Питання 44. Нові процеси в духовному житті козаків: реформування церкви, освіти, розвиток літератури, архітектури та мистецтва

Література: 31, ст.156-170.

Вказати на те, що духовна культура досягла високого рівня в період існування козацької держави (1648 -1781рр). Духовна культура формувалась в руслі генетичних джерел. В її основі – глибокі традиції українського народу. Але внаслідок переплетення з культурами інших народів козаки створили оригінальну самобутню духовну культуру.

Охарактеризувати основні досягнення духовної культури:

• церковно-релігійне життя: релігія і духовність були основними критеріями відбору в козаки. Козаки ревно стежили за чистотою віри в своїх рядах. Вони обов’язково відвідували богослужіння, кожен новий день розпочинали з молитви, будували храми, відкривали монастирі (Самарсько-Пустельно-Миколаївський, Межигірський, Мотронинський);

• освіта: в козацьку добу функціонували три типи шкіл – січові, монастирські і церковно-парафіяльні. Осередком освіти і науки була Києво-Могилянська Академія, відкрита в 1632р. Петром Могилою. Це перший вищий навчальний заклад європейського зразка. Охарактеризувати систему освіти в академії, назвати відомих в Україні випускників академії. В Західній Україні в 1661р. відкрито Львівський університет, Греко-католицькі духовні семінарії у Мукачево та Львові;

• книгодрукування: існувало 13 друкарень, провідною була друкарня Києво-Печерської Лаври. Запровадження «гражданського шрифту»розмежувало церковну і світську літературу;

• література: основними жанрами були думи - сувора, героїчна, пройнята ліризмом поезія. Думи виконувались кобзарями, яких М.В.Гоголь назвав «охоронцями бойової слави України», а Луначарський - «Гомерами України»; козацькі літописи – хронологічні описи історичних подій визвольної війни (Мгарський, Київський, Хмільницький, Межигірський, Львівський). Охарактеризувати твори літописців С.Величка, Г.Граб’янки, Самовидця, які є вершиною козацького літописання;

• барокова архітектура: дерев’яне та кам’яне будівництво сакральних споруд в містах Чигирин, Черкаси, Богуслав, Ніжин, Умань, Канів (сакральні споруди не мали чітко вираженого фасаду, однакові з усіх боків, повернуті водночас до усіх частин світу, ніби повртаються довкола своєї осі); світське будівництво в містах Луцьк, Острог, Батурин, Любашів. Будувались фортифікаційні споруди - замки-палаци, обнесені системою захисних споруд (Волинь, Галичина, Поділля). Монументальними кам’яними спорудами, які збереглися до нашого часу є будинок Київського магістрату на Подолі, будинок колегіуму у Новгороді-Сіверському, Харківський Покровський собор, Благовіщенський та Миколаївський собори у Ніжині.

• козацьке архітектурне різьблення – найкращий зразок художнього оброблення. Серед орнаментальних мотивів архітектурного різьблення найбільш поширеними були 3 види: класичний (сволоки, одвірки), кручений (схожий на вірьовку), об’ємне різьблення по ребру дошки чи балки;

• декоративна скульптура спрощених і узагальнених форм, що помітно в оформленні аттиків, порталів, віконних ніш. Надгробні скульптури виготовлялись майстрами з-за кордону (Шванер, Шлютер). Київськими цеховими майстрами були Таран, Волох, Завадовський, Равич. Відомий скульптор і різьбяр Шалматов – автор іконостасу для собору Мгарського монастиря, церкви Покрови в Ромнах та міського собору в Полтаві. До наших днів збереглася монументальна кругла металопластика, зокрема, статуї на фасаді ратуші і церкви Михайлівського Золотоверхого собору;

• живопис: набув виразно національного характеру. Поряд з церковним розвивається світський живопис, особливо портретний Мистецьким осередком була Києво-Печерська Лавра, яка мала своїх живописців, граверів і малярську школу. Велику роль в розвитку малярства відіграли м. Чернігів, Ніжин, Переяслав, Новгород-Сіверський. Основне у малярстві козацького доби – використання прийомів розвинутої лінійної перспективи. В іконописі – втілення урочистого узагальнено героїзованого образу, сповненого сили і ліричного почуття, насичення гуманістичним змістом. Основна форма живопису – монументальний настінний розпис, станковий іконопис, портрет (оздоблення Успенського собору Києво-Печерської Лаври, розписи центрального нефа Софійського собору). Першою пам’яткою, де стали помітними риси класицизму була Андріївська церква. Над розписами у церкві працювали художники О. Антропов, Г.Левицький - Носов та його син Д.Левицький;

• декоративно-прикладне мистецтво характеризується посиленням урочистості і ошатності виробів (багата орнаментика, герби, барельєфи, написи, тонке гравірування, різьблення, позолота).

Зробити висновок про те, що розвиток української освіти, літератури, образотворчого мистецтва, архітектури і скульптури в козацьку добу проходив в загальному руслі європейської культури доби бароко, але українська культурна традиція має чимало підстав для гордості. Імена українських художників, скульпторів, архітекторів ввійшли до золотої скарбниці європейської культури.