6. Метастазування пухлин
Будь-яка пухлина спочатку утворює так званий первинний вузол. Доброякісні пухлини так і залишаються у вигляді повільно зростаючого за розмірами первинного вузла. Злоякісні пухлини, навпаки, завдяки інвазивному росту проникають в лімфатичні та кровоносні судини, клітини їх переносяться в інші органи, де виникають вторинні вузли, або метастази, які бувають: гематогенними, лімфогенними, імплантаційними периневральними.
Процес метастазування носить каскадний характер і проявляється у вигляді окремих стадій: інвазії пухлинних клітин в просвіт судини); транспорт пухлинного ембола; адгезія клітин до поверхні ендотелію і вихід в периваскулярний простір (екстравазація); формування вторинних вузлів (метастазів).
Всі пухлини можна класифікувати за двома найбільш розповсюдженими принципами: клініко-анатомічним та гістогенетичним.
7.. Класифікація пухлин
За клініко-анатомічним принципом розрізняють зрілі, гомологічні, або доброякісні пухлини та незрілі, гетерологічні, або злоякісні пухлини (раки та саркоми). Доброякісні пухлини складаються з більш диференційованої тканини з ознаками тканинного (а не клітинного) атипізму, ростуть переважно експансивно (виняток складають так звані пухлини з місцево-деструюючим ростом, або на-півзлоякісні пухлини з судин, хряща, фіброзної тканини або ін.), не дають метастазів. Як правило, в цих пухлинах рідко спостерігається некроз (розпад), однак інколи виникає амілоїдоз або гіалі-ноз строми, крововиливи. Злоякісними являються пухлини, що складаються з недиференційованої тканини з ознаками клітинного та тканинного атипізму, для них характерним є інфільтративний ріст, виникнення метастазів, рецидіви, а також розпад (некроз) з розвитком кровотечі (крововиливів).
На підставі гістогенетичного принципу розрізняють пухлини добро- та злоякісного характеру [Рис. 43].
1. Органонеспецифічні епітеліальні пухлини.
2. Органоспецифічні епітеліальні пухлини.
3. Мезенхімальні пухлини.
4. Пухлини з меланінутворюючої тканини.
5. Пухлини нервової системи та оболонок мозку.
6. Пухлини системи крові.
7. Тератоми.
Таким чином, проблема пухлин є однією із найбільш актуальних у сучасній медицині. Це пов'язано з високою частотою їх розповсюдження та відсутністю чітких уявлень по різних аспектах проблеми (етіологія, пато- та морфогенез, класифікація та інш.).
В останні роки
виявляються окремі тенденції відносно
епідеміології різних пухлин. Так,
спостерігається зростання показників
захворюваності та смертності від раку
у всіх країнах світу; захворювання на
рак починають виявлятись у всіх вікових
групах, хоча частіше — після 50 років;
виявлені статеві відмінності між
чоловіками та жінками відносно частоти
окремих форм раку; нарешті, структура
захворюваності та смертності від
онкозахворювань постійно змінюється
у зв'язку з підвищенням частоти одних
захворювань і зниженням частоти інших.
Розділ XII
ОРГАНОНЕСПЕЦИФІЧНІ ТА ОРГАНОСПЕЦИФІЧНІ ЕПІТЕЛІАЛЬНІ ПУХЛИНИ
ОСНОВНІ ПИТАННЯ:
1. Морфологічна характеристика папілом.
2. Морфологічна характеристика аденом.
3. Морфологічна характеристика раків.
4. Аденома гр_удної залози.
5. Рак грудної залози.
6. Пухлини щитовидної залози.
7. Пухлини яєчника. _______