Заняття 9. Переконання та навіювання як способи педагогічного впливу

Мета: допомогти студентам:

1) усвідомити роль переконання та його місце у навчально-виховному процесі;

2) сформувати вміння переконувати словом під час цілеспрямованого й організованого впливу на свідомість і поведінку вихованця;

3) сформувати потребу у самонавіюванні як одному з методів створення “Я-образу”.

Обладнання: грамзаписи; тексти педагогічних творів; фрагменти відеозаписів.

Основні поняття теми: переконання, логіка, теза, аргумент, формула переконання.

Питання для обговорення:

Поняття “переконання”.

Істинні та хибні переконання. Прийоми спростування і руйнації хибних переконань.

Класифікація переконань. Форми переконання як способу педагогічного впливу. Вимоги до переконання як до методу комунікативної взаємодії. Умови ефективності переконуючого впливу.

Теза. аргументи. способи доведення, умовиводи (висновки) як складові переконуючого впливу. Типові помилки при доведенні.

Умови ефективності оволодіння вчителем технікою переконання.

Рекомендовані додаткові питання:

Навіювання; його основні особливості.

Класифікація видів навіювання.

Поради сугестору.

Самонавіювання.

Умови ефективності навіювального впливу педагога.

Навіюваність. Залежність між навіюваністю й самонавіюванням.

Запитання для контролю й самоперевірки:

1. Психолого-педагогічні вимоги до переконання.

2. Умови ефективності переконуючої дії вчителя та викладача вищого педагогічного навчального закладу.

3. Шляхи побудови переконуючої дії.

Рекомендована література:

1. Шведов И. Искусство убеждать. — К., 1986.

2. Сухомлинский В.А. Как воспитать настоящего человека. — К., 1975.

3. Таранов П.С. Секреты повведения людей: Опыт всемирной энциклопедии жизни людей в законах и примерах. — Симферополь, Таврия, 1997. — 544с.

4. Таранов П.С. 500 шагов к мудрости: В 2 т. — Д., Сталкер, 1996.

5. Таранов П.С. Приемы влияния на людей. — М., Агенство "ФАИР", 1997. — 608с.

6. Аграшенков А. Психология на каждый день.Советы, рекомендации, тесты. М., Вече, 1997. — 480с.

7. Карнеги Д. Как завоевывать друзей и оказывать влияние на людей: Пер. с англ./Общ. ред. и предисл. Зинченко В.П. и Жукова Ю.М. — М., Прогресс, 1994. — 704с.

Рекомендовані організаційні форми проведення заняття: "Мозковий штурм" ("мозкова атака") [прийом — аналіз конкретних ситуацій].

Заняття 10. Зовнішня та внутрішня культура вчителя; його творче самопочуття

Мета: допомогти студентам ще раз на заключному етапі вивчення пропонованого навчального курсу остаточно усвідомити й відчути природу зовнішньої та внутрішньої культури вчителя для того, щоб адекватно функціонувати в професійній діяльності та творити власне творче самопочуття.

Завдання: 1. Визначити фактори зовнішньої та внутрішньої культури.

2. Розкрити динаміку впливу емоцій на здатність слухати.

3. Намагатись практично застосовувати метод "слухання—

співпереживання".

Питання для обговорення:

1. Як Ви розумієте поняття “зовнішня” та “внутрішня” культура?

2. Охарактеризуйте рівні "слухання".

3. Як впливають емоції на здатність слухати?

4. Дайте характеристику ролям слухачів.

5. В чому суть комунікативної моделі сприйняття?

6. Як практично застосувати метод "слухання — співпереживання"?

Проблемні завдання:

1. За допомогою слів та висловів, що виконують роль "зелених прапорців" спробуйте зробити зауваження співбесіднику.

2. Вправа на самооцінку.

Дайте відповідь /письмово/ на наступні запитання:

— Як люди невербально дають Вам знати, що вони Вас не слухають?

— … Що в них є проблеми?

— … Що вони закінчують розмову?

— … Що їм нецікаво?

Проаналізуйте, чи відчуваєте Ви в своїх відповідях власну пове­дінку? Чи Ви аналогічно реагуєте на поведінку інших?

Хід заняття:

1. Перевірка знань студентів за запропонованими питаннями.

2. Для виконання проблемного завдання група ділиться на діади.

3. Друге проблемне завдання група виконує одночасно. Аналіз відповідей прослуховують по черзі.

4. Тренінг спілкування “Прибудова знизу і прибудова зверху”.

Учасники гри розбиваються на пари. "Прибудова знизу" і "Прибудова зверху" передбачають поведінку одного зі співрозмовників більш розкутою, а інший — намагається ніби "прогнутись” у діалозі. Один із співрозмовників "прибудовується", а інший — грає роль, яку запропонували. Потім співрозмовники міняються ролями. Під кінець гри пари обирають того, хто найкраще "прибудовується" знизу і зверху. Далі, кожен з переможців змагається в парі. Підбиваються підсумки.

Рекомендована література:

1. Бринкман Р., Кешнер Р. Гений общения. Пер. с англ. — СПб., 1997.

2. Биркенбил В. Язык интонации, мимики, жестов. Пер. с нем.— СПб., 1997.

3. Миарс А. Подчинять или подчиняться. Пер. с англ. — СПб., 1997.

4. Майерс Д. Социальная психология. Пер. с англ. — СПб., 1997.