Вищий навчальний заклад Укоопспілки

«Полтавський університет економіки і торгівлі»

Кафедра грошового обігу і кредиту

М.В.Аліман

О.В.Корягін

А.О.Пантелеймоненко

«Теорія та історія кооперації»

Навчально - методичний посібник для самостійного

вивчення дисципліни за кредитно-модульною системою

організації навчального процесу

для студентів усіх спеціальностей.

Полтава РВВ ПУЕТ – 2010

Автори: д.е.н., професор Пантелеймоненко А.О., доцент, к.е.н. Аліман М.В., доцент, к.е.н. Корягін О.В. кафедри грошового обігу і кредиту Полтавського університету економіки і торгівлі.

Рецензенти: д.е.н., професор Полтавського державного університету ім. В. Г. Короленка Жученко В. С.

д.е.н., професор, завідувач кафедри економічної теорії Полтавського університету економіки і торгівлі Ніколенко С. С.

Навчально-методичний посібник обговорений і схвалений на засіданні кафедри грошового обігу і кредиту

«__» ________ 2010 р., протокол №___

Зав. кафедри грошового обігу і кредиту

______________ проф. Брітченко І.Г.

УЗГОДЖЕНО

Декан факультету фінансів та обліку ПУЕТ

_______________доц. Коросташов О.М.

«__»___________2010 р.

УЗГОДЖЕНО

Керівник НМЦ управління якістю ПУЕТ

________________ проф. Огуй Н.І.

«__»___________2010 р.

УЗГОДЖЕНО

Директор навчального центру ПУЕТ

________________ доц. Герман Н.В.

«__»___________2010 р.

Вступ

«Теорія та історія кооперації» – одна з важливих суспільних дисциплін яка вивчає закономірності виникнення і діяльності кооперації, кооперативів і кооперативного руху. Метою вивчення цієї дисципліни є формування у студентів реального світогляду з питань теорії і практики кооперативного руху в історичному процесі. Майбутні фахівці повинні оволодіти знаннями про соціально-економічне походження кооперативів, причини їх виникнення і умови, в яких вони існують, діють і набувають розвитку.

Вивчаючи «Теорію та історію кооперації», студенти здобувають знання з організаційної побудови різних видів кооперації, історії міжнародного кооперативного руху, з питань кооперативного законодавства та досвіду кооперативного руху в окремих країнах світу і Україні.

Предметом вивчення дисципліни «Теорія та історія кооперації» є соціально-економічні відносини між людьми з приводу причинно-наслідкових явищ виникнення, діяльності і розвитку кооперації, кооперативів, кооперативного руху у визначених періодах істо­ричного існування людства.

Набуті знання вміння та навички допоможуть майбутнім фахівцям оволодіти вірними орієнтирами в системі суспільно-економічних відносин, розпізнавати можливості сприятливих умов утворення кооперативних товариств, приймати рішення з питань практичного розвитку кооперативних організацій, ефективного використання їх власності у вирішенні економічних проблем, взаємовідносин з різноманітними організаціями та установами.

Програмою передбачено вивчення основних проблем курсу: соціально-економічної природи кооперації, ролі кооперативів у суспільно-економічних відносинах, принципів діяльності коопера­тивних організацій, умов діяльності кооперації; основних напрямів в історії кооперативної думки; характерних рис розвитку різних видів кооперації у ХІХ та ХХ ст. ролі міжнародних кооперативних організацій в розвитку кооперативного руху.

Детальніше розглядаються найважливіші проблеми історії кооперативного руху в Україні: особливості в умовах зародження кооперації у східно та західноукраїнських землях у другій полови ні ХІХ – на початку ХХ ст.; специфіка розвитку основних видів кооперативів як в умовах ринкової (капіталістичної), так і адміністративно-планової (соціалістичної) економічної системи; вплив політичної системи тоталітарного типу (радянської) на господарську, організаційну та громадську діяльність української кооперації; можливості відродження і перспективи розвитку кооперації в незалежній українській державі, інтеграція української кооперації в світовий кооперативний рух.

Методологічною і теоретичною основою курсу є наукова спадщина діячів світової кооперації, матеріали ООН і Міжнародного кооперативного альянсу, кооперативних конгресів, конференцій і з’їздів, законодавчі документи з питань регулювання кооперативної діяльності, в тому числі і Закони України «Про споживчу коопе­рацію», «Про сільськогосподарську кооперацію», «Про кредитні спілки», «Про кооперацію».

На семінарські заняття виноситься 13 тем. На розгляд кожної з них відводиться від 2 до 4 годин, в залежності від виділеного часу для вивчення курсу студентами окремих спеціальностей. Для кращого засвоєння матеріалу рекомендується написання студентами рефератів (перелік тем рефератів додається). Загальний список літературних джерел вміщено в кінці цього методичного видання. Після кожної теми дається перелік порядкових номерів рекомендо­ваної літератури із загального списку.

Вивчаючи «Теорію та історію кооперації», студенти повинні досягнути наступних цілей:

• розкривати зміст основних понять курсу: кооперація, коопера­тив, спілка кооперативів, кооперативний рух, принципи кооперації, кооперативні цінності; квазікооператив та ін.;

• оволодіти знаннями про види кооперативів, основні функції об’єднань кожного виду кооперативів (спілок) та права і обов’язки членів кооперативу;

• розкривати зміст основних кооперативних принципів;

• обґрунтовувати необхідність визнання членами кооперативів кооперативних цінностей та принципів кооперації;

• розкривати природу кооперативів як громадсько-господарських організацій;

• порівнювати кооперативи з іншими господарськими та громад­ськими організаціями (на вибір) і визначити їх відмінності від цих організацій;

• знати структуру головних правових актів, які регулюють роботу кооперативів, характеризувати їх зміст;

• пояснити механізм організації управління кооперативами;

• з’ясувати, в чому може проявлятися виродження кооперативу і що засвідчує його перетворення у квазікооператив;

• розкривати найважливіші соціально-економічні, політико-правові та культурно-психологічні чинники, та причини що сприяли виникненню та поширенню кооперації в Європі і в Україні;

• характеризувати основні етапи історії кооперативного руху в Європі та в Україні;

• визначати специфіку кооперативного руху в Україні на кожному з етапів його історії;

• розкривати причини та наслідки трансформації споживчих кооперативів в УРСР у 20–30-х роках ХХ ст.;

• визначати проблеми, з якими найчастіше зустрічаються коопера­тиви в світі і в Україні у кожен з періодів їхньої історії і пояснити, чим вони зумовлені;

• визначати способи та заходи, до яких вдавались і вдаються в кооперативному русі для вирішення (чи хоча б пом’якшення) найбільш поширених проблем кооперації, дати обґрунтовану оцінку їх ефектив­ності;

• обґрунтувати своє бачення найближчих перспектив кооператив­ного руху та споживчої кооперації в Європі, в Україні, в рідному краї.

На семінари виносяться найважливіші проблеми курсу, власне, ті питання, розуміння яких засвідчує засвоєння основного змісту теми.

З окремими проблемами курсу студенти мають ознайомитися самостійно. Тому, важливою складовою навчальної діяльності студента вузу є його самостійне опрацювання джерел та літератури, що рекомендовані для вивчення. При цьому він орієнтується на розуміння і формування відповідей на поставлені і виникаючі в процесі пізнання питання, звертає увагу на навчальні цілі тем, що вивчаються, щоб досягнути їх розумінням, а не тільки запам’ятати факти.

Для поглибленого вивчення проблематики курсу студенти готуватимуть повідомлення на одну із визначених для цього тем або на тему, обрану самостійно та узгоджену з лектором.

Індивідуальна дослідницька робота проводиться з проблематики кооперативної теорії, історії кооперації і кооперативного руху зарубіжних держав, України, рідного краю, а також з питань сучасного кооперативного життя.

Результати дослідження студенти оформляють або тільки у вигляді збірки матеріалів до теми (виписки з літератури та джерел, статистичні дані та ін., до яких додається короткий їх опис), або у вигляді наукової статті, реферату, де використані такі матеріали (стаття має мати науковий апарат: бібліографічні посилання, таблиці, графіки, цитати з джерел тощо).

Навчальна діяльність студентів та результати вивчення дисципліни «Теорія та історія кооперації» систематично діагносту­ються і оцінюються в балах. Зокрема, передбачено проведення двох модульних атестацій за запитаннями, а також питаннями, поміщеними у підручнику «Теорія та історія кооперації» і в цьому методичному посібнику.

Підсумкова оцінка результатів навчання студентів – ПМК. Підсумкову співбесіду студент проходить лише після того, як виконає індивідуальні завдання. Студентам, які виконали індивідуальні завдання та мають позитивні оцінки за кожен з модулів курс зараховується без спеціального опитування.

Критерії оцінювання результатів навчання:

• оцінка «відмінно» виставляється за умови, що студент досконало знає кооперативні терміни, теоретичні положення та факти з історії кооперативного руху, які складають основний зміст курсу, вміло користується ними. Відповідаючи, він повністю розкриває питання, тобто виділяє суттєві зв’язки між поняттями, ідеями чи історичними фактами і аргументовано пояснює (обґрунтовує) свої судження (висновки). Виклад ним матеріалу логічний, послідовний, доступний для сприйняття, не містить суттєвих фактичних помилок та мовних огріхів;

• оцінка «добре» виставляється за умови, що студент знає переважну більшість кооперативних термінів, теоретичних положень та історичних фактів, що складають основний зміст дисципліни, і достатньо вміло їх використовує. Відповідаючи, він не цілком повно розкриває проблему, тобто не виявляє окремих суттєвих зв’язків між поняттями, ідеями, фактами, не завжди добре обґрунтовує (вміло пояснює) свої судження (висновки). При цьому матеріал він викладає в цілому логічно і доступно, може допускати незначні фактичні помилки та окремі мовні огріхи;

• оцінка «задовільно» виставляється за умови, що студент знає визначений мінімум кооперативних термінів, теоретичних положень чи історичних фактів. Він може частково розкрити проблему, тобто не виділяє більшості суттєвих зв’язків між поняттями, ідеями чи фактами, допускає грубі фактичні помилки, порушує логіку викладу, не в змозі пояснити (обґрунтувати) свої судження (висновки). Його думка може бути не завжди зрозуміла, для мови характерні серйозні мовні огріхи;

• оцінка «незадовільно» виставляється за умови, що студент не знає навіть мінімуму кооперативних термінів, не може сформулювати визначення теоретичних положень, історичних фактів, що складають основний зміст курсу, не здатний розкрити проблематику дисципліни.

Навчальна програма дисципліни

Змістовий модуль І. Кооперація як історичне і соціально-економічне явище

Тема 1.1. Історія кооперативного руху, її проблематика та значення в системі суспільно-економічних наук

Предмет і завдання «Теорії та історії кооперації». Роль кооперації в соціальному та економічному житті суспільства у ХІХ–ХХ ст. Періодизація історії кооперації. Специфіка періодизації коопера­тивного руху в Україні.

Тема 1.2. Загальні основи кооперації

Кооператив – господарсько-громадська організація. Основні ознаки кооперативів як громадських організацій. Кооператив як підпри­ємство, що будує свою діяльність на груповій (колективній) власності і взаємодопомозі своїх членів. Відмінності кооперативів від інших господарських та громадських організацій. Класифікація коопера­тивів. Види кооперації. Функції кооперативів різних видів.

Форми кооперативних об’єднань: первинні товариства, спілки, спілки спілок, міжнародні кооперативні об’єднання. Акціонерні форми кооперативних об’єднань.

Принципи діяльності кооперації. Основні етапи їх формування. Кооперативні цінності та традиції.

Тема 1.3. Правові засади діяльності кооперативних організацій в Україні

Конституційні засади кооперативного права. Кооперативне зако­нодавство. Підзаконні нормативні акти про кооперацію.

Кооператив – юридична особа. Правоздатність і дієздатність коопе­ративів. Статут кооперативу – юридична основа його діяльності. Порядок утворення кооперативу. Управління кооперативом.

Змістовий модуль ІІ. Історія кооперативного руху

Тема 2.1. Передумови виникнення кооперативного руху в Європі

Соціально-економічні передумови виникнення кооперативного руху у європейських країнах. Перешкоди на шляху кооперування в Україні. Політико-правові та культурні чинники зародження кооперативного руху в західноєвропейських країнах та в Україні.

Тема 2.2. Історія кооперативної ідеї

Витоки кооперативної ідеї. Формування рочдельської коопера­тивної доктрини. Доктрина виробничих асоціацій Ф. Бюше та Л. Блана. Доктрина Г. Шульце-Деліча та Ф. Райффайзена. Кооперативізм. Формування національної кооперативної ідеології в Україні наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

«Соціальні основи кооперації» М.Туган-Барановського. Проблеми кооперації у працях С. Бородаєвського, Б. Мартоса та Ю. Павли­ковського. Розвиток ідеології кооперативізму у ХХ ст.

Тема 2.3. Кооперативний рух у Західній Європі в хіх ст. – на початку хх ст.

Велика Британія – батьківщина споживчої кооперації. «Товариство чесних піонерів» в м. Рочдель, принципи його діяльності. Гуртові товариства Великої Британії. Кооперативні спілки. Особливості кооперативного руху Великої Британії, його вплив на розвиток кооперації в інших європейських країнах.

Німеччина – батьківщина кредитної і сільськогосподарської коопе­рації. Товариства Г. Шульце-Деліча та Ф. Райффайзена, основні прин­ципи їх діяльності. Формування системи кооперативів в Німеччині. Особливості кооперативного руху в цій країні.

Перші кооперативи у Франції. Принципи діяльності виробничої кооперації Ф. Бюше. Розвиток у Франції сільськогосподарської, кре­дитної, споживчої та інших видів кооперації у 80-х роках ХІХ – на початку ХХ ст. Німска кооперативна школа. Розкол та відновлення єдності в кооперативному русі Франції в кінці ХІХ ст.

Кооперація в інших країнах Європи, особливості її розвитку в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст.