5. За результатами вивчення теми студенти повинні:

• знати як трактується категорії «конфлікт» і «конфліктна ситуація»;

• вміти визначати вид конфлікту відповідно до класифікації конфліктів, причини та умови виникнення конфлікту.

Термінологічний словник

Конфліктологія – це наука, що вивчає систему соціальних і психологічних відносин працівників на підприємстві, а також со­ціально-психологічний клімат його колективу з визначен­ням проблем походження конфліктів і їхньої профілактики.

Предмет конфліктології – ідеальна модель конфліктної взаємодії, його теорія, основою якої виступає понятійний апарат із його центральною ланкою – категорією конфлікту.

Об’єкт конфліктології – це саме соціальне життя, все різнобарв’я реальних конфліктних ситуацій, котрими наповнене суспільне життя минулого і майбутнього.

Конфлікт – це стосунки між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються протиборством за наявності про­тилежних мотивів (потреб, інтересів, цілей, ідеалів, переконань) чи суджень (думок, поглядів, оцінок і т. п.). Конфлікт – це зіткнення індивідів, кон­тактних і соціальних груп на основі певних конкретних протиріч.

Конфліктна ситуація – збіг обставин, що можуть викликати виникнен­ня і розвиток конфлікту. Конфліктна ситуація – це умова виникнення конфлікту, що являє собою фрагмент конфлікту, цілісний епізод його розвитку, своєрідне фіксування кон­флікту на певний мо­мент часу.

Сторони конфлікту – суб’єкти соціальної взаємо­дії, інтереси яких порушено безпосередньо, або суб’єкти, які явно (неявно) підтримують конфліктерів.

Предмет конфлікту – об’єктивно наявна чи уявна проблема, що служить причиною протиборства між сторонами (проблема влади, взаємин, першості співробітників, їхньої сумісності). Це саме та супе­речність, що є причиною виникнення конфлікту. Предмет конфлікту – це причина його виникнення (повід) – конфліктна ситуація, інцидент.

Об’єкт конфлікту – це певна цінність, з приводу якої виникає зіткнення інтересів протилежних сторін, а також будь-який предмет матеріального світу або соціальної реальності.

Суб’єкт конфлікту – усі учасники конфліктної взаємодії.

Вертикальні конфлікти – передбачають дії, за яких обсяг влади зменшується по вер­тикалі зверху донизу, що й визначає різні стартові умови для уча­сників конфлікту: начальник–підлеглий, вища організа­ція–підприємство, засновник – мале підприємство.

Горизонтальні конфлікти – передбачають дії, за яких відбувається взаємодія рівно­цінних за обсягом наявної влади чи ієрархічним рівнем суб’єктів: керівники одного рівня, фахівці – між собою, постачаль­ники–споживачі.

Причини конфлікту – це явища, події, факти, ситуації, що пере­дують конфліктові та викликають його за певних умов діяльності суб’єктів соціальної взаємодії. Причина конфлікту – це те явище (потреба, протиріччя), що визначає його появу.

Проблемна ситуація – співвідношення обставин і умов, що міс­тить протиріччя і не має однозначного вирішення, у яких розвивається діяльність особистості чи групи.

Структура конфлікту – це сукупність стійких зв’язків конфлікту, що забезпечують його цілісність, відмінність від інших явищ соціаль­ного життя, без яких він не може існувати як динамічно взаємоза­лежна цілісна система та процес.