Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
1 методичні рекомендації , кульура.doc
Скачиваний:
13
Добавлен:
23.04.2019
Размер:
1.28 Mб
Скачать

Питання 51. Виникненя і розвиток нових видів мистецтва - кіно і телебачення. Кінематограф постмодернізму

Література: 3, ст.101 – 106; ст.224 -240; 29; ст. 258 -263;

Вказати на те, що поява кіно знаменувала народження нового виду мистецтв як могутнього засобу масової художньої комунікації. Кіно – це відтвореня на екрані за допомогою техніки реальної дійсності або уявних подій в художньому чи художньо-документальному образах. Кінофільм – це сукупність фотографічних зображень, послідовно розташованих на плівці, об’єднаних спільним сюжетом і призначених для показу на екрані. Кінематографія (від гр. – рух + пишу) – це галузь культури, що здійснює виробництво, тиражування і показ фільмів. Кіно – це один з найпростіших видів мистецтва, наймолодше в світі мистецтво. Кіно вперше виникло в 1895р. у Франції. Винахідниками кіно вважаються брати Люм’єри, які першими показали «фотографії, що рухаються». В кіно історично склалося три жанри:

  • ігрове кіно – це художні фільми;

  • неігрове кіно – це хронікально-документальні та науково-популярні фільми;

  • анімаційне кіно – це мультиплікаційні фільми.

Рокрити суть ігрового кіно як найпопулярнішого жанру кіно серед глядачів. В художніх фільмах образ створюється на основі сценарію. Відтворення фактів з життя людей на плівці створює ілюзію реальності того, що відбувається на екрані. Свої сюжети ігрове кіно бере з життя. Це синтетичне мистецтво, тому що при створенні фільму обов’язково використовується література (сценарій), музика, пісні та образотворче мистецтво.За допомогою кінематографа можна передати реальну послідовність руху в замкнутому просторі екрана. Але у кіно дуже важко розме6жувати реальність і вигадку. Ілюзія в кіно виглядає як справжня реальність.

Кіно бере свій початок з німих стрічок, показ яких супроводжувався музикою (пантоміма, знята на плівку). Першою зіркою екрана у німому кіно став М. Ліндер. Генієм німого кіно вважається Ч.Чаплін. Спочатку кінематограф перебував під впливом психоаналізу. Фільми відображали психологічні настрої колективної душі людства (німецьке кіно вперше з чисто розважального заходу перетворилося на мистецтво (режисер Л.Райнінгер «Пригоди принца Ахмеда). Перший звуковий фільм «Співак джазу» вийшов на екрани у 1927р. в США. В повоєнні рок провідною західноєвропейською кінематографічною країною була Італія. Італійські неореалісти Ч.Дзаватінні, Л. Вісконті обстоювали ідеї соціальної справедливості, збереження гідності простої людини («Машиніст», «Рим – відкрите місто», «Викрадачі велосипедів»). В 60 –х роках в європейському кіно виникла «французька нова хвиля». Зокрема, фільм Ж.Кокто «Орфей» був втіленням модернізму – поєднував жанри поетичного кіно, психологічної драми, філософського кінороману, трилеру, пригодницького містичного фільму. Молоді кінематографісти – Ф.Трюффо, К.Шаброль, Л.Маль, Ж.Годар започаткували «нову хвилю» в кінематографії. Іхні фільми попереджали людство про мракобісся політиків, які заради своїх цілей можуть привести цивілізацію і культуру до загибелі (фільми Ж.Годара «На останньому подиху», «Безумний П’єр», «Пристрасть», «Ім’я Кармен»). В 60 – 70-х роках понад 80% європейського кіноринку було захоплено американським кінематографом. У США лише кінематограф став мистецтвом з самостійними місцевими традиціями. З дня заснування голлівудського кіно Голлівуд називають «фабрикою снів». Світові відомі фільми таких режисерів США як Ф.Коппола, С.Крамер, О. Спідберг, ОюСтоун, братів Д. і Е. Коенів (фільм останніх «Просто кров» став маніфестом незалежного кіно ХХст.). В добу постмодернізму в кінематографії виникли кілька нових напрямів – вестерни, фільм про Джеймса Бонда. В детективному жанрі, зосередженому на агентурній діяльності, були знайдені адекватні літературні форми, а Бонд став позитивним ідеалом (агент 007 з правом на вбивство – всеперемагаючий супермен). Фільми «Термінатор», «Людина, що біжить» - фантастичні бойовик про гладіаторів майбутнього. Провідними акторами є А. Шварценегер (губернатор штату Каліфорнія), С.Сталлоне, Ж-К.Ван Дамм. Основними напрямками сучасного кінематографа є фільми про катастрофи, триллери, фільми жахів, космічні фільми («Пекло під небом», «Кінг-Конг», «Зоряні війни», «Титанік»). Виконавець головної ролі у «Титаніку» Леонардо ді Капріо встановив рекорд касових зборів, отримав в різних номінаціях 12 «Оскарів» («Оскар» - найвища нагорода Американської академії кіномистецтва). Сьогодні кінематографію заполонили еротичні фільми, бойовики, які часто переводять зображення інтимних відносин у грубу порнографію, що не має ніякого відношеня до мистецтва. Велике місце на світовому екрані займають фільми про злочини, мафію, гангстерські фільми, що часто смакують насилля і жорстокість. Жорстокість у творах сучасного кінематографа постає як норма життя, а у сприйнятті морально нерозвинутого глядача – і як приклад для наслідування. Цим сучасна кінематографія стає небезпечною для суспільства.

Розкрити етапи розвитку української кінематографії, вказати на те, що вона бере початок з хронікально-документальних фільмів. Основний акцент робився на екранізації популярних театральних вистав. Події державного та суспільного житя були головною тематикою радянських кінострічок. Засновником українського документального кіно був Дзиґа Вертов (Д.А. Кауфман). Кінематограф України утвердив себе як справжнє мистецтво тільки в 1927р., коли на екрани вийшли фільми «Звенигора» О.Довженка, «Два дні» Г.Стабового. Було створено Всеукраїнське фото кіноуправління, Одеську та Київську кінофабрики. Світового визнання українське кіномистецтво досягло з виходом на екрани картини О.Довженк «Земля».

Розкрити роль і місце О.Довженка в світовому кіномистецтві. О.Довженко (1894 -1956рр) є фундатором українського кіно .Але командно-адміністративна система вимагала від Довженка виконання ідеологічних настанов. У фільмі «Щорс» вперше в творчості Довженка звучить мотив трагічної самотності. Щорс стає на п’єдестал тоталітарної міфології.

Починаючи з 60 –х років, в Україні сформувалися такі жанри кіно, як:

  • поетичне кіно (С.Параджанов «Тіні забутих предків», Ю.Ільєнко «Білий птах з чорною ознакою», Л.Осика «Кам’яний хрест», К.Муратова «Короткі зустрічі», «Довгі проводи») – це кіно, яке знаменує поворот до національних витоків. Символом поетичного кіно є І.Миколайчук (зіграв головні ролі у фільмах «Тіні забутих предків», «Вечір на Івана Купала», «Криниця для спраглих», «Пропала грамота», «Захар Беркут». Як режисер –постановник здійснив зйомки фільмів «Вавилон – ХХ», «Така тепла, така пізня осінь»).Основна увага у поетичних фільмах прикута до проблем людини, її права на особисте життя, унікальність долі та індивідуальної свободи.

  • міська проза - це фільми, тематика яких пов’язана з осмисленням проблем некомунікабельності людини, непорозуміння, невдоволення, самостійності. На відміну від поетичного кіно, картини міської прози зосереджували увагу на аналізі морально-психологічного стану пересічної людини, що мешкає в місті («Короткі зустрічі» Кіри Муратової, «Самотня жінка бажає познайомитися» В.Криштофовича);

  • біографічні фільми («Т.Шевченко» І. Савченко, «Іду до тебе» М.Мащенка);

  • психологічна драма («Весна на Зарічній вулиці» М.Худієва, «Воєнно-польовий роман» П.Тодоровського»);

  • детективно-пригодницькі фільми («Місце зустрічі змінити не можна» С.Говорухіна);

  • кінокомедія («За двома зайцями» М. Старицького, «Королева бензоколонки» О.Мішуріна, «Принцеса на бобах» П.Новака);

  • історичні фільми («Олекса Довбуш» В.Іванова, «Коліївщина» І.Кавалерідзе, «Данило – князь Галицький» Я. Лупія, «Ярослав Мудрий» Г.Кохана, «Голод -33» Л.Янчука);

  • анімаційні фільми (« Пригоди капітана Врунгеля» - режисер Д.Черкаський, художник Р.Сахалтуєв, композитор В.Бистряков).

Вказати на роль телебачення у житті людини. Різноманітність програм, зручність користування, постійне технічне вдосконалення, можливість повторного перегляду передач забезпечили телебаченню найбільші можливості впливу на суспільство засобами мистецтва. Разом з телебаченням у квартири мільйонів людей входить культура. Телепередачі розширюють уявлення людей про світ. Детективні, пригодницькі, сімейні телесеріали з великою кількістю дійових осіб становлять характерну рису сучасного телепростору. Бойовики, мультиплікації, концерти, змагання, музичні шоу, паради зірок використовують масову потребу в розвагах і є основою телепрограм. Але це не завжди високопробна продукція.

Зробити висновок про те, що кіно і телебачення мають широкі можливості впливу на суспільство як у творенні добра, так і в принесені зла. Сьогодні це найважливіші художні засоби інформації. Українська кінематографія в особі О.Довженка, К.Муратової, М.Старицького, Ю.Ільєнка, І.Миколайчука, Б.Ступки, Р.Балаяна та інших є зразком в світовій кінематографії. Але на жаль сьогодні в Україні через брак коштів майже припинено підготовку кадрів молодих кінематографів, і виробництво українських фільмів дедалі більше згортається. Кіноринок України заполонила іноземна кінопродукція.