Питання 39. Культура Київської Русі

Література: 26, ст. 375-394; 1, ст. 273-284; 15, ст. 345-382.

Вказати на те, що в 1Х ст. в результаті тривалого розвитку східнослов’янських племен, збагаченого впливами сусідніх народів, склалась одна з найбільших держав середньовічної Європи – Київська Русь (існувала з 1Х по 40 рр. Х111 ст.). Стольним градом Київської Русі був Київ, заснований Києм, Щеком, Хоривом та їхньою сестрою Либіддю.

Охарактеризувати досягнення культури Київської Русі за князювання Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

Досягнення культури при Володимирі:

- хрещення Русі у 988 році. Основною причиною християнізації Русі є те, що старі язичницькі вірування та ідеї вже не відповідали новим державним структурам. Князю найбільше імпонувала ідея божественної влади. Володимир мріяв створити духовно-монолітний етнос, щоб не залежати від варягів, бажав рівноправних відносин з Візантією. Князь розумів, що об’єднати народ можна було єдиною для всіх вірою, чого домігся оригінальним способом – пішов з військом на Корсунь (Херсонес) грецький, захопив його. Тоді направив послів до Василія і Костянтина, щоб віддали за князя свою сестру Анну. В іншому випадку – Володимир погрожував не віддати Корсунь. Одруження з Анною, повернення Корсуня (візантійська колонія в Криму) дозволили Володимиру стати на один рівень з Візантією. Саме таким нетрадиційним шляхом Русь ввійшла в Європу як рівноправний партнер.

Запровад­ження християнства мало прогресивний характер:

1. Нова віра сприяла остаточному розкладу родового ладу і формуванню нових феодальних відносин;

2. Православ’я стало надійним грунтом для створення централізованої самодержавної країни;

3. Прийняття християнства сприяло зростанню міжнародного авторитету держави;

4. Під впливом християнства відбулася докорінна зміна світобачення та світосприймання населення;

5. Нова віра сприяла розвитку писемності, літератури, архітектури, мистецтва.

- писемність, абетка якої була складена болгарськими просвітите­лями Кирилом і Мефодієм і названа за іменем одного з них "кирили­цею". Вона представляла собою південнослов'янський мовний діалект, зрозумілий і східному слов'янству, що й стало головною пе­редумовою її поширення на українських землях. Азбука кирилиці складалася з 43 літер: 24 грецьких і 9 оригінальних слов’янських. Вона є графічною основою української писемності. Давньоруський різновид кириличної мови, що використовувався в усіх сферах життя, крім церковної, називається давньоруською. Першими писемними пам’ятниками, що відомі сьогодні, є написи на золотих і срібних монетах князя Володимира. Кирилицею напи­сані всі відомі твори XI і наступних століть. Давньоруська літературна мова була мовою державною, нею велося діловодство, міжкнязівське офіційне та приватне листування, судочинство.

- розвиток освіти. Перша літописна згадка про заснування школи на Русі відноситься до 988 р. З метою підготовки кадрів священнослужителів князь Володимир заснував школу на Старокиївській горі, поруч з Десятинною церквою. Там вивчали письмо, читання, арифметику, іноземні мови, риторику, навчали співу, давали деякі відомості про поетику, а також з географії, історії. Крім початкової освіти було й "навчання книжне, що передбачало вивчення богослов'я, філософії, риторики, граматики. Навчання велося церковно-слов'янською мовою.

- початок кам'яного культового будівництва, яке пов"язується з побудовою князем Володимиром у Києві в 989-996 pp. церкви Богородиці, або як її називали в народі — Десятинної. Назва зумовлена тим, що на її утримання виділялася десята частина вели­кокнязівських прибутків. До нашого часу Десятинна церква не збере­глася, вціліли частково лише її фундаменти. 6 грудня 1240 р. її зруй­нували монголо-татари.

Досягнення культури при князюванні Яросла­ва Мудрого:

Київська Русь часів Ярослава Мудрого мала від 3 до 12 млн. населення і охоплювала територію близько 800 тис. кв. км (майже половина її — в межах сучасної України). Київ за часів Ярослава Мудрого перетворився на великий центр культури, ремесла й торгівлі. Він вражав сучасників своїми розмірами, величними спорудами. Місто складалося з трьох частин:

- дитинець – найстаріша частина. В дитинці розміщувались княжі та боярські двори, там жила челядь і ремісники.

- окольний град (острог) складався з кварталів простого люду, торговельного майдану, подвір’я купців, церков та монастирів.

- околиці (кінці), які заселились ремісниками певної спеціальності.

- храмове будівництво: Архітектура була храмова (сакральна) та фортифікаційна. Храмова - це архітектура, що належить церкві. Найбільш поширені храмові споруди – три та п’ятикупольні церкви. Софійський собор є центральною спорудою архітектурного ансамблю міста Ярослава. Собор оточений 2 рядами галерей. 3 заходу до собору прибудовані 2 вежі (не характерні для візантійської архітектури). Собор немає головного фасаду. 12 бань, що пірамідально групуються біля центральної вежі, урочисто завершують об’ємну композицію собору. Стіни зовні декоровані орнаментами з поставлених на ребро і втоплених в кладку цеглин. Використовуються багатобарвний фресковий живопис. Софія Київська або Софійський собор — це го­ловний (митрополичий) храм Давньоруської держави, присвячений Мудрості Господній. Софія — слово грецьке, що означає мудрість. Софійський собор — найвидатніша архітектурна споруда Русі, що збереглася до нашого часу. Рішенням ЮНЕСКО Софія Київська в 1990 р. зарахована до світової культурної спадщини.

Іншими сакральними спорудами були:

- Церква Спаса на Берестові;

- Михайлівський собор;

- Успенський собор;

- Троїцька надбрамна церква;

- Кирилівська церква;

- Борисоглібський собор

Фортифікаційна архітектура – це оборонні споруди для успішного ведення бою і захисту від дій ворога. Золоті воро­та - велична кам'яна будова, яка вперше згадується в літописі у 1037 p., поєднувала в собі функції оборонної споруди та парадної міської брами. Ворота представляли прямокутну у плані башту, до якої з обох боків прилягали земляні вали. Висота проїзду сягала 12 м, ширина— 6,4 м.

- виникнення монастирів — чоловічих та жіночих. Серед них перше місце належить Києво-Печерському монастирю, заснова­ному в 1051 р. Назву "Печерський" монастир дістав від печер, де мешкали його перші поселенці. Засновниками монастиря вважають­ся ченці Антоній та Феодосій. Монастир зіграв велику роль у розвит­ку давньоруської культури, став свого роду освітнім центром і цент­ром літописання, дав багато церковних діячів. Визначною архітектурною спорудою монастиря був Успенський собор, споруджений в 1073-1089 pp. на за­мовлення Святослава Ярославича. Це — головна споруда монастиря (лаври). В середині собор прикрашали мозаїка, фрески, різьблені, ши­ферні плити.

- школа іконопису. Заснував київську іконописну школу ікономаляр Алімпій — монах Києво-Печерського монастиря. Іконопис був один з найпоширеніших видів образо­творчого мистецтва на Русі. Одна з найбільших на Русі іконописних майсте­рень ХІ-ХІ1 ст. знаходилася у Києво-Печерському монастирі.

- книжна справа. Київську Русь називали "книжною країною". Тут книгу любили і ці­нували, вважали її "восьмим дивом світу". Літопис 1037 р. згадує про бібліотеку або книгосховище в Софії Київській. Історики вважають, що це була пер­ша відома на Русі вітчизняна бібліотека і книги в ній належали осо­бисто Ярославу Мудрому. Крім книгосховища при Софійському соборі, дещо пізніше виник­ла бібліотека при Києво-Печерському монастирі. До її складу ввійшло багато книг, зібраних Миколою Святошею одним з ченців монастиря, колишнім чернігівським князем, правнуком Ярослава Мудрого.

- література. Від ХІ - ХІІ ст. дійшло понад 80 духовних і світських книг. Найдавнішою книгою, що збереглася до наших днів, є "Остромирове Євангеліє", виконане в 1056-1057 pp. на замовлення новгородського посадника Остромира. Звідси і назва — "Остромиро­ве Євангеліє". Дійшла до нас й інша книга — Ізборник Святослава, укладений в 1073 та 1076 pp. для князя Святослава Ярославича, звідси і його на­зва. Ізборник має енциклопедичний характер. Це фактично перша давньоруська енциклопедія. Найбільш відомими літературними жанрами були:

- оригінальна література – створена місцевими авторами на місцевому матеріалі. Її різновидами є слово, притчі, моління, повчання.

- перекладна література;

- апокрифічна література;

- житійна література

- патерична література;

- енциклопедична література;

- історична література;

- юридична література;

- усна народна творчість — фольклор: пісні, приказки, казки, байки, загадки, заклинання. До X ст. відно­ситься виникнення нового епічного жанру — героїчного билинного епосу, якій став вершиною усної народної творчості.

- літописання. Літописи - це історичні твори про події і факти, подані в хронологічному порядку, в яких кожний новий річний запис починався словами «в літо». Першим літописцем був Нестор. Він створив настільки повну систему руської історії, що жодна нація не може похвалитись таким скарбом. Написаний літопис рідною мовою, чим зумовлюється його незвичайна популярність.

- прикладне мистецтво. До нього на­лежать ювелірні вироби з коштовних металів, різні прикраси: весіль­ні сережки, каблучки, персні, хрести, браслети, коралові намиста, ча­ри, кубки. Давньоруські ювеліри досконало володіли різними спосо­бами обробки дорогоцінних металів: сканню, зерню, черню, інкрус­тацією, чеканкою, художнім литвом. Витвори давньоруських майст­рів славились далеко за межами Київської Русі — в Скандинавії, Бол­гарії, Візантії

- образотворче мистецтво. В мистецтві втілюється загальнолюдські морально-етичні ідеї та естетичні уподобання. Вперше поєднано мозаїку і фрески. Вперше засвоєна техніка мурування, виготовлення смальти для мозаїк.

- музика: народна, інструментальна, церковний спів. Найдавніші форми народної музики пов’язані календарною обрядовістю, хліборобським культом.

Інструменти: бубни, сопелі (дерев’яні духові типу дудки), сурми, роги, гуслі (струнні). Свідченням є відома фреска ,,Скоморохи”, що збереглася на стіні собору Святої Софії. 13 фігур на фресці (2 праворуч акробати, решта 11 – учасники музичного ансамблю).Інструменти: орган, флейта, металеві тарілки(ударний інструмент), сурми, лютня, ліра. Більшість цих інструментів згадується в Києво-Печерському патерику.

- право. З прийняттям християнства змінився характер судочинства. Відмінена смертна кара, грошові стягнення. Перший звід законів - ,,Руська Правда” стосувався поділу спадщини, покарання злодіїв, убивць жорстоко каралась образа гідності людини. Документ ставить у законодавчі межі діяльності особливих посадових осіб – вірників, що призначалися князем для збирання податків у княжу скарбницю.

Документ спрямований на охорону життя княжих чиновників, княжої власності і власності впливових посадових осіб.

-прикладне мистецтво. Відомі такі прийоми обробки металу:

- лиття;

- гравірування;

- чернення;

- інкрустація;

- золочення.

Вироби : браслети, кільця, наручні, колодки, медальйони, ланцюжки, каблучки, колти (деталь головного убору).Предмети воїнського спорядження(мечі, ритони).

Вишивки по шовку. Золота вишивка прикрашала речі церковного призначення.

Зробити висновок про те, що для культури Київської Русі характерні такі особливості:

- домінуючий вплив християнства;

- запозичення та творче переосмислення візантійських традицій;

- існування на Русі дохристиянського культурного середовища – підґрунтя для створення місцевої самобутньої культури.