Декілька рекомендацій з психологічної партитури бесіди:

• Намагайтесь не переривати школяра, як би Вам не кортіло це зробити.

• Не поспішайте з відповіддю, допоки до кінця не усвідомите змісту запитання.

• Не відповідайте на заперечення категоричним тоном. Це заважає діалогові.

• Прагніть показати учням перспективи майбутньої діяльності.

• Не залишайте бесіду емоційно незавершеною.

• Прагніть подолати упередження до школяра, якщо такі існують.

• Під час розмови зі школярами визначайте можливі варіанти розвитку Ваших подальших стосунків із ними.

• Уважно стежте за щонайменшими змінами в емоційному настрої бесіди, реагуйте на них, корегуйте психологічні ходи у спілкуванні.

22. Пам’ятайте, що учня завжди хвилює ставлення до нього. Він прагне, щоб його сприймали як особистість! У цьому відображається прагнення до самоствердження, самореалізації.

Вчителеві необхідно проводити комунікативну підготовку до уроку. Пропонується наступна програма:

• відтворіть у пам’яті конкретний клас, у якому має відбутись урок, пригадайте досвід спілкування саме з цим учнівським колективом;

• прагніть культивувати й розвивати у собі позитивні відчуття від спілкування з класом; блокувати негативні;

• пригадайте, який стиль спілкування характерний для даного класу;

• спрогнозуйте (уявіть) можливе сприймання класом Вас особисто та навчального матеріалу уроку;

• співставте свій індивідуальний стиль спілкування та наявний тип взаємостосунків з класом із завданнями (навчальними, виховними, розвивальними) даного уроку;

• працюючи над конспектом, ретельно плануйте кожний фрагмент уроку, прагніть уявити собі загальну психологічну атмосферу їх реалізації;

• уникайте стереотипних психологічних установок щодо окремих учнів;

• цілісно усвідомлюйте атмосферу спілкування на уроці — це допоможе Вам бути впевненішим у собі;

• навчіться аналізувати.

Проведіть самоаналіз, відповівши на запитання: які спостерігались Вами відхилення у спілкуванні з учнями на уроці, на перерві?

Визначте причини помилок у педагогічному спілкуванні (див. п.2). Бажаючи уникнути визначених помилок при спілкуванні з дітьми, намагайтесь створити ідеальну модель взаємодії з ними; продумайте ситуацію майбутнього спілкування з класом.

23. Пам’ятайте, що у системі спілкування педагога з класом можуть виникнути деякі психологічні бар’єри (див. п.2), які шкодять спілкуванню, “гальмують” його, негативно впливають на загальний хід уроку, самопочуття педагога і дітей. Намагайтесь уникати їх.

Виникають психологічні бар’єри й у спілкуванні педагога з колегами по роботі, тому при організації взаємостосунків із колегами корисно враховувати наступні поради:

• будьте доброзичливими до членів педагогічного колективу;

• дивіться на роботу своїх колег з оптимізмом, шукайте те, що вас об’єднує, а не роз’єднує;

• прагніть до співробітництва, постійно налаштовуйтесь на бажання спільної творчої діяльності, і вона, безумовно, виникне;

• Намагайтесь віднайти у досвіді Ваших колег те, що для Вас цінне, цікаве, корисне, не зосереджуйте свою увагу лише на недоліках — це гальмуватиме Ваш особистий творчий пошук;

• не обговорюйте колегу “поза очі” — це створює важкий психологічний клімат у колективі, деформує взаємостосунки, негативно впливає на учнів, на моральну атмосферу виховного процесу.

24. Пильнуйте свою мову. Пам’ятайте, мова — безумовне відображення Вашої особистості. Не вживайте “слів-паразитів”, не повторюйте мовних помилок учнів.

25. Особливого підходу у спілкуванні, налагодженні взаємостосунків потребують так звані “важкі” підлітки. До них потрібно ставитись із оптимізмом. Важливими є довірливість, уміння показати, що Ви розумієте внутрішній стан підлітка. Не можна механічно нав’язувати дитині ту чи іншу позицію, слід виходити на неї через зміну ставлення школяра до неї. Необхідно змінювати міжособистісну взаємодію “важких” підлітків з негативним оточенням, налагоджувати систему психологічних контактів зі шкільним колективом. Важливим є не лише наполегливий пошук ділових контактів з “важкою” дитиною”, а встановлення безпосереднього особистісного контакту.

26. Налагоджуючи взаємостосунки з батьками вихованців, слід враховувати, що батьки повинні перебувати в позиції колег учителів та вихователів у проведенні навчально-виховної роботи, дотримуватись принципів педагогіки співробітництва у вихованні власної дитини.

Оскільки батьки схильні переоцінювати або недооцінювати позитивні й негативні риси дитини, то при спілкуванні з ними необхідно формувати в них адекватну оцінку особистості школяра.

Найбільш конструктивний підхід до взаємостосунків із батьками — спільний пошук найкращого впливу на дитину. Не протиставляйте батькам свою педагогічну освіту, уважно дослухайтесь до досвіду батьківської педагогіки, оволодівайте нормами та традиціями, котрі склались у тій чи іншій сім’ї, рахуйтесь із їх думкою.