Семінарське заняття 4

Тема 4. Соціально-трудові конфлікти, їх урегулювання та вирішення Питання для обговорення

1. Соціально-трудовий конфлікт, його сутність і місце в системі соціальних суперечностей.

2. Різновиди соціально-трудових конфліктів, їх причини та функції.

3. Законодавча база України щодо вирішення колективних та інди­відуальних трудових спорів (конфліктів).

4. Основні стратегії переговорів у вирішенні конфліктів соціально-трудового характеру.

5. Посередництво та головні умови досягнення успіху в переговорах.

6. Страйки як надзвичайний засіб вирішення колективних трудових суперечок, їхня суть, різновиди та проблеми врегулювання й вирі­шення.

7. Соціальне партнерство: його примирна функція у досягненні злагоди в колективному трудовому спорі (конфлікті).

Завдання. Проаналізувати практику вирішення колективних трудо­вих спорів (конфліктів) у колективах підприємств вугільно-ви­до­бувної промисловості України за матеріалами, що друкуються у періодичній пресі.

Інформаційні джерела

1. Про внесення змін і доповнень, що стосуються розгляду індивіду­альних трудових спорів, до кодексу законів про працю Української РСР та визнання такими, що втратили чинність, деяких законо­давчих актів. Закон України від 18 лютого 1992 року, № 2134-Х11. // Закони України. Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К. : Інститут законодавства, 1996. – Т. 3. – С. 57–65.

2. Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів). Закон України від 3 березня 1998 року, № 137/98-ВР. // Закони Ук­раїни. Верховна Рада України. Інститут законодавства. – К. : Інститут законодавства, 1999. – Т. 15. – С. 332–343.

Модуль 2. Управління конфліктами

Тема 5. Управління конфліктною ситуацією Алгоритм вивчення теми

Управління конфліктною ситуацією може бути здійснене різними методами і стилями, спрямованими на їхнє подолання.

Методи управління конфліктною ситуацією у діловій сфері зви­чайно поділяють на структурні і міжособистісні. До структурних ме­то­дів подолання конфлікту відносяться: роз’яснення вимог до роботи; координаційні й інтеграційні механізми; установлення загально­організаційної мети; використання системи винагород. Рідше викорис­товується, особливо в трудовій сфері, такий метод вирішення кон­флікту, як механічний (локаут) – видалення чи звільнення усіх учас­ників конфлікту.

Міжособистісні стилі подолання конфліктів – це відхилення, згладжу­вання, примус, компроміс, рішення проблеми. Зазначені стилі до їхнього застосування вимагають детального, дуже вдумливого аналізу ситуацій. Найкращим із них – компроміс і рішення проблеми, оскільки після їхнього застосування передбачається подолання конфлікту і зникнен­ня конфліктної ситуації.

Управління соціально-психологічним кліматом колективу на без­конфліктній основі припускає використання комплексу засобів, спря­мованих на створення конструктивних гармонічних відносин у тру­довому колективі.

Згуртованість членів трудового колективу

Згуртованість трудового колективу являє собою єдність поведінки членів трудового колективу, засновану на спільності інтересів, цінно­стей, норм поведінки. Єдність поведінки членів трудового колективу озна­чає злагодженість дій його членів під час виконання загальних задач і реалізації місії підприємства. У цьому випадку прийнято говорити про дух команди – team spirit.

Залежно від рівня згуртованості, розрізняють кілька типів первин­них трудових колективів: згуртовані, розчленовані і роз’єднані колек­ти­ви. Стадії згуртування трудового колективу характеризують різні етапи в його розвитку, від пошуку взаємних точок дотику між співробітниками, до формування колективу з вираженою загальною метою і ціннісними орієнтирами. Під час вивчення факторів згурту­ван­ня трудового колективу варто розрізняти загальні і специфічні фактори, а також локальні фактори згуртованості трудового колективу.