- •Культурологія
- •Пояснювальна записка
- •Пам’ятка для студента
- •Порядок виконання роботи
- •Тематичний план
- •Варіанти контрольної роботи
- •Питання з культурології, визначені програмою для контрольної роботи студентів заочного відділення
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 2. Культура як система цінностей, її структура, функції, характерні ознаки
- •Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»
- •Питання 4. Визначення поняття культури через особливості людської діяльності
- •Питання 5. Види людської діяльності: практична, теоретична, духовна
- •Тема 2. Культура та природа
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання 14. Досягнення культури Месопотамії
- •Питання 15. Культура Стародавнього Єгипту
- •Питання 16. Культура і цивілізація Стародавнього Китаю
- •1. Матеріальна культура
- •2. Духовна культура:
- •Питання 17. Культура Японії: єдність з природою, особливості релігії та естетики
- •Питання 18. Культура Стародавньої Індії
- •Питання 19 Антична культура, її характерні особливості
- •Питання 20. Культура Стародавньої Греції
- •Питання 21. Культура епохи еллінізму
- •Питання 22. Культура Стародавнього Риму
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Студенти повинні:
- •Питання 23. Історія людства, як історія культури. Проблеми культури доби Середньовіччя
- •Питання 24. Античні традиції в культурі Візантії
- •Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
- •Питання 26. Особливості менталітету середньовічної людини
- •Питання 27. Формування та світоглядні засади культури доби Відродження
- •Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві
- •Питання 29. Передумови становлення і розвитку протестантської культури
- •Питання 30. Європейська культура доби Просвітництва
- •Тема 5. Культурний простір та зв'язки
- •Студенти повинні:
- •Питання 31. Культура як система цінностей. Звичаї, традиції, мова як стійкі системи культурного життя
- •Питання 32. Особливості динаміки культури. Світ як система культур. Діалог культур
- •Питання 33. Взаємодія культур і національна самобутність народів
- •Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України
- •Питання 35. Трипільська культура як одна з ранніх землеробських культур
- •Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •Питання 38. Культура слов’янського населення України
- •Питання 39. Культура Київської Русі
- •Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
- •Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)
- •Питання 42. Козацтво як явище історії та культури
- •Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
- •Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва
- •Питання 45. Доба культурного національного відродження в Україні в хіх - поч. Хх ст.
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 46. Компаративний аналіз як порівняльно-історичний метод
- •Питання 47. Основні тенденції розвитку культури кінця хіх – поч. Хх ст. Оновлення методів і напрямів розвитку культури
- •Питання 48. Модерн як доба у культурі
- •Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
- •Питання 50. Елементи модернізму в українській культурі кінця хіх - першої половини хх ст.
- •Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму
- •Питання 52. Характерні особливості розвитку світової культури другої половини хх ст.
- •Питання 53. Українське національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина XX ст.)
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 54. Формування і розповсюдження масової культури
- •Питання 55. Субкультура як специфічний культурний феномен
- •Види та характерні особливості молодіжних субкультур
- •Питання 56. Контркультура та її прояви в суспільстві
- •Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини
- •Питання 58. Проблема існування людини у світі і світу людей у хх столітті. Сучасна криза особистості
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Методичні рекомендації
- •Питання 59. Ідея прогресу в історії культури. Мета і критерії прогресу
- •Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендаці
- •Питання 61. Етнос як унікальне і соціально-культурологічне явище. Пріоритети етнонаціональної політики України
- •Питання 62. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну
- •Питання 63. Глобальні проблеми сучасності. Небезпека і можливі шляхи вирішення глобальних проблем
- •Проблема війни і миру
- •Екологічна проблема
- •Основними шляхами вирішення проблеми є:
- •Паливно-енергетична та сировинна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Продовольча проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Демографічна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Список рекомендованої літератури
Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
Література: 29, ст. 214 – 216; 15, ст. 280 -301.
Дати визначення модернізму.
Модернізм – це загальна назва літературно-мистецьких напрямів ХХ ст., що виникли як заперечення реалістично-натуралістичної художньої манери.
Охарактеризувати основні напрями модернізму, зокрема:
експресіонізм (від. фр. - вираження, виявлення)- напрям у художній культурі, який передавав відчуття кризи старого світу. Виник у Німеччині та Австрії (творчість Д. Енсора та Е. Мунка). Мистецтво експресіонізму протилежне за своїм завданням до імпресіонізму. Суть експресіонізму – зображення замінялося «вираженням». Твори експресіонізму відзначаються дисгармонією, штучністю пропорцій, світ бачиться у зіткненні контрастів, у надмірній різкості зламаних ліній, що замінюють реальну багатоманітність деталей і кольорів. Експресіоністи навмисне деформували реальний світ, посилювали лірико-суб’єктивне начало (творчість І.Бехера, Ф.Вольфа, Г.Вальдена);
футуризм – (мистецтво майбутнього) - це авангардистський художній напрям 10 – 20 х рр.. ХХ ст. Зародився в Італії, теоретиком є Ф.Марінетті. Футуризм заявив про повний розрив з існуючим світом, протиставив традиційним смакам ексцентричне «мистецтво-раптовість», а витонченому естетизму – грубу антиестетичність. Футуристи пропагують культ насилля, «війни, як гігієни світу», прославляють фашистський режим.
дадаїзм ( від фр.- улюблене заняття) - напрям у літературі та мистецтві Західної Європи. Виник у 1916р. в Цюріху, в середовищі емігрантів, які дратували публіку скандальними виступами, імпровізованими спектаклями ( Т.Піцара, Р.Гюльзенбек, Г.Арн). Відстоювали абсолютне, позбавлене соціальної функції мистецтво. Заперечували ідейність та наочність культури;
фовізм – (від фр. – дикий) – напрям у мистецтві, представники якого використовували яскравий незвичний стиль живопису, абсолютизували колорит, а для підсилення виразності кольору відмовлялися від перспективи, простору, відходили від живописної абстракції (А. Матіс, А. Марке, Р.Дюфт). Досліджували вплив інтенсивного кольору на психіку людини
кубізм – течія, представники якої абстрагувалися від дійсності і вважали, що мистецтво існує заради мистецтва, а не для відтворення дійсності (П.Пікассо). На картині «Авіньйонські дівчата» Пікассо ніби розбирає на сотні шматків, площин і кубиків обличчя і тіло, а потім збирає знов, змінюючи кути і вихили. Пікассо відверто глузує над глядачем. Його техніка груба і неестетична. Для нього головне – художня метафора, що розкриває предмет до кісток. Трагізм поєднує з іронією, хаос – з гармонією, щирість - з удаваністю, святість - з нігілізмом;
сюрреалізм – це напрям, творчість представників якого проникнута вірою в реальність довільних асоціацій (сновидінь, жахів, гіпнозу. Сюрреалісти вдаються до скандалу, епатажу, протестують проти сучасної цивілізації, держави. В свій час вони вимагали від уряду Франції випустити всіх божевільних з лікарень, як «вільних від розуму», виявляли анархію (творчість Л.Бунюеля, М.Ернста, Х.Міро, А.Массон). Сальвадор Далі як сюрреаліст використав метод інтуїтивного втілення асоціацій марення Він прищепив собі «культ грошей, еротики, жорсткості, розпусної ірраціональності»;
абстракціонізм – (від лат. – далеке від дійсності) – це відсторонення художніх образів від конкретного сюжету. Утвердився в Західній Європі в 40 – 50 рр. ХХ ст. Це безпредметне (не фігуративне) мистецтво, що не містить в собі жодного нагадування про дійсність. «Чим жахливішим стає світ, тим абстрактнішим стає мистецтво». Фундаторами абстракціонізму є В.Кандинський, К.Малевич, П.Мондріан. Абстракціоністи вважають, що фарби, лінії, кольори є знаками космосу. В поширенні абстракції вони вбачають необхідність рішучого розриву з старим світом, утвердження нового справедливого суспільства. Абстракціонізм – це остаточний розрив живопису з зображенням реального світу.
авангардизм - (від фр. – передовий загін) – це течія, яка декларує найрішучіший розрив з цінностями попередньої культури, агресивно пропагує свої погляди, вдається до епатажу, поєднує мистецьку діяльність з необхідністю соціальної перебудови. Авангард – це новаторство, талант і водночас «велика утопія». Зародився в Москві в 10 – 50рр. ХХ ст.. (Н. Гончарова, М.Ларіонова, І. Машкова, П. Філатова). Головна ідея - новітні досягнення;
конструктивізм - це течія, представники якої узагальнюють новаторські пошуки діячів авангарду в галузі створення нового побуту. Це метод, спрямований на формоутворення реальних предметів. Для нього характерна простота форм, економність матеріалів.
Зробити висновок про те, що пошук нових методів відображення дійсності є невід’ємною рисою творчості митців. Інновація, творчість дає освіченій людині можливість по-новому дивитись на світ.