- •1. Визначення патологічної анатомії
- •2. Принципи вивчення патологічної анатомії
- •3. Складові частини дисципліни
- •4. Задачі патологічної анатомії
- •5. Рівні вивчення предмета
- •6. Матеріал (об'єкт) та методи дослідження
- •7. Етапи розвитку патологічної анатомії
- •1. Дистрофія як один із видів пошкодження клітини
- •2. Механізми та класифікація дистрофій
- •3. Паренхіматозні дистрофії: визначення, класифікація, механізми
- •4. Паренхіматозні диспротеїнози
- •5. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія серця
- •6. Паренхіматозні ліпідози: жирова дистрофія печінки, нирок
- •7. Паренхіматозні вуглеводні дистрофії
- •1. Визначення стромально-судинних дистрофій
- •2. Мукоїдне набухання. Фібриноїдне набухання. Гіаліноз
- •3. Амілоїдоз: визначення, особливості будови амілоїда
- •4. Класифікація та механізми розвитку окремих форм амілоїдозу
- •III. Клініко-морфологічний принцип.
- •IV. В залежності від розповсюдженості процесу:
- •V. Морфологічний (мікроскопічний) принцип:
- •5. Морфологія окремих форм амілоїдозу
- •6. Стромально-судинні ліпідози
- •7. Стромально-судинні вуглеводні дистрофії
- •1. Змішані дистрофії: визначення, класифікація, характеристика
- •2. Гемосидероз та гемохроматоз
- •3. Порушення обміну жовчних пігментів
- •4. Порушення обміну меланіну
- •5. Порушення обміну ліпопігментів
- •6. Порушення обміну нуклеопротеїдів
- •7. Мінеральні дистрофії: порушення обміну кальція Порушення обміну кальцію.
- •1. Некроз — визначення, морфогенез, класифікація
- •III. Клініко-морфологічні форми некрозу:
- •2. Морфологічні зміни та наслідки некрозу
- •3. Апоптоз - загальна характеристика
- •4. Морфогенез апоптозу
- •5. Основні відмінності апоптозу від некрозу
- •6. Загальна смерть — визначення, класифікація
- •7. Ознаки загальної смерті
- •1. Класифікація порушень кровообігу
- •2. Артеріальне повнокрів'я (гіперемія)
- •3 . Венозне повнокрів'я (гіперемія)
- •4. Венозне повнокрів'я в печінці
- •5. Венозне повнокрів'я в легенях
- •6. Недокрів'я (ішемія)
- •7. Кровотеча (геморагія) та стаз
- •1. Тромбоз — загальна характеристика
- •2. Морфогенез тромба
- •3. Емболія — класифікація та морфологія
- •4. Інфаркт - види та морфологія
- •7. Морфологія та характеристика окремих стадій шоке
- •1. Запалення — загальна характеристика
- •2. Стадії запалення
- •3. Ексудативне запалення. Серозне запалення
- •4. Фібринозне запалення
- •5. Гнійне запалення
- •6. Катаральне запалення
- •7. Геморагічне та гнилісне запалення
- •1. Продуктивне запалення: загальна характеристика
- •2. Інтерстиціальне продуктивне запалення
- •3. Продуктивне запалення з утворенням поліпів та кондилом
- •4. Гранульоматозне продуктивне запалення
- •5. Туберкульозна гранульома (туберкул, горбок)
- •6. Сифілітична гранульома (гума)
- •7. Лепрозна та склеромна гранульома
- •1. Процеси пристосування та компенсації: загальна характеристика
- •3. Регуляція регенераторного процесу
- •4. Класифікація регенерації
- •5. Метаплазія
- •6. Дисплазія, перебудова тканини та організація
- •7. Гіпертрофія та атрофія
- •1. Пухлини: визначення, пато- та морфогенез
- •3. Будова пухлин
- •4. Ріст пухлин
- •5. Атипізм (катаплазія) пухлин
- •6. Метастазування пухлин
- •7.. Класифікація пухлин
- •1. Морфологічна характеристика папілом
- •2. Морфологічна характеристика аденом
- •3. Морфологічна характеристика раків
- •4. Аденома грудної залози
- •5. Рак грудної залози
- •6. Пухлини щитовидної залози
- •7. Пухлини яєчника
- •1. Загальна характеристика мезенхімальних пухлин
- •2. Зрілі мезенхімальні пухлини з фіброзної та жирової тканини
- •3. Зрілі мезенхімальні пухлини з м'язевої тканини та судин
- •4. Зрілі мезенхімальні пухлини з кісткової та хрящової тканини
- •5. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми) з фіброзної та жирової тканини
- •7. Незрілі мезенхімальні пухлини (саркоми)
- •1. Загальна характеристика пухлин з меланінутворюючої тканини
- •2. Невуси — визначення, класифікація, морфологія
- •3. Меланома - стадії розвитку, класифікація
- •4. Морфологія меланом різного типу
- •5. Морфологія нейроепітеліальних (нейроектодермальних) пухлин
- •6. Морфологія пухлин з оболонок мозку (менінгіома)
- •7. Морфологія пухлин черепних та спинальних нервів (шванома)
3. Морфологічна характеристика раків
Злоякісні пухлини, які виникають з плоского або залозистого епітелію, називаються роками, тобто рак — це незріла, злоякісна пухлина з епітелію [Рис. 45]. Раки найчастіше виникають після 50 років. Виникнення раку можна уявити таким чином, що в одному або в декількох місцях епітеліального покрову (de novo або на фоні тривалого подразнення різними патогенними агентами, хронічного запалення та ін.) з'являється пухлинний зародок, що складається з епітеліоцитів, які активно проліферують. Ці клітини з ознаками атипії (катаплазії), руйнують базальну мембрану (membrana propria) на межі між епітелієм та сполучною тканиною і починають вростати в навколишні тканини. При наявності клітинної атипії, але при збереженні цілісності базальної мембрани мова йде про неінвазивну форму раку (Са in situ).
При руйнуванні базальної мембрани (інвазивний рак) вростання епітелію йде шляхом утворення епітеліальних тяжів, в подальшому відбувається відокремлення окремих епітеліоцитів, які, про-
довжуючи розмножуватись, просуваються між тканинними пучками по ходу нервів, кровоносних та лімфатичних судин. В результаті розмноження клітин, які формують окремі скупчення або гнізда і паралельного розростання сполучної тканини та судин, відбувається формування ракової пухлини, яка знищує при своєму рості навколишні тканини.
Зовні рак має різноманітну форму та розміри. В залежності від локалізації він має вигляд вузла, що вибухає над поверхнею або розгалуженої форми пухлини, що інфільтрує навколишні тканини. В раках інколи повторюється загальний тип будови епітеліальної тканини, з якої виникла дана пухлини. Так, раки з багатошарового плоского епітелію при диференційованих формах нагадують структури материнської тканини; раки, які виникають з залозистого епітелію, часто складаються з залозистих комірок, висланих одним шаром епітеліоцитів. Поруч з цим, зустрічаються раки, при яких ступінь клітинної катаплазії є настільки вираженою, що вони втрачають ознаки будь-якої схожості з материнською тканиною (низькодиференційовані форми раку).
Клітини деяких раків можуть зберігати здатність до тих або інших функцій, що характерні материнській тканині. Так, у раках з плоского епітелію шкіри часто зустрічається процес зроговіння (ракові «перлини»), в раках з гепатоцитів — секреція жовчі, в раках із слизових оболонок — продукція слизу.
Важливі відмінності у зовнішньому вигляду та мікросокпічній будові раку виникають в залежності від кількісних співвідношень паренхіми та строми. У тих випадках, поки ракові клітини розмножуються досить інтенсивно, строми утворюється мало. Пухлина в таких випадках складається з ракових комірок, відмежованих одна від одної тонкими прошарками сполучної тканини (мозкоподібний рак, або рак-мозговик). Ці раки мають м'яку консистенцію, дають
на розрізі значну кількість «ракового соку», легко некротизуються і розпадаються, ростуть досить швидко і рано дають метастази. В інших випадках спостерігаються раки із значним розростанням строми (скір, або фіброзний рак). Вони щільної консистенції, на розрізі сіруватого кольору, мікроскопічне характеризуються масивними розростаннями сполучної тканини, серед якої зустрічаються окремі групи ракових клітин з гіперхромними ядрами, в метастазах, як правило, зберігаються зазначені співвідношення паренхіми та строми. Однак, можливі і певні відхилення від цього правила: так, при метастазуванні скіра молочної залози в аксилярні лімфатичні вузли в них не спостерігається такий розвиток строми, як в первинній пухлині, а метастази можуть мати будову мозковидного раку.
В залежності від гістологічної будови розрізняють наступні форми раку: плоскоклітинний рак — із зроговінням і без зроговіння та базальноклітинний рак (базаліома). Залозистий рак (аденокарцинома) — буває тубулярною, ацинарною та папілярною формами. Крім того, до раків без специфічної локалізації відносять: слизовий (колоїдний) рак, солідний рак, дрібноклітинний рак, скір та медулярний (аденогенний) рак.
Плоскоклітинний рак виникає із багатошарового плоского епітелію шкіри та слизових оболонок (порожнина рота, стравохід, гортань, p. vaginalis uteri). Складається з епітеліальних клітин, що вростають у підлеглі тканини і можуть формувати окремі скупчення з центрами із кератогіаліну («ракові перлини»). Аденокарциноми виникають із циліндричного епітелію слизових оболонок (шлунок, кишечник, дихальні шляхи, тіло та цервікальний канал шийки матки). Пухлина складається з залозистих структур різної форми, утворених клітинами з ознаками атипії, які інколи повністю виповнюють просвіти залоз руйнують базальну мембрану. Епітелій втрачає полярність та комплексність, часто зустрічаються некрози та крововиливи. Слизовий рак характеризується гіперсекрецією слизу з утворенням перснеподібних ракових клітин. При сильному згущенні слизу він набуває характеру колоїду (колоїдний рак). Солідний рак має трабекулярний тип будови, росте швидко, рано дає метастази, співвідношення строми та паренхіми майже однакові.
Дрібноклітинний рак складається з дрібних клітин, які не формують ніяких структур, строма не виражена, інколи гістогенез встановити неможливо. Крім зазначених форм раків, зустрічаються змішані форми, які складаються з двох видів епітелію (плоского та циліндричного) — це диморфні раки.