Зміст курсу

Тема 1. Діяльнісний підхід у культурології

Культурологія як наука про зміст і сутність культури, за­кономірності національного та світового культурно-історичного процесу. Філософія та історія культури як складові компоненти культурології. Функції культурології: пізнавальна, інтегративна, світоглядна, методологічна, виховна, комунікативна, естетична. Місце культурології в системі соціогуманітарних знань.

Культура як система цінностей. Етимологія терміна "культура". Поняття культури та її структура. Норми і регуля­тивні компоненти культури. Методологічні підходи до вивчення поняття "культура". Цілісність, системність і комплексність під­ходу до вивчення культури.

Визначення поняття культури через особливості людської діяльності. Види людської діяльності: практична, теоретична, практично-духовна.

Студенти повинні:

знати закономірності світового культурно-історичного процесу; зміст, особливості та функції культурології як науки; структуру і компоненти культури як системи.

Методичні рекомендації

З цієї теми для контрольної роботи визначено 5 питань (1 - 5).

Питання 1. Культурологія як наука про зміст і суть культури, її функції та місце в системі соціогуманітарних знань

Література: 16, р. 1, п. 1.1, ст. 7 – 9; 18, ст. 5 – 8.

Розкрити походження терміну «культурологія», довести, що формування культурології як самостійної науки розпочалося наприкінці ХХ ст., коли розмежування, уточнення та поглиблення досліджень світоглядних дисциплін призвело до виокремлення напрямків різноманітних знань. Термін «культурологія» був запропонований в 1909р. німецьким філософом В. Освальдом для опису специфічних явищ, якими є культура. В 1939р. американський філософ Леслі Уайт незалежно від Освальда повернувся до тлумачення терміну «культурологія», вводячи його в контекст антропологічних досліджень про культуру. Його праця «Наука про культуру»(1949р.) сприяла виділенню культурології в окремий напрям досліджень, поставила питання про необхідність визначити предмет культурології.

Визначити причини і потреби формування культурології як самостійної науки:

• відбулося усвідомлення громадськістю кризи колишньої філософії культури, що показала свою нездатність до осмислення величезного етнографічного матеріалу;

• виникла потреба у виробленні сучасного поняття культура і в осмисленні її ролі в суспільстві;

• формування культурології закладало нову методологію для дослідження культури соціальною дисципліною з метою одержання адекватного результату і вироблення предметної єдності, що випливає з субстанціонального розуміння культури;

• на початку ХХ ст. підсилилися контакти між різними культурами, що повело за собою прагнення до уніфікації культури;

• серед фахівців з дослідження культури поступово розглядалися поняття про порівняльну культурологію, яка встановлювала подібність і розходження культур різних народів;

• необхідність об’єктивних знань про культуру, щоб приймати на державному рівні оптимальні управлінські рішення для керівництва таким могутнім соціальним феноменом як культура;

• необхідність формування культурології диктувалось прагненням задовольнити культурні запити суспільства та економічними проблемами сучасної масової культури;

• суспільство було зацікавлене в збирані і розвитку культурної спадщини і в середовищі діячів культури з’явилися дослідження в руслі культурології, які оформилися в спеціальну галузь дослідження;

• під впливом непомірного технократизму, раціоналізму, викликаного НТП, формування культурології було своєрідною реакцією гуманітаріїв, які прагнули ліквідувати конфлікт між двома культурами – технічною і гуманітарною.

Довести, що основу культурології становлять такі галузі знань, як:

• культуроведення – дає опис культурних досягнень;

• культурогенез – вчення про походження культури;

• культурософія – вчення про зміст та перспектив культури;

• соціологія – вивчення функціонування культури в суспільстві;

Визначити предмет і об’єкт культурології, довести, що культурологія є системою знань про сутність, закономірності існування та розвитку культури, людське значення та способи пізнання культури в усій повноті її виявлення.

Встановити, що культурологія – це комплексне гуманітарне дослідження явищ і законів культури. Її основними завданнями є:

• аналіз культури як системи культурних феноменів;

• виявлення ментального змісту культури;

• дослідження типології культур;

• розв’язання проблеми соціокультурної динаміки;

• дослідження культурних комунікацій;

• розширення історичного аспекту культури філософськими, антропологічними, соціологічними підходами.

Пояснити, що в українській культурології, виходячи з завдань курсу, виділяються такі напрямки дослідження:

• традиційна історична культурологічна школа, яка дає конкретні знання про типи культури;

• філософія культури – осмислює і пояснює культуру через її найзагальніші і найістотніші риси, досліджує суть культури, відмінності від природи, співвідношення з цивілізацією;

• соціологія культури – досліджує функціонування культури або в цілому або наявні в ній субкультури;

Розкрити методи і принципи культурології:

• діахронний – виклад явищ, подій і фактів світової та вітчизняної культури в хронологічній послідовності;

• синхронний – порівняльне дослідження в одному обраному проміжку часу без звертання до історичної перспективи або ретроспективи;

• порівняльний – виявлення загальних чи особливих закономірностей, тенденцій розвитку, сфери взаємовпливу культур;

• типологічний – виявлення типологічної близькості історико-культурних процесів;

• археологічний – вивчення загального стану розвитку культури минулих поколінь на підставі матеріальних знахідок;

• семіотичний – ґрунтується на вченні про знаки, що дає змогу вивчити знакову систему;

• психологічний – вивчення суб’єктивних механізмів функціонування культури, індивідуальних якостей людини та несвідомих психічних процесів;

• біографічний – тлумачення явищ культури через відображення біографії та особливостей творців культурних цінностей;

• цивілізаційний – осмислення явищ культури через інтегративні галузі спеціалізованих гуманітарних і природничих знань в контексті культурної епохи.

Визначити основні категорії культурології – найбільш фундаментальні поняття про культурні закономірності, явища, процеси і зв’язки, виділені дослідниками властивості культури, на основі яких здійснюється систематизація культурних феноменів (культурні об’єкти, культурні процеси, культурні властивості, культурні функції, культурні цінності, культурне середовище, суб’єкти культури, культурні інститути і т.д.)

Розкрити функції культурології:

• пізнавальна

• світоглядна;

• інформаційна;

• комунікативні;

• естетична;

• виховна

Показати зв'язок культурології з іншими науками ( історія, соціологія, філософія, демографія, антропологія, етнографія, археологія, статистика та ін.) та місце культурології в системі соціогуманітарних знань. Зробити висновок, що культурологія - це особлива галузь гуманітарних знань, яка синтезує в собі філософські, історичні, антропологічні, етнографічні, соціологічні та інші дослідження культури, тобто специфічний спосіб життєдіяльності людини, головним змістом якої є гуманізація природи і суспільства. Це наука, яка вивчає специфіку розвитку матеріальної і духовної культури цивілізацій, етносів, націй в конкретно-історичному періоді, їх взаємозв’язки та взаємовпливи. Це наука, яка орієнтується на етику соціального і гуманітарного знання про людину і суспільство, вивчає культуру як цілісність, як специфічну функцію і модель людського буття.