Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»

Література: 14, р. 1,§1, ст. 16-21; 18, т.1, §2, ст. 8 -12, т.2, ст. 22-45;

16, п.1.3, ст.13-18.

Довести, що вивчення походження, суті культури має свою історію, що знайшло відображення в різних теоріях культури. Дати обґрунтовану характеристику найбільш типових концепцій:

• еволюціоністська теорія (представлена в працях Тейлора, Моргана). Суть в тому, що обґрунтовується принцип єдності людського роду та спорідненості потреб різних народів у формуванні культури. На різних стадіях розвитку народи живуть окремо і створюють власну культуру. Але посилення контактів, зближення народів, обмін досягненнями культури зумовлює спільність культурних цінностей. Провідна ідея еволюціонізму – прямолінійність культурного прогресу;

• концепція циклічного розвитку (основоположник Дж. Віко). Суть в тому, що кожний народ проходить цикл в своєму розвитку, що включає три епохи:

• дитинство (бездержавний народ);

• юність (формування держави і підкорення героям);

• зрілість людського роду, де відносини між людьми регулюється совістю і усвідомленням свого обов’язку.

Ця концепція знайшла продовження в працях Шпенглера, Данилевського, які б обґрунтували концепцію багатолінійного і замкненого розвитку культури на основі застосування методології систематизації в біологічній науці. Кожен тип культури (індійська, китайська, грецька і т. д.)проходить три фази розвитку:

• етнографічну;

• державну;

• цивілізаційну.

Самобутність культури полягає в особливому складі душі народу, тому національний характер культури залишається незмінним при взаємодії культур;

• теорія рівноцінного циклічного розвитку (започаткована Шпенглером): кожна культура є «живим організмом» і має свою історію. Автор заперечує існування загальнолюдської культури.

• концепція історичного коловороту (автор Тойнбі). Історія людського суспільства ділиться на цивілізації, в розвитку кожної – 4 фази (виникнення, ріст, надлам, розпад). З загибеллю цивілізації зникає культура;

• антропологічна (функціональна) концепція культури (представлена в працях Б. Малиновського). Суть в тому, що виникнення культури пов’язується з потребами людства. Кожна культура є цілісною, а кожний тип цивілізації виконує для культури важливу роль. Кожен елемент культури є незамінним, оскільки забезпечує цілісність культури;

• соціологічна концепція (представлена в працях Сорокіна, Маркузе). Суть її в тому, що культура розглядається як цілісне утворення, складна система культурних і соціальних систем. Сорокін виділяє три типи культури:

• чуттєвий, для якого характерне чуттєве сприймання навколишнього світу;

• ідеаціональний, для якого характерний раціональний підхід до дійсності;

• ідеалістичний, що ґрунтується на інтуїції;

Охарактеризувати методологічні підходи до вивчення культури українських вчених:

• теорія Сковороди базується на теорії трьох світів: природи (макрокосм),

людини (мікрокосм), Біблія (світ символів).

Кожен світ має дві натури – зовнішню – видиму(матеріальну) і внутрішню (духовну). Сковорода розумів культуру як окрему специфічну сферу буття, в якій все божественне перебуває в символічних формах та поширив принцип символізму на сферу духовної культури;

• концепція «братчиків» (представників Кирило-Мефодіївського товариства). В основі – ідея про державну самостійність слов’ян, вільний розвиток національної культури і мови, риси ментальності українців – демократизм, прагнення до волі, поетичність, віротерпимість, дружелюбність, відкритість у спілкуванні;

• концепція романтичного народництва: основним началом у духовній культурі є фольклор, що визначає писемну культуру;

• концепція І.Франка є цілісною концепцією історії української культури від найдавніших часів до кінця ХІХ ст. Уся культура розглядається в єдиному процесі розвитку матеріальних та духовних складників і у зв’язку з соціальною боротьбою за ідеали справедливості та рівноправності.

Зробити висновок, що основними підходами вивчення культури, які різняться сутнісними ознаками, методами дослідження, структурними елементами, є:

Класифікаційні параметри	Напрями
	Філософський	Антропологічний	Соціологічний
Визначення	Система відтворення людини як суб’єкта діяльності	Система знань, вірування.	Система цінностей, що опосередковують взаємодію людей.
Ознаки	Універсальність, загальність	Символічний характер	Нормативність
Типові структурні елементи	Ідеї та їх матеріальне втілення	Вірування, звичаї	Цінності, норми, правила
Головні функції	Креативна (творення буття людини)	Адаптація і відтворення життєвого укладу людей	Соціалізація
Пріоритетні методи дослідження	Діалектичний	еволюційний	Структурно-функціональний