Питання 41. Культурні традиції українського Ренесансу ( хy – перша половина хyіі ст.)

Література: 29, ст.115- 117, 31, ст. 84 – 121; 26, ст. 416-440.

Охарактеризувати історичні умови та соціально-політичні чинники формування ренесансної культури України. Вказати на те, що починаючи з середини ХІY ст., територія України була розчленована між Польщею, Литвою. Процес формування культури України був одночасно відображенням складного процесу формування української народності. Литва, яка приєднала до себе землі Білорусі, України, частково Московської держави, перетворилась в багатонаціональну державу, де переважало слов’янське, а не литовське населення з традиційною етнічною культурою і правом. Руська мова визнавалась державною у Литві, а православна церква була панівною в духовному житті суспільства. Землі Галицько-Волинського князівства потрапили в залежність від Туреччини, Північне Причорномор’я і Приазов’я – під владу Кримського ханства. Ці умови свідчили про те, що українська народність була позбавлена можливості створювати власну культуру і державу. Люблінська унія 1569 р., згідно з якою Велике князівство Литовське об’єдналося з Польським королівством в єдину державу - Річ Посполиту, передбачала знищення в українській державі традицій автономії. Становище української православної церкви як одного з головних чинників українського культурного процесу , похитнулося. В 1586р. на церковному соборі католиків і православних у Бресті прийнято рішення об’єднати православну і католицьку церкви під верховенством папи римського. Брестська унія зобов’язувала православних визнавати католицьке твердження про походження святого духа від Бога-отця і Бога-сина, ввести індульгенції про відпущення гріхів , новий календар і зберегти у православній церкві старі обряди. Якщо православне духовенство заперечило унію, то польський король проголосив її обов’язковою для віруючих Речі Посполитої, тобто для України. Католицька церква зміцнювала свій вплив в Україні через конгрегації єзуїтські школи. Впертий опір польським магнатам, шляхті, турецькій агресії проявлявся у формуванні братств, які поступово з церковних об’єднань перетворювалися на могутні культурні і освітні осередки.

Охарактеризувати діяльність Львівського братства, яке поклало початок новій формі громадської та культурно-освітньої діяльності. М. Грушевський назвав братства «коректною формою для організації православних елементів, які заводили свою, хоч і слабеньку національну владу».

Вказати, що в ІІ половині ХYІ – першій половині ХYІІ ст. в Україні поширюються ідеї гуманізму під впливом таких чинників, як:

• соціально-економічний процес, зумовлений переходом суспільства до простого товарного виробництва;

• поява великої кількості економічних незалежних міст;

• виникнення нового (капіталістичного) способу виробництва;

• посилення інтересу до рідного культури, історії, мови;

• пробудження національної свідомості;

• розуміння необхідності широкого розвитку освіти і науки;

Охарактеризувати досягнення української ренесансної культури:

• розвиток гуманістичної культури ( Юрій Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський);

• культурно-національне пробудження в Україні: гуманістичний світогляд, антропоцентризм ренесансного мислення, формування світської культури;

• розвиток освіти як дійового засобу проти всіх національних бід. Братські школи і друкарні об’єднували навколо себе прогресивні сили українського інтелігенції;

• виникнення Острозького культурно-освітнього центру якісно нового типу, що складався з колегії, літературно-наукового гуртка, бібліотеки, друкарні. Це перша українська Академія наук;

• поширення книгодрукування: І.Федоров та його помічник П. Мстиславець в 1574р. видрукували слов’янську «Азбуку» (Буквар) з елементами граматики. Знаменита Острозька Біблія – чудовий зразок друкарської справи усього слов’янського світу;

• ренесансна література з національним характером утверджувала велич земної людини, її гідність, цінність людської індивідуальності. Охарактеризувати полемічні твори .Смотрицького, С.Зизанія, І.Вишенського, І.Борецького

• ренесансне мистецтво, яке зберігало вірність давньоукраїнським мистецьким традиціям, що було одним з способів збереження національної самобутності;

• будівництво оборонних споруд (мурованих та цегляних)- Луцький, Золочівський, Олеський замки, Хотинська, Білгород-Дністровська, Кременецька фортеці;

• міська культова та цивільна архітектура характеризувалася впорядкованими композиціями з спокійними, логічно продуманими і чистим формами (монастир і костел бенедиктинок у Львові архітектора Павла Римлянина;

• багатий скульптурний різьблений орнаментований декор будівель (будинки на площі Ринок у Львові, каплиця Кампіанів у Львові;

• результатом творчості іноземних майстрів була не лише архітектура і скульптура, але і іконопис. Новими рисами ікон було те, що обличчя святих набули виразності, живості, елементів портретності, витонченості, емоційності і зберігали національні духовні цінності;

• український ренесансний живопис розвивався під впливом західноєвропейського мистецтва. З’являються нові жанри – портрет, натюрморт, батальний живопис (Ф. Сенькович, М. Петрахнович, П. Жолтовський, С. Корунка, Л. Пилипович);

• поява гравюри – вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком малюнка, який нанесений на дошку маляром. Для образотворчого мистецтва доби Ренесансу в Україні характерне сприйняття нових надбань європейського мистецтва та їх синтез з традиціями мистецтва Київської Русі та українського народного мистецтва;

Зробити висновок про те, що не дивлячись на складні історичні умови, під впливом гуманістичний ідей Ренесансу, українська культура стала основою для неповторного українського бароко. В полемічних творах, витворах архітектури і мистецтва втілені національні духовні цінності. Українська культура ренесансної доби підготувала ту суспільну атмосферу, в якій розвивалася культура козацької доби.