Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму

Література: 29, ст. 214 – 216; 15, ст. 280 -301.

Дати визначення модернізму.

Модернізм – це загальна назва літературно-мистецьких напрямів ХХ ст., що виникли як заперечення реалістично-натуралістичної художньої манери.

Охарактеризувати основні напрями модернізму, зокрема:

• експресіонізм (від. фр. - вираження, виявлення)- напрям у художній культурі, який передавав відчуття кризи старого світу. Виник у Німеччині та Австрії (творчість Д. Енсора та Е. Мунка). Мистецтво експресіонізму протилежне за своїм завданням до імпресіонізму. Суть експресіонізму – зображення замінялося «вираженням». Твори експресіонізму відзначаються дисгармонією, штучністю пропорцій, світ бачиться у зіткненні контрастів, у надмірній різкості зламаних ліній, що замінюють реальну багатоманітність деталей і кольорів. Експресіоністи навмисне деформували реальний світ, посилювали лірико-суб’єктивне начало (творчість І.Бехера, Ф.Вольфа, Г.Вальдена);

• футуризм – (мистецтво майбутнього) - це авангардистський художній напрям 10 – 20 х рр.. ХХ ст. Зародився в Італії, теоретиком є Ф.Марінетті. Футуризм заявив про повний розрив з існуючим світом, протиставив традиційним смакам ексцентричне «мистецтво-раптовість», а витонченому естетизму – грубу антиестетичність. Футуристи пропагують культ насилля, «війни, як гігієни світу», прославляють фашистський режим.

• дадаїзм ( від фр.- улюблене заняття) - напрям у літературі та мистецтві Західної Європи. Виник у 1916р. в Цюріху, в середовищі емігрантів, які дратували публіку скандальними виступами, імпровізованими спектаклями ( Т.Піцара, Р.Гюльзенбек, Г.Арн). Відстоювали абсолютне, позбавлене соціальної функції мистецтво. Заперечували ідейність та наочність культури;

• фовізм – (від фр. – дикий) – напрям у мистецтві, представники якого використовували яскравий незвичний стиль живопису, абсолютизували колорит, а для підсилення виразності кольору відмовлялися від перспективи, простору, відходили від живописної абстракції (А. Матіс, А. Марке, Р.Дюфт). Досліджували вплив інтенсивного кольору на психіку людини

• кубізм – течія, представники якої абстрагувалися від дійсності і вважали, що мистецтво існує заради мистецтва, а не для відтворення дійсності (П.Пікассо). На картині «Авіньйонські дівчата» Пікассо ніби розбирає на сотні шматків, площин і кубиків обличчя і тіло, а потім збирає знов, змінюючи кути і вихили. Пікассо відверто глузує над глядачем. Його техніка груба і неестетична. Для нього головне – художня метафора, що розкриває предмет до кісток. Трагізм поєднує з іронією, хаос – з гармонією, щирість - з удаваністю, святість - з нігілізмом;

• сюрреалізм – це напрям, творчість представників якого проникнута вірою в реальність довільних асоціацій (сновидінь, жахів, гіпнозу. Сюрреалісти вдаються до скандалу, епатажу, протестують проти сучасної цивілізації, держави. В свій час вони вимагали від уряду Франції випустити всіх божевільних з лікарень, як «вільних від розуму», виявляли анархію (творчість Л.Бунюеля, М.Ернста, Х.Міро, А.Массон). Сальвадор Далі як сюрреаліст використав метод інтуїтивного втілення асоціацій марення Він прищепив собі «культ грошей, еротики, жорсткості, розпусної ірраціональності»;

• абстракціонізм – (від лат. – далеке від дійсності) – це відсторонення художніх образів від конкретного сюжету. Утвердився в Західній Європі в 40 – 50 рр. ХХ ст. Це безпредметне (не фігуративне) мистецтво, що не містить в собі жодного нагадування про дійсність. «Чим жахливішим стає світ, тим абстрактнішим стає мистецтво». Фундаторами абстракціонізму є В.Кандинський, К.Малевич, П.Мондріан. Абстракціоністи вважають, що фарби, лінії, кольори є знаками космосу. В поширенні абстракції вони вбачають необхідність рішучого розриву з старим світом, утвердження нового справедливого суспільства. Абстракціонізм – це остаточний розрив живопису з зображенням реального світу.

• авангардизм - (від фр. – передовий загін) – це течія, яка декларує найрішучіший розрив з цінностями попередньої культури, агресивно пропагує свої погляди, вдається до епатажу, поєднує мистецьку діяльність з необхідністю соціальної перебудови. Авангард – це новаторство, талант і водночас «велика утопія». Зародився в Москві в 10 – 50рр. ХХ ст.. (Н. Гончарова, М.Ларіонова, І. Машкова, П. Філатова). Головна ідея - новітні досягнення;

• конструктивізм - це течія, представники якої узагальнюють новаторські пошуки діячів авангарду в галузі створення нового побуту. Це метод, спрямований на формоутворення реальних предметів. Для нього характерна простота форм, економність матеріалів.

Зробити висновок про те, що пошук нових методів відображення дійсності є невід’ємною рисою творчості митців. Інновація, творчість дає освіченій людині можливість по-новому дивитись на світ.