159

Тема 1. Творчість. Суть педагогічної творчості. Розвиток творчих здібностей учителя план

1. Творчість. Творчі здібності.

2. Суть педагогічної творчості; її психологічні передумови.

3. Творча особистість. “Портрет” творчого вчителя.

4. Основні сфери педагогічної діяльності та рівні педагогічної творчості.

5. Основні етапи розвитку професійно-педагогічної культури.

6. Творча лабораторія вчителя.

7. Творче самопочуття педагога.

8. Умови розвитку творчих здібностей учителя.

1. Творчість. Творчі здібності.

Творчість — продуктивна людська діяльність, здатна породжувати якісно нові матеріальні та духовні цінності суспільного значення.

Розвиток творчого потенціалу діяльності є важливою умовою культурного прогресу суспільства й виховання людини, тому на всіх щаблях школи (початкової, середньої, вищої) слід звертати особливу увагу на формування у підростаючого покоління різноманітних, глибоких і міцних систем знань, на максимальну стимуляцію самостійної діяльності учнів та студентів, на розвиток стійких творчих інтересів, цілеспрямованості творчих пошуків, наполегливості під час виконання творчих завдань ¹.

Творчі здібності — продукт саморуху, самостійного вирішення питань і проблем, розкриття закономірностей між предметами і явищами, продукт роботи мозку шляхом “від власного відкриття істини, усім відомої, до відкриття істини, невідомої нікому”. Це продукт вільного розвитку, для якого інтерес, захоплення і пристрасть — основні рушійні сили. Розвиток творчих здібностей, навіть за сприятливих умов, спочатку відбувається повільно і тому його початок залишається непоміченим, але йде прискорюючись, не має меж, може тривати постійно, якщо зберігаються відповідні умови.

2. Суть педагогічної творчості; її психологічні передумови.

Професійно-педагогічна діяльність учителя за своєю природою є творчою, оскільки процес розвязання частини педагогічних задач не піддається алгоритмізації, а потребує творчого підходу до вирішення кожної конкретної проблеми. Найбільше творчість учителя виявляється у його пошуках найоптимальнішого варіанту організації навчально-виховного процесу, який би забезпечував досягнення найбільш вагомих результатів за умови мінімальних витрат зусиль і часу вчителів і учнів.

Отже, педагогічна творчість — це оригінальний і високоефективний підхід учителя до навчально-виховних завдань, збагачення теорії і практики виховання й навчання.

Досягнення творчого результату забезпечується систематичними цілеспрямованими спостереженнями, застосуванням педагогічного експерименту, критичним використанням передового педагогічного досвіду.

Педагогічна творчість стосується різних сторін діяльності вчителя — проведення навчальних занять, роботи над організацією колективу учнів відповідно до їхніх вікових та індивідуальних особливостей, проектування особистості учня, вироблення стратегії й тактики педагогічної діяльності з метою оптимального виконання завдань всебічного розвитку особистості.

Отже, педагогічна творчість учителя охоплює два основних напрямки професійної діяльності:

— освітньо-пізнавальний, що має на меті самовдосконалення педагога;

— творчо-перетворювальний (прикладний), що передбачає вдосконалення педагогом здійснюваного ним навчально-виховного процесу з усіма властивими йому соціально-педагогічними функціями, на основі оволодіння ним знань високого рівня узагальнення та їх застосування у конкретних педагогічних ситуаціях.

Необхідними психологічними передумовами педагогічної творчості є професійно-специфічні здібності вчителя, тобто сукупність індивідуально-психологічних особливостей особистості, котрі сприяють успішній педагогічній діяльності, а саме:

Організаторсько-педагогічні здібності, які виявляються в умінні вчителя:

— організувати навчально-пізнавальну чи іншу суспільно корисну діяльність учнів як на уроках, так і в позаурочний час;

— організувати власну діяльність, навчально-виховну й громадську роботу, загальне та професійне самовдосконалення.

Дидактичні здібності, котрі виявляються в умінні вчителя:

— підготувати навчальний матеріал до уроку, знайти необхідні дидактичні матеріали (завдання, вправи, задачі, засоби унаочнення тощо) для ефективного його проведення;

— доступно, виразно й переконливо пояснювати навчальний матеріал;

— здійснювати мотивацію навчальної діяльності вихованців;

— вести позакласну роботу з учнями так, щоб вона мала могутній виховний вплив;

— стимулювати розвиток пізнавальних і духовних потреб школярів, підвищувати їх навчально-пізнавальну активність.

Перцептивні здібності, що проявляються в умінні вчителя:

— проникати у духовний світ вихованця, переймаючись його проблемами;

— обєктивно оцінювати емоційний стан вихованця;

— виявляти особливості психіки вихованця й враховувати їх у роботі з ним.

[Примітка. Здатність педагога ідентифікувати (умовно ототожнювати) себе з учнем, вставати на його позицію, проникнутись його інтересами, турботами і проблемами носить назву емпатії].

Комунікативні здібності, які виявляються в умінні вчителя:

— встановлювати педагогічно виправдані стосунки з учнями, від характеру яких значною мірою залежить психологічний клімат, у якому здійснюється навчально-виховний процес, а отже, й ставлення учнів до навчання, їх навчально-пізнавальна активність;

— встановлювати педагогічно виправдані стосунки з колегами по роботі, шкільною адміністрацією, інспекторами, методистами, батьками учнів та представниками громадськості, від характеру яких значною мірою залежить продуктивність педагогічної творчості вчителя.

Сугестивні здібності — здібності емоційно-вольового впливу на іншу людину, (здібності до навіювання). Ці здібності зумовлюються вольовими якостями людини, її авторитетом, культурою педагогічного спілкування.

Гностично-дослідницькі здібності, що виявляються в умінні вчителя пізнати і обєктивно оцінити педагогічні явища та процеси, передусім особистість школяра. Рівень їх розвитку залежить від рівня дослідницької культури педагога, його методологічних знань і дослідницьких умінь.

Науково-пізнавальні здібності, на яких базуються вміння вчителя:

— оволодівати науковими знаннями у тій галузі науки, основи якої він викладає;

— вільно володіти відповідним навчальним матеріалом, що передбачає як знання його взаємозвязків з іншим навчальним матеріалом даного предмету по горизонталі та по вертикалі, так і знання міжпредметних звязків.