Питання 60. Катастрофічний стан екології. Ілюзія прогресу

Література: 3, ст. 130 – 135.

Вказати на те, що сьогодні більшість населення Землі уявляє прогрес як безперервний процес. Про це свідчать такі дані: світовий ВВП за останні 15років збільшився майже в п’ять разів. Високий рівень попиту населення на продукти харчування сприяв збільшенню виробництва зерна в світі у 2, 6 рази. Але наведені цифри – лише ілюзія, перебільшена оцінка прогресу. Система національних рахунків, що використовується для оцінки прогресу, дозволяє врахувати знос машин і обладнання, але не виснаження природних ресурсів Землі. За останні 20 років людство примудрилося втратити майже п’яту частину родючого орного шару на орних землях, десятки мільйонів гектарів лісів, сотні тисяч різних видів рослин і тварин. Продовжується інтенсивна експлуатація природних родовищ.Криворізько- Донецький басейн – чемпіон Європи з викидів сірководню і хлору. За обсягом хімічних викидів у Чорне море Україна стоїть після Німеччини і Польщі. Тільки 2% річкової води в Україні придатні для пиття. Всесвітня техногенна катастрофа на ЧАЕС призвела до того, що 150тис. кв. км. території України, Білорусії, Росії з населенням більше 7млн чол. є радіоактивно забрудненою. Тисячц років потрібно для того, щоб щезли останні наслідки катастрофи. Для ліквідації всіх мутагенних наслідків популяції людей в Україні потрібно до сорока поколінь, тобто для повного одужання населенню України потрібно 800 років, якщо врахувати, що зміна поколінь відбувається кожні 20 років. В другій половині ХХ століття людство накопичило таку кількість «мертвої матерії», що вона перевищила обсяг відходів виробництва за всю світову історію. Руйнування систем життєзабезпечення поставило світ на межу вимирання. На грані катастрофи перебуває сьогодні і екологія. Це взаємовідносини різних форм життя і навколишніх умов. Через паразитичне ставленя людини до природи, людина руйнує е лише природу, а й саму себе як часточку природи. Завдання культури полягає в тому, щоб зберегти єдність людини і природи, їх гармонійне співіснування. Кожна людина повинна зрозуміти, як багато вона сьогодні має і як швидко все це можна втратити, ганяючись за перемогою над природою. Для відновлення гармонії між людиною і природою людству необхідно змінити свої пріоритети і перейти від накопичення нових речей до накопичення цінностей. Сьогодні головне завдання людства полягає в тому, щоб задовольнити свої природні потреби, не ставлячи при цьому під загрозу інтереси майбутніх поколінь. Вирішальним чинником в гармонізації відносн людини і природи є екологічна культура.

«Екологічна культура, відмічає П.Проскурін, повинна стати у нас справою державною. Доки ця культура не буде доведена до відома кожного з нас, доти користі не буде».

Першорядну роль в формуванні високої екологічної культури грає екологічна освіта і виховання. Метою екологічного виховання і освіти є цілеспрямоване формування у кожної людини на всіх етапах його життя глибоких і міцних екологічних знань, цілісних уявлень про біосферу, розуміння органічного взаємозв'язку і єдності людства і навколишнього середовища, ролі природи в житті суспільства і людини, необхідності і значущості її охорони і раціонального використання ресурсів, виховання особистої відповідальності за стан навколишнього середовища.

Кінцева мета такої освіти полягає в тому, щоб надати населенню можливість зрозуміти складний характер навколишнього середовища і необхідність для всіх країн розвиватися таким чином, щоб це узгоджувалося з навколишнім середовищем. Подібна освіта повинна також сприяти усвідомленню людством економічної, політичної і екологічної взаємозалежності сучасного світу, з тим щоб підвищити почуття відповідальності всіх країн, що стане передумовою для розв'язання серйозних проблем навколишнього середовища на глобальному рівні.

Сьогодні виник новий комплекс проблем, що стосуються умов, можливостей і шляхів реалізації цього ідеалу. Чи можливе обмеження споживання природних ресурсів при демографічному тиску, що збільшується? Як співвідносяться ідеї свободи, демократії, принципи ринкової економіки з вимогами обмеження безперервного зростання виробництва і споживання? Як повинна змінитися структура цінностей технократичної цивілізації, яка досі орієнтується на розширення масштабів перетворення природи? Які нові етичні імперативи і правові норми повинні бути вироблені, щоб забезпечити екологічне виживання людства? Сучасні дослідження глобальної кризи виявили його природу як кризи машинної стадії цивілізації, що поставила під загрозу існування людства. Необхідно приступити до вироблення нових етичних норм взаємовідносин людини з природою, необхідно, образно кажучи, "розчистити їм місце", критично переглянувши і проаналізувавши колишні догми екологічної свідомості. Не претендуючи на вичерпну характеристику, можна виділити наступні найважливіші догми сучасної масової екологічної свідомості:

1. Збереження природи. Однак єдиним радикальним способом збереження природи було б знищення людства. Своєю матеріально виробничою діяльністю людина перетворює природу, тобто змінює її, не заради цікавості, а внаслідок суті свого буття. Зміна, а не збереження, є способом життєдіяльності людини. Інша справа, що людина для підтримки нормальних умов існування повинна постійно компенсувати свій дестабілізуючий вплив на природу іншими перетвореннями. Першочергове завдання людства це забезпечення стабільності свого розвитку, динамічної рівноваги системи "Природа. Суспільство". Причому, по мірі свого розвитку людина вимушена все більше брати на себе управління станом природи, оскільки її природні сили вже не можуть компенсувати антропогенний вплив.

2. Екологічні проблеми породження сучасного світу, ще в недавньому минулому відносини з природою були гармонійними. Це розуміння породжує ідеалізацію минулого життєвого укладу, лежить в основі лозунга "назад до природи". Причина виникнення цієї догми - некритичне ставлення до історії, слабке знання її реальних фактів. Людство протягом всього свого існування стикалося і більш або менш успішно вирішувало екологічні проблеми. Відмінність нашого періоду історії в тому, що ці проблеми набули глобального характеру.

3. У майбутньому можна повністю вирішити екологічні проблеми. Ця оптимістична позиція сформувалася під впливом реклами досягнень НТП, його потенційних можливостей. При цьому випускається з уваги, що всяке досягнення техніки нарівні з корисним ефектом дає і побічний, екологічний вплив якого спочатку непередбачуваний.

Зробити висновок про те, що людство, яке розвивається по шляху прогресу, повинно усвідомлювати, що без використання можливостей культури прогрес буде лише ілюзією.