Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України

Література: 31, ст. 4 - 12; 26, ст. 339 – 347.

Вказати на те, що первіснообщинний лад є найбільш тривалим періодом в історії розвитку людського суспільства. На території стародавньої України він співвідноситься з такими археологічними періодами як палеоліт, мезоліт та неоліт. Перші сліди людського життя на українських землях належать до періоду палеоліту (стародавній кам’яний вік 1 млн. років – 11 тис. років до н.е.).Саме в палеоліті на території України з’явилася найдавніша людина сучасного типу. Це засвідчують розкопки багатошарового поселення ашельського часу (1млн. -150тис. років до н.е.) біля с. Королево на Закарпатті. Залишки палеолітичних поселень відомі ще в 20 пунктах Закарпаття, переважно в Південних і Південно-Східних Карпатах, вздовж течії р. Тиси. Стоянки людини ашельської доби відомі також на Донбасі, на Дністрі в с. Лука -Врублівецька, на Житомирщині. Археологи виявили в цих поселеннях ручні рубила та крем’яні відщепи, що використовувалися як знаряддя праці.

Наступний етап історичного розвитку репрезентує мустьєрська епоха – 150- 35 тис. рр.. до н.е. В цей час людина інтенсивно заселяла Європу і досягла басейну р. Десна. На території України відомо близько 80 мустьєрських пам’яток – у басейні р. Десна, на Донбасі, в Криму, Подністров’ї, Подніпров’ї, в Західному і Східному Прикарпатті. Особливо цікаві стоянки Молодово І, Кормань ІY. Вивчаючи знахідки цих стоянок, археологи дослідили найдавніше житло в Україні з кісток мамонта і дійшли висновку про виникнення родового ладу.

Заключний етап епохи палеоліту датується 35 -10 тис. років. до н. е Він характерний різким похолоданням, пов’язаним з великим зледенінням. Змінилася рослинність і тваринний світ. Холодні степи України населяли мамонти, носороги, північні олені, вівцебики та песці. Населення пізнього палеоліту значно зросло. В Україні відомо близько 500 поселень пізнього палеоліту. Людські колективи трималися берегів річок. На цей період припадає завершення фізичного і розумового формування людини сучасного типу (Homo sapіens), яку за місцем першої знахідки її кісток у печері Кроманьйон (Франція) названо кроманьйонцем. В пізньопалеолітичних поселеннях України знайдено стилізовані жіночі статуетки, фігурки птахів. На стоянках в с. Межиріч (Канів), Мізин (Чернігів) виявлені зображення на кістках мамонта, виконані червоною фарбою.

В епоху мезоліту (середній кам’яний вік , 10 – 7 тис. років до н.е. )відбулися зміни в природному середовищі. Клімат пом’якшав. Сформувалися русла річок. Мезолітичні поселення в межах України виявлені біля с. Білосілля, Мирне на Одещинні, Осокорівка в Криму. Населення було осілим. В мезоліті відбулися кардинальні зміни в сфері виробництва знарядь праці. Винайдені лук і стріли, що призвело до важливих зрушень в організації мисливського господарства. На цей період припадає початок приручення диких тварин – собаки і свині. Нестача м’ясної їжі стимулювала розвиток рибальства, мисливства, збиральництва. В мезоліті відбулася друга велика криза мисливського господарства і виникли перші форми відтворювального господарства. Зміни в господарській діяльності мезолітичної людини зумовили перебудову соціального життя. Індивідуалізація виробництва і споживання підняла роль парної сім’ї, хоч вона ще не стала економічним осередком суспільства. Цим осередком залишалася община ( клан). З мезоліту бере початок процес формування племінної етнічної спільності.

Завершальна стадія кам’яного віку - неоліт (новий кам’яний вік – YІ – ІYтис. до н. е.). Неолітичні поселення виявлені в долинах Дніпра, Південного Бугу, Дністра, Десни, Прип’яті, Ворскли.

Визначити характерні зміни в економіці в період неоліту:

• поряд з мисливством, рибальством, збиральництвом зароджується землеробство і скотарство;

• відтворювальне господарство заклало підвалини поступального розвитку стародавнього населення України;

• перехід до свідомого виробництва продуктів харчування;

• удосконалення знарядь праці і розширення їх асортименту (сокири, ножі, тесла);

• виникнення нових способів обробки каменю - шліфування, розпилювання, свердління;

• початок виготовлення керамічного посуду;

• визначення певної територіально-господарської спеціалізації;

• розквіт родового ладу;

• основу виробничих відносин становила спільна власність роду на знаряддя та продукти праці, а в зоні відтворювального господарства – і на землю;

• перетворення сім’ї в генеологічну основу роду;

• виникнення сусідської общини, а згодом і племені;

Зробити висновок про те, що Україна не належить до тих територій, на яких здійснювався перехід від мавпи до людини. Але первіснообщинна доба була періодом антропогенезу в Україні.