4. Аденома грудної залози

Органоспецифічні епітеліальні пухлини складаються з клітин, які зберігають функціональні та морфологічні ознаки тих органів, вяких вони виникають. Зустрічаються в епітеліальних покровах, екзота ендокринних залозах (молочна залоза, щитовидна залоза, яєчники).

Епітеліальні пухлини молочної залози досить різноманітні і найчастіше виникають на фоні доброякісної дисгормональної дис-плазії (мастопатія, хвороба Реклю, хвороба Шимельбуша).

Прості (тубулярні) аденоми молочної залози зустрічаються досить рідко. Найчастіше зустрічаються фіброаденома (20—50 років). Має вигляд вузла з чіткими контурами, росте експансивно, щільної консистенції, мікроскопічне представлена у вигляді пери- та інтра-каналікулярних форм. У першому випадку строма розростається навколо залозистих структур, просвіт яких деформований, але збережений, у другому випадку, пучки колагенових волокон різко звужують просвіти, які стають щілиноподібними. У породіль при цій формі пухлини з'являються ознаки лактації в клітинах. Малігніза-ція фіброаденом спостегається рідко, при цьому виникає рак (біля 5% спостережень). Інколи в грудній залозі зустрічається листоподібна фіброаденома (інтраканалікулярна фіброаденома з клітинною стромою, або клітинна інтраканалікулярна фіброаденома) — пухлина може досягати великих розмірів (до 20 см в діаметрі), росте швидко, представлена вузлом з сіткоподібним рисунком поверхні, що нагадує структуру листка (звідси і назва), видно щілини та кістозні порожнини, ділянки некрозу та крововиливи. Мікроскопічне складається з залозистих структур з кістозне розширеними просвітами, в яких знаходяться поліпозні структури, покриті кубічним епітелієм. Строма з вираженим поліморфізмом клітин, зустрічаються мітози, ділянки міксоматозу, гіалінозу, хрящової або кісткової тканини петрифікати. При малігнізації можуть виникати фібросаркоми, ліпосаркоми.

5. Рак грудної залози

Рак є найбільш частою пухлиною грудної залози. У чоловіків зустрічається рідко, описаний в дитячому віці. Найчастіше локалізується у верхньому зовнішньому квадранті. Рак власне залози має будову аденокарциноми, рак соска клінічне протікає як екземо-подібне захворювання (хвороба Педжета). Рак власне залози представлений неінфільтруючим дольковим (часточковим) раком — часточковий «рак на місці», неінфільтруючим внутрішньопрото-ковим раком — протоковий «рак на місці», а також інфільтруючою формою раку. У першому випадку рак побудований із атипових клітин, знаходиться в межах часточки, має залозистий або солідний варіанти; при протоковій формі може бути папілярним, кріброзним та вугреподібним, росте в межах протоку, в ньому часто виникають некрози. У другому випадку (інфільтруючий рак) ця

група виділена без посилань на їх походження (гістогенез), тому що інколи неможливо встановити, розвинувся рак з часточок або протоків залози. Ці раки класифікуються на підставі ступеня тканинної та клітинної атипії. При цьому враховуються наступні ознаки: утворення канальців, гіперхроматоз та мітози, поліморфізм ядер. В залежності від цього розрізняють 3 ступеня їх злоякісності.

Рак соска (хвороба Педжета) виникає із епідермісу або епітелію вивідних протоків залоз великого калібру. При цьому утворюються великі клітини із світлою цитоплазмою (клітини Педжета) в базальних та середніх шарах епідермісу. Рак залози дає лімфогенні метастази в регіонарні (аксилярні) лімфатичні вузли, а також гематогенні метастази в головний мозок, кісткову систему.

Рак грудної залози у чоловіків виникає найчастіше на фоні гіне-комастії, мікроскопічне ідентичний раку у жінок. У дітей рак залози виникає у віці 3-15 років, протікає безсимптомно, у вигляді вузла, гістологічне представлений різними формами інфільтративного раку.