Питання 36. Культура України раннього залізного віку (кіммерійці, скіфи, сармати)

Література: 31, ст. 12 - 16; 26, ст. 358 - 365;

Історія культури давнього населення України, т.1, ст. 272-380.

Вказати на те, що залізний вік в Україні датується ХІІ ст. до н.е. – ІV ст. н.е. Ранній період залізного віку – період існування кіммерійських пам’яток (ХІІ-VІІ ст. до н.е.). Основною кіммерійської культури є білозерська культура. Кіммерійці розселилися в степах Північного Причорномор’я на початку І тис. до н.е. Це найдавніший народ на території України, назву якого донесли до нас писемні джерела (Геродот, V ст. до н.е.). Кіммерійці належали до однієї з груп іраномовного населення. Вони першими на території України освоїли технологію залізного виробництва із болотяних руд та металообробку. Кіммерійці першими перейшли від військової демократії до станово-класового суспільства на базі рабовласницького способу виробництва.

Кіммерійські пам’ятки представлені лише похованнями (курганами). В кіммерійський період виділяють 2 ступені культури поховань:

• чорногорівський;

• новочеркаський.

На І ступені ховали у простих прямокутних та овальних ямах з дерев’яним перекриттям в скорченому на боці положенні. Чоловіків супроводжувала зброя (стріли, кинджали) та збруя (стременоподібні вудила), а жінок – золоті та бронзові пронизки, намистини та глиняний посуд.

На новочеркаському ступені змінився поховальний обряд. З’явилися глибокі ями, з дерев’яним дахом, поставленим на дерев’яні стовпи. Поширилася цільнозалізна зброя, в тому числі залізні наконечники стріл. В посуді переважали кубки, прикрашені геометричним орнаментом. Важливою рисою культури кіммерійців є стели, які хоч і не мають виразно відтвореної голови людини, але містять зображення одягу та озброєння. Кіммерійська культура під натиском скіфських племен.

Скіфи (іракомовні племена) з’явилися в південних українських степах у середині VІІ ст. до н.е. За Геротодом, Скіфія складалася з кількох етнічних утворень (скіфи-орачі, скіфи-землероби, скіфи-кочівники, царські скіфи). Єдиним видом пам’яток скіфської культури є кургани. Прості скіфи поховані у прямокутних ямах, випростаними на спині, поруч лежав посуд, вудила зі стременоподібними кільцями, наконечники стріл, кістки барана. Відмінність від кіммерійських поховань – західна орієнтація кістяка та наявність прикрас із скіфським звіринним стилем. Багаті поховання здійснено в дерев’яних стовпових гробницях, що імітують будинок. При випростаних кістяках лежали стела, золоте намисто, золоті пластинки.

• В класичному періоді (ІV-ІІ ст. до н.е.) поховання стали масовими. Кургани насипалися 2 прийомами: перший насип з ровом будували одразу, після тризни насипали другий насип. Основна форма поховальної споруди – катакомба. Випростані кістяки знайдені на підстилці з трави або дерева. Чоловіків супроводжувала зброя, при кістяках жінок знайдено браслети, намисто, дзеркала. Біля голови кожного померлого клали їжу – ногу коня, бика. В Криму гробниці будували з каменю. Найважливішою пам’яткою осілості Скіфії є Кам’янське городище кінця V – початку ІІІ ст. до н.е. ( Білозерський лиман ). Площа 12 км² . Розкопані каркасні житла кімнат та акрополь. Городище було центром ремесла і торгівлі.

Сарматські племена поселилися в Північному Причорномор’ї в ІІ ст. до н.е. – ІV ст. н.е. Їх вважать північними іранцями. Єдиним видом сарматських пам’яток в Україні є кургани, поширені в Степу та Лісостепу. Сарматська поховальна споруда мала вигляд вузької прямокутної або овальної в плані ями, перекритої деревом. Ховали головою на південь. Чоловіків супроводжували ножі, мечі, посуд, жінок – прикраси, прясла. Унікальним є поховання сарматської жриці в Соколовій могилі на Південному Бузі. Сарматські поховання вирізняються особливими предметами матеріальної культури – ножами, біконічними та яйцеподібними пряслами, мечами з кільцевим навершям і прямим перехрестям; залізними трилопатевими наконечниками стріл.

Основними формами посуду були:

• горщики з кулястим тулубом, циліндричною шийкою, відігнутими вінцями, орнаментовані;

• горщики з широким дном і високими вінцями;

- глеки грушоподібної форми з циліндрично-конічними шийками;

- казани з циліндрично-конічними ніжками.

Охарактеризувати інші досягнення скіфо-сарматської культури:

- укріплені поселення;

- скіфська космологія (система уявлень про Всесвіт);

- скіфська міфологія;

- скіфське мистецтво;

- скіфська художня творчість.

Зробити висновок про те, що кіммерійці, скіфи та сармати зробили величезний внесок в розвиток світової культури. У них були свої поховальні обряди, астральна і космічна символіка, антропоморфні скульптури. Ця культура стала своєрідним містком між Азією та Європою.

Питання 37. Культура населення античних держав Північного Причорномор’я.

Література: 18, ст. 134 - 142; 11, ст. 383 - 558.

Вказати на те, що VІІІ - кінець VІ ст. до н.е. – це період Великої грецької колонізації Північного Причорномор’я. Розкрити вплив колонізації (переселення) на розвиток культури України. Серед грецьких міст-держав найбільш відомі: Ольвія (залишки знаходяться біля с. Парутине Миколаївської області), Херсонес (околиця сучасного Севастополя), Пантікапей (сучасна Керч), Кафа (сучасна Феодосія), Керкінітіда (сучасна Євпаторія), Фанаторія (Таманський півострів). Античні міста-держави, засновані греками, мали значні успіхи в державотворенні, зовнішній політиці, економіці, мистецтві і побуті. Внаслідок взаємодії еллінів та місцевих племен відбулося взаємозбагачення народів, які населяли територію України.

Охарактеризувати досягнення культури грецького періоду в Україні.

• архітектура: прямокутне планування міст, об’єднання житлових будівель у квартали, вулиці перетиналися під прямим кутом, дороги мостились дрібним каменем, вздовж доріг прокладались водостоки;

• для містобудування характерна наявність великої кількості колонад різного призначення, декоративних прикрас. Міста оточували фортечними мурами та вежами;

• будівництво культових споруд, декоративне оформлення поховальних споруд – склепів;

• побут: однокамерні та двокамерні землянки, землянки з глинобитними підлогами. Пізніше – наземні кам’яні багатокамерні будинки. Двері, віконні рами, ставні, внутрішні перекриття – з місцевих порід дерева. Використовувалося віконне скло. Приміщення освітлювалося за допомогою світильників. Для оздоблення житла виготовлялися килими, завіски. Меблі були дерев’яні. Для зберігання припасів використовувався глиняний посуд;

• релігійні вірування: політеїзм - шанування багатьох божеств, які уособлювали різні явища і сили природи;

• грецька міфологія;

• розвиток філософії, історії та інших наук, літературна творчість;

• фольклор, музика, театральне мистецтво та риторика;

• використання мармуру як оздоблювального матеріалу;

• політика грецьких полісів спрямовувалась на мирне співіснування з сусідськими племенами і на повне економічне самозабезпечення (Боспорське царство);

• розвиток мови, писемності і освіти (спартанське виховання);

• образотворче мистецтво та скульптура;

• художні ремесла (ювелірна справа, склоробне виробництво, художня кераміка, деревообробне виробництво, шкіряне виробництво);

• грошова справа;

• військова справа.

Зробити висновок про те, що тисячолітня епоха цивілізацій в Північному Причорномор’ї не минула безслідно. Спочатку чужі античні міста і поселення стали органічною складовою всього пінічнопричорноморського світу. Прогресивна роль античних держав-полісів полягала в тому, що вони вплинули на прискорення політичного, культурного розвитку місцевих племен. Греки залишили на території України багато речей античного походження. Античні традиції дійшли до часів Київської Русі.