- •Культурологія
- •Пояснювальна записка
- •Пам’ятка для студента
- •Порядок виконання роботи
- •Тематичний план
- •Варіанти контрольної роботи
- •Питання з культурології, визначені програмою для контрольної роботи студентів заочного відділення
- •Зміст курсу
- •Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 2. Культура як система цінностей, її структура, функції, характерні ознаки
- •Питання 3. Методологічні підходи до вивчення поняття «культура»
- •Питання 4. Визначення поняття культури через особливості людської діяльності
- •Питання 5. Види людської діяльності: практична, теоретична, духовна
- •Тема 2. Культура та природа
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Тема 3. Культура та цивілізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації:
- •Питання 14. Досягнення культури Месопотамії
- •Питання 15. Культура Стародавнього Єгипту
- •Питання 16. Культура і цивілізація Стародавнього Китаю
- •1. Матеріальна культура
- •2. Духовна культура:
- •Питання 17. Культура Японії: єдність з природою, особливості релігії та естетики
- •Питання 18. Культура Стародавньої Індії
- •Питання 19 Антична культура, її характерні особливості
- •Питання 20. Культура Стародавньої Греції
- •Питання 21. Культура епохи еллінізму
- •Питання 22. Культура Стародавнього Риму
- •Тема 4. Еволюція культури
- •Студенти повинні:
- •Питання 23. Історія людства, як історія культури. Проблеми культури доби Середньовіччя
- •Питання 24. Античні традиції в культурі Візантії
- •Питання 25. Середньовічна культура Західної Європи
- •Питання 26. Особливості менталітету середньовічної людини
- •Питання 27. Формування та світоглядні засади культури доби Відродження
- •Питання 28. Прояви ренесансного титанізму в літературі, архітектурі, образотворчому мистецтві
- •Питання 29. Передумови становлення і розвитку протестантської культури
- •Питання 30. Європейська культура доби Просвітництва
- •Тема 5. Культурний простір та зв'язки
- •Студенти повинні:
- •Питання 31. Культура як система цінностей. Звичаї, традиції, мова як стійкі системи культурного життя
- •Питання 32. Особливості динаміки культури. Світ як система культур. Діалог культур
- •Питання 33. Взаємодія культур і національна самобутність народів
- •Питання 34. Культура стародавньої України. Перші сліди перебування людини на території України
- •Питання 35. Трипільська культура як одна з ранніх землеробських культур
- •Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)
- •Питання 38. Культура слов’янського населення України
- •Питання 39. Культура Київської Русі
- •Питання 40. Соціально-економічні умови розвитку культури Галицько-Волинської Русі та її характерні риси
- •Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)
- •Питання 42. Козацтво як явище історії та культури
- •Питання 43. Матеріальна культура доби козаччини
- •Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва
- •Питання 45. Доба культурного національного відродження в Україні в хіх - поч. Хх ст.
- •Тема 6. Компаративний аналіз культур
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 46. Компаративний аналіз як порівняльно-історичний метод
- •Питання 47. Основні тенденції розвитку культури кінця хіх – поч. Хх ст. Оновлення методів і напрямів розвитку культури
- •Питання 48. Модерн як доба у культурі
- •Питання 49. Характеристика основних течій і напрямів модернізму
- •Питання 50. Елементи модернізму в українській культурі кінця хіх - першої половини хх ст.
- •Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму
- •Питання 52. Характерні особливості розвитку світової культури другої половини хх ст.
- •Питання 53. Українське національне культуротворення на шляху від подолання тоталітаризму до незалежності (друга половина XX ст.)
- •Тема 7. Контекстуалізація
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендації
- •Питання 54. Формування і розповсюдження масової культури
- •Питання 55. Субкультура як специфічний культурний феномен
- •Види та характерні особливості молодіжних субкультур
- •Питання 56. Контркультура та її прояви в суспільстві
- •Питання 57. Антикультура, її вплив на свідомість людини
- •Питання 58. Проблема існування людини у світі і світу людей у хх столітті. Сучасна криза особистості
- •Тема 8. Ідея прогресу
- •Методичні рекомендації
- •Питання 59. Ідея прогресу в історії культури. Мета і критерії прогресу
- •Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу
- •Тема 9. Етнічні культури в умовах глобалізації
- •Студенти повинні:
- •Методичні рекомендаці
- •Питання 61. Етнос як унікальне і соціально-культурологічне явище. Пріоритети етнонаціональної політики України
- •Питання 62. Глобалізм і культура: проблеми протистояння. Глобалізація як засіб розв’язання негативних наслідків епохи модерну
- •Питання 63. Глобальні проблеми сучасності. Небезпека і можливі шляхи вирішення глобальних проблем
- •Проблема війни і миру
- •Екологічна проблема
- •Основними шляхами вирішення проблеми є:
- •Паливно-енергетична та сировинна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Продовольча проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Демографічна проблема
- •Шляхи розв’язання проблеми:
- •Список рекомендованої літератури
Питання 48. Модерн як доба у культурі
Література: 3, ст. 48 -52; 29, ст. 213 – 216; 16, ст. 280 – 301.
Дати визначення модерну.
Модерн ( від фр. – новітній, сучасний, масовий) – це стиль, для якого характерне несприйняття недосконалої дійсності, відхід від позиції зневажливого заперечення світу до пошуку нових форм відображення дійсності. На перше місце модерністи ставили творчу інтуїцію митця, яка здатна одухотворити світ, пізнати його найприхованіші таємниці. Вони прагнули до авангардизму, до створення нових форм, які протистоять гармонійним формам класичного мистецтва.
Розкрити причини виникнення модерну:
загальна криза, що охопила різні сфери життя;
втомленість мистецтва самим собою, відрив його від реального життя;
демократизація суспільного життя, яка мала своїм наслідком той факт, що доступність краси для загалу стала гаслом часу;
конфлікт між піднесеними ідеалами та реальною прозою життя;
вольові зусилля митців, які, не задовольняючись засобами романтизму, намагалися віднайти нові форми відображення дійсності.
Визначити характерні риси модерну:
заперечення традиційної культурної манери, погодження з ідеалами романтизму;
перевага інтуїції і почуттів над раціональним;
домінування форми над змістом;
зосередження на внутрішньому світі людини;
глибокий психологізм;
відхід від сюжетної оповіді;
синкретичність мистецтва;
ліризм і естетизація форми і змісту;
використання символів;
- поєднання традицій східного та західноєвропейського мистецтва;
художній твір – не засіб суспільного прозріння і виховання, а вияв творчої свободи митця;
відтворення сучасного світу засобами класичної культури замінюється вченням про волюнтаризм, психоаналіз, екзистенціалізм;
трагізм образів, незвично яскраві фарби, відхід від перспективи;
використання примітивних образів і форм первісного мистецтва нецивілізованих народів;
тяжіння до абстракції (лат. – далеке від дійсності), тобто відсторонення художніх образів від конкретного сюжету;
безпредметність мистецтва, що не містить в собі жодного нагадування про дійсність;
площинність, декоративність, орнаментальність.
Модерн як художній стиль прагнув до прикрашування дійсності, яка оточувала людину. Модерн вносить мистецтво у приватне життя людини, прикрашає його, декорує побутові речі. Для модерну характерне зближення різних видів мистецтва, поєднання традицій античності, середньовіччя, класицизму, романтизму, художніх концепцій Заходу і Сходу. Був поширений у 1886 – 1914рр. і охопив всі види пластичних мистецтв. Головним критерієм краси була проголошена цілісність художнього образу. За риси елітарності, витонченості модерн називають стилем мільйонерів. В архітектурі і мистецтві для модерну характерна «вигнута лінія». Митці модерну захоплювалися національно-романтичними мотивами, використанням декоративних елементів, демонстрацією нових можливостей металу та скла в архітектурі, створенням нового інтер’єру приміщень. Поступово тема вигнутої лінії поступалася прямому куту, квадрату, колу. Модерн почався з поєднання ремесла і мистецтва. В архітектурі в добу модерну використовувалися нові конструкції, форми, матеріали. Наприклад, Ейфелева вежа демонструвала надзвичайні можливості металевих конструкцій, сприяла посиленню раціональних підходів до конструктивної основи будинків. Модерн був останнім великим художнім стилем, відмов від модерну була відмовою від ідей художності взагалі.
Зробити висновок про те, що поява модерну була спробою по-новому віднайти духовно-естетичну базу культури і тим самим позбутися кризи у культурі.