1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини

Першоджерелом пухлин із меланінутворювальної тканини є ме-ланоцити. Це клітини нейроектодермального походження, які виникають із швановської оболонки периферійних нервів і розташовуються в базальному шарі епідермісу, волосяних фолікулах, більшості слизових оболонок, покритих багатошаровим плоским епітелієм, м'яких оболонках мозку, а також сітківці та райдужній оболонці очей. У цитоплазмі меланоцитів знаходиться меланін, який при забарвленні гематоксиліном та еозином набуває темно-коричневого або чорного кольору, виявляється при застосуванні спеціальних морфологічних методів дослідження (реакції Фортана-Ма-сона, ДОФА-реакція). Меланоцити можуть давати пухлиноподібні утворення — невуси або справжні пухлини — меланоми.

2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія

Невуси — доброякісні пухлиноподібні утворення шкіри, які розвиваються з меланоцитів епідермісу або дерми. Вони розглядаються як вади розвитку нейроектодермальних пігментних елементів. Представлені у вигляді плям переважно коричневого кольору, різних за розмірами на будь-якій ділянці поверхні шкіри. Можуть мати вигляд плоских і бородавчастої форми розростань або плям, що дещо піднімаються над поверхнею шкіри. Інколи досягають значних розмірів — велетенські пігментні невуси у новонароджених.

Розрізняють наступні види невусів: пограничний; складний; внутрішньодермальний; епітеліоїдний або веретеноклітинний; невус із балоноподібних клітин; галоневус; велетенський пігментний

невус; фіброзна папула носа ( інволютивний невус); голубий не-вус; клітинний голубий невус. [Рис. 47]

При погранинному невусі гнізда невусних клітин розташовуються на межі (границі) епідерміса та дерми, в області верхівок гребінців сітчастого шару дерми, не містять багато пігменту, інколи невусні клітини розташовуються внутрішньоепідермально в нижніх шарах епідермісу, ніби сповзають звідси у вигляді невеликих скупчень в дерму.

• Внутрішньодермальний невус зустрічається найчастіше, невусні клітини розташовуються в дермі у вигляді окремих скупчень або тяжів, у верхніх відділах дерми — з великою кількістю меланіна, можуть зустрічатись велетенські багатоядерні клітини у «зрілих» невусах.

Складний (змішаний) невус, невусні клітини розташовуються як на межі епідерміса та дерми, так і внутрішньодермально. Епітеліої-дний, або веретеноподібний невус (ювенільний невус) найчастіше зустрічається у дітей, в області шкіри на обличчі у вигляді плоского або кулеподібного, чітко відмежованого вузла. Поверхня гладка або має бородавчасті розростання, блідочервоного кольору. Мікроскопічне це є складний невус, меланіну містить мало, клітини з світлою цитоплазмою та гіперхромними ядрами, мітози поодинокі, веретеноподібні клітини часто формують пучки. Характерна наявність одно- або багатоядерних велетенських клітин з базофільною цитоплазмою, що нагадують клітини Тутона або Пирогова-Лангханса.

Невус з балоноподібних клітин складається з клітин з прозорою цитоплазмою, розташованих у вигляді пластів, ці клітини можуть бути в складі епідермісу. Галоневус є пігментний невус, оточений зоною депігментованої шкіри. Він може поступово зменшуватись за розмірами і взагалі зникати, залишаючи після себе депігментовані ділянки. Частіше зустрічається у дітей і осіб молодого віку на тулубі, може носити множинний характер. Невусні клітини розташовані в пограничній зоні, полігональної форми, мають пухирце-подібне ядро, невелику кількість меланіну в цитоплазмі. Зустрічаються гіперкератоз та акантоз, скупчення веретеноподібних клітин. Невусні клітини можуть утворювати комірки.

Велетенський пігментований невус зустрічається на шкірі у будь-якій частині тіла у вигляді плями, яка часто покрита волоссям. Складається з поверхневої та глибокої частин. Поверхнева частина має будову внутрішньодермального або складного невуса, глибока містить переважно веретеноподібні клітини, які формують пучки або вузлики, що проростають у підшкірну клітковину. Меланін розташовується у верхніх відділах дерми. На фоні цього невуса у S хворих виникає меланома.

Фіброзна папула носа (інволютивний невус) представляє собою кулеподібне вип'ячування в області носа, поверхня його пігментована або ангіоматозна. Мікроскопічно складається із фіброзної тканини, в якій знаходяться поодинокі велетенські клітини. В пограничній зоні можуть зустрічатись гнізда з невусних клітин.

Голубий невус представлений у вигляді плями голубоватого або голубовато-коричневого кольору, овальної форми, яка не піднімається над поверхнею шкіри. Локалізується в ділянці обличчя, кистей, плеча. Мікроскопічно в дермі виявляються невусні клітини, що можуть проростати в підшкірну клітковину. Кількість ме-ланоцитів досить значна, вони тісно розташовуються один біля одного, утворюють пучки, що нагадують нерви. Мітози зустрічаються рідко. Меланома на фоні цього невусу виникає рідко.