7. Сприймання і спостережливість.

Сприймання людини людиною — важлива складова частина розуміння людини людиною, передумова формування цілісного враження про іншу особу.

Сприймання навчального матеріалу — відображення у свідомості людини зовнішніх властивостей, якостей і ознак предметів або явищ, які в даний момент часу діють на органи відчуттів.

Сприймання безпосереднє — сприймання, джерелами якого виступають наочність, екскурсія, лабораторна, практична робота, експеримент, суспільно корисна праця тощо.

Сприймання опосередковане — сприймання об’єктів, предметів, явищ з допомогою усного й друкованого слова.

Спостережливість — риса особистості, що полягає у постійній спрямованості її сприймання на певне явище природи, суспільства, мистецтва тощо.

Спостережливість — своєрідний синтез трьох психологічних процесів: зовнішньої мимовільної уваги, мислення й довготривалої пам’яті.

Найхарактернішою ознакою спостережливості є те, що вона функціонує не як результат спонукання з боку інших, а виключно з власної ініціативи, як вияв внутрішньої розумової активності людини; і є основою її інноваційної діяльності.

8. Практичні завдання на розвиток спостережливості й пам’яті.

Слабка пам’ять є по суті не що інше, як слабка увага і погана спостережливість, спрямовані одночасно на кілька предметів. Тому слід систематично розвивати вольову увагу і навички концентрації думки спеціальними вправами.

Вправа 1. Уважно подивіться на знайомий предмет, потім, заплющивши очі, образно уявіть його собі у всіх подробицях. Розплющивши очі, ще раз подивіться й визначте, які деталі (подробиці) були забуті.

Вправа 2. Вивчену річ спробуйте намалювати по пам’яті. Потім визначте, що Ви забули намалювати.

Вправа 3. Опишіть по пам’яті риси обличчя добре знайомої Вам людини. Потім, спостерігаючи за цією людиною під час зустрічі, уточніть непомічені риси її обличчя.

Вправа 4. Подивіться на 7-15 дрібних предметів і потім по пам’яті опишіть їх.

Вправа 5. Спробуйте якнайкраще роздивитися підкинутий і падаючий предмет. Потім опишіть його з найбільшою точністю.

Вправа 6. Огляньте кімнату, запам’ятайте, що в ній є. Потім, заплющивши очі, відтворіть образ побаченого у найдрібніших подробицях.

Вправа 7. Згадайте голос та інтонацію фрази знайомої Вам людини і спробуйте із заплющеними очима ніби почути її. Потім повторіть цю фразу вголос, а під час зустрічі зі знайомим порівняйте “оригінал” з імітацією.

9. Уява. Мрія. Фантазія.

Уява — це психічний процес, що полягає у створенні людиною нових образів, думок на основі її попереднього досвіду.

Уява тісно пов’язана з абстрагуючою діяльністю мисленням.

Мрія — особливий вид уяви, що полягає у створенні образів бажаного майбутнього.

Від інших видів уяви мрія відрізняється тим, що включає активну діяльність свідомості, яка використовує при цьому минулі відчуття й сприймання, життєвий досвід, накопичені знання та пристрасне бажання здійснити задумане. Мрія — важлива категорія духовного життя людини.

Фантазія — процес створення людиною нових образів на основі пережитого.

Фантазія — суто людська психічна властивість, необхідний компонент творчої діяльності. Фантазія тісно пов’язана з уявою і мрією. Може бути як реалістичною, так і пустою та беззмістовною.

Зауважимо, що здібність до творчості носить назву креативності.