слизових оболонках в порожнині рота, носа, ануса. Частіше виникає у негрів. Характерним є інтрае-підермальна проліферація з великих за розмірами, неправильної форми меланоцитів зі значною кількістю меланіна в цитоплазмі. Має місце їх інвазія в дерму, сосочковий шар якої розширюється в ньому з'являються лімфоїдно-клітинні інфільтрати.

Таким чином, клітинний склад меланом при всіх її типах є різноманітним. Можна виділити наступні види клітин, що зустрічаються найчастіше: веретеноподібні, що нерідко містять меланін; епі-теліоїдноподібні клітини; невусоподібні клітини; велетенські од-ноядерні та багатоядерні клітини. Зустрічаються також меланоми з балоноподібних клітин. Прогноз меланоми визначається наступними факторами: стадією розвитку пухлини, рівнем інвазії пухлинних клітин, товщиною пухлини.