Проба 5. “Прихильність до антипата”.

Серед Ваших знайомих студентів, як і в багатьох, є один чи кілька, котрі викликають у Вас певну неприязнь.

Коли зявиться можливість непомітно поспостерігати за цим студентом, налаштуйте себе так, ніби Ви його близький родич (брат, сестра), і що він дорогий Вам кожною своєю рисочкою.

Не виходить? Можливо, Ви не вмієте бути обєктивним і приймаєте свої субєктивні думки за правду в останній інстанції.

Проба 6. “Комунікативний контакт”.

Придивіться до того, як працює незнайома людина й заставте себе висловити йому своє схвалення. Наприклад, продавщиці, котра вправно відпускає товар (наприклад, зважує цукерки), скажіть із усмішкою: “Здорово у Вас це виходить…”

Не можете зважитись? Можливо, Ви схильні до контакту масок (маска покупця замість емоційної взаємодії з партнером).

Тон Вашого схвалення повинен бути не милостивим, не поблажливим, не зверхнім, а дружелюбним й трохи заздрісним (“Мені б так уміти”).

Проба має зворотний звязок: на поблажливі, милостиві нотки Вам відповідають кривою усмішкою, неприязним поглядом або брутальністю. Звідси висновок  слід вправлятись іще.

Проба 7. “Перцепція у спілкуванні”.

В колі друзів дайте собі завдання нікого не перебивати й уважно слухати того, хто говорить. Слухаючи, роздумуйте: “Чому він це говорить? Він справді веселий чи удає з себе такого? Сумний чи робить вигляд? Чи має приховану мету висловлювань? Яку?”

Уявіть, що він  це Ви. Уявіть себе, яким Ви виглядаєте зараз у його очах. Налаштуйтесь так, щоб при цьому не засуджувати товариша й не шукати рис (ознак) своєї переваги над ним. Просто вникайте у його душевний стан.

Не виходить? Видно, Ви занадто “захоплені собою”, й у бесіді слухаєте швидше себе, аніж співрозмовника.

Проба 8. “Коло спілкування”.

Проаналізуйте своє коло спілкування.

За стародавньою мудрістю, справжнє розуміння душевного життя інших доступне лише тому, хто одночасно звязаний приятельськими узами (саме приятельськими, а не посадовими чи сімейними) хоча б з одним: 1) ровесником; 2) молодшим за вас (на 3-5 років); 3) значно молодшим за вас (на 5-10 років); 4) дитиною; 5) старшою за вас людиною (на 3-5 років); 6) значно старшою за вас людиною; 7) людиною похилого віку.

Нездатність підтримувати приятельські стосунки, наприклад, з підлітком або літньою людиною може свідчити про вузькість Вашої спрямованості на інших людей, що, напевно, робить Вас не дуже цікавим співрозмовником у певних ситуаціях.

Людина, котрій неважко (або одразу, або після періоду вправ) даються 6 з 8-ми наведених проб, може вважати себе більш-менш здатною до спілкування, претендувати на те, щоб допомагати іншим, в тому числі школярам, вдосконалювати форми своїх міжособистісних контактів. Для цього, зрозуміло, потрібно володіти ще й певною системою педагогічних знань і умінь.

Але, окрім індивідуальних вправ, потрібне ще й оволодіння комунікативними навичками в групі.

Тема 5. Переконання та навіювання як способи педагогічного впливу план

1. Поняття “переконання”.

2. Істинні та хибні переконання. Прийоми спростування і руйнації хибних переконань.

3. Класифікація переконань. Форми переконання як способу педагогічного впливу. Вимоги до переконання як до методу комунікативної взаємодії. Умови ефективного переконувального впливу.

4. Теза, аргументи, способи доведення, умовиводи (висновки) як складові переконувального впливу. Типові помилки при доведенні.

5. Умови ефективності оволодіння вчителем технікою переконання.

6. Навіювання; його основні особливості.

7. Класифікація видів навіювання.

8. Поради сугестору.

9. Самонавіювання.

10. Умови ефективності навіювального впливу педагога.

11. Навіюваність. Залежність між навіюваністю й самонавіюванням.