2. Моделі педагогічного спілкування при взаємодії вчителя та учнів.

№ з/п	Назва моделі	Дії педагога
1.	Монблан	Педагог “відірваний” від учнів, мало цікавиться особистістю школяра та своїми взаєминами з ним, формує в учнів пасивну позицію у педагогічній взаємодії
2.	Китайська стіна	Педагог намагається підкреслити свою зверхність, виявляє зневажливе ставлення до учня
3.	Локатор	Переважає вибірковість учителя в організації взаємовідносин з учнями, в наслідок чого не створюється цілісна й безперервна система спілкування
4.	Робот	Учитель, який цілеспрямовано й послідовно діє на підставі певної програми, незважаючи на обставини, що вимагають змін у спілкуванні
5.	“Я сам”	Педагог постає в ролі головної дійової особи, нерідко гальмуючи цим усі вияви ініціативи з боку учнів
6.	Гамлет	Дії вчителя, якому властиві постійні сумніви щодо того, чи правильно його зрозуміють
7.	Друг	Учитель може втратити діловий контакт у спілкуванні
8.	Тетерев	Педагог, який під час взаємодії з учнями чує лише себе, “не налаштований на учня”

3. Функції педагогічного спілкування.

Функції спілкування — конкретна мета, заради якої організовано процес взаємозв’язку між особами або групою осіб.

Педагогічне спілкування з дітьми — це творчий процес, який передбачає вміння розуміти дитину; не планувати процес спілкування з нею з позиції зверхності, а прагнути й досягати психологічної сумісності партнерів; в організації взаємостосунків — уміти перебудовувати їх відповідно до завдань педагогічного процесу.

Отже, педагогічне спілкування виконує такі функції:

• комунікативну (обмін інформацією, пізнання особистості);

• інтерактивну (організація взаємодії, обмін ролями);

• перцептивну (взаємосприйняття, співпереживання, встановлення взаєморозуміння партнерів спілкування, самоутвердження).

4. Основні труднощі, що виникають у вчителя-початківця при спілкуванні зі школярами:

• невміння налагоджувати контакти, нерозуміння внутрішньої психологічної позиції школярів;

• складності в управлінні спілкуванням на уроці;

• невміння будувати взаємостосунки й перебудовувати їх у відповідності до наявних педагогічних задач;

• труднощі у мовному спілкуванні й вираженні власного емоційного ставлення до навчального матеріалу;

• складності в управлінні власним психічним станом під час спілкування.

Типові причини помилок у педагогічному спілкуванні:

• помилкова оцінка психологічної ситуації й настрою партнерів по спілкуванню;

• ігнорування етапів спілкування;

• недостатня саморегуляція у спілкуванні;

• невідповідність запропонованого Вами стилю спілкування у класі рівневі стосунків, атмосфері духовності, Вашій особистій індивідуальності;

• механічне копіювання спілкування колег;

• недостатнє володіння навчальним матеріалом;

• психологічні бар’єри, які виникають у Вас при спілкуванні з учнями.