Питання 22. Культура Стародавнього Риму

Література: 16, ст. 57 - 67; 14, ст. 131 - 152; 18, ст. 121 - 127.

Визначити історичний період, впродовж якого існувала культура Стародавнього Риму – з VІІІ ст. до н. е. до 476 р. н.е. Це була своєрідна та оригінальна культура зі своєю системою цінностей. Це проявлялося в панування ідей патріотизму, уособлювалося в багатообразності римлян, в громадському обов’язку служити Риму всіма силами, в суворому дотриманні закону і встановленим звичаям шанувати богів – покровителів сімей.

Римська культура має світове значення. Більшість наукових, медичних, юридичних термінів – латинського походження. Неперевершеними є досягнення римлян в архітектурі, образотворчому мистецтві, в системі управління, приватного права, форм організації суспільного життя. Вказати, що давньоримська культура утворилася від етрусків та інших народів, від яких римляни запозичили поліпшені методи обробітку землі, перейняли алфавіт, гладіаторські бої, техніку металургійного виробництва, будівельного мистецтва та архітектурних стилів. Але римську культуру не можна уявити без грецького культурного впливу. Охарактеризувати досягнення культури Стародавнього Риму:

1. царський період (753 -510рр.до н.е.):

• зародження класів і держави в римському суспільстві;

• анімістична релігія з пережитками тотемізму;

• існування землеробського культу;

• антропоморфізм римських культів в часи правління етруської династії;

2. період республіки (510 -27 рр. до н.е.):

• кодифікація римського права;

• фіксація законів – важливий елемент переходу від родового суспільства до класового і становлення римського полісу;

• спорудження базилік – критих залів для зборів купців, судових засідань;

• відкриття форуму як загальновизнаного центру не лише політичного, а й усього громадського життя;

3. період імперії (27 р. до н .е – 476 р. н.е.):

• перетворення Риму на світову столицю;

• спорудження грандіозних архітектурних комплексів і будівель величезного просторового розмаху (Пантеон, Колізей, Тріумфальна арка, вівтар Миру на Марсовому полі);

• скульптурний портрет (портрет Ю.Цезаря, імператора Нерона );

• розвиток освіти, основою якої була риторика;

• розвиток літератури (Ю.Цезар, Варрон, Вергілій, Лукрецій Кар);

• визнання християнства як державної релігії.

Зробити висновок про те, що незважаючи на розпад Римської імперії, антична культурна спадщина стала надбанням світової культури. «Римський міф» виявив надзвичайну живучість і нагадує, як завдяки мужності, доблесті, патріотизму, волелюбству громадян провінційність може покорити світ.

Тема 4. Еволюція культури

Історія людства як історія культури. Проблеми культури як багатопланового, багатофункціонального суспільно-історич­ного явища.

Закон еволюції культури. Античні традиції в культурі Візантії.

Середньовічна культура Західної Європи. Основні факто­ри становлення культури. Особливості менталітету середньовіч­ної людини.

Передумови становлення та особливості культури доби Відродження. Культурологічна проблематика у вченнях про природу і людину, морально-етичних і космологічних концеп­ціях доби Відродження. Посилення світських напрямів у культурі. Особливості культури Ренесансу. Сутність гуманізму доби Відродження. Особливості мистецтва і науки.

Європейська культура доби Просвітництва. Парадокси і протиріччя доби Просвітництва.