VII. Підсумок уроку

– Ми дуже багато можемо говорити про В.О. Сухомлинського та його казки. Але урок підходить до кінця. Мені його хочеться закінчити словами В.О. Сухомлинського: “Людина народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісти порошиною. Людина народжується, щоб залишити після себе слід вічний”.

VIII. Домашнє завдання

І лабораторія “Сонечко”: прочитати казку, переказати, відповісти на питання до тексту.

ІІ лабораторія “Дзвіночки”: намалювати ілюстрацію до тієї частини тексту, яка найбільше сподобалась чи схвилювала.

ІІІ лабораторія “Квітка-семипелюстка”: уявити, що ви можете поспілкуватися з одним із героїв. Які слова ви захотіли б йому сказати?

ІV лабораторія “Метелики”: написати лист героєві казки.

Екскурсія – подорож по країні Казкарія разом з в.О.Сухомлинським

Мета. Поглибити знання про життя і творчість В.О.Сухомлинського, про казку. Закріпити вміння відтворювати зміст знайомих казок, а також оцінювати поведінку персонажів. Спонукати до творчості дітей. Виховувати кращі риси характеру, інтерес до творів усної народної творчості, зокрема, казок.

Обладнання: збірки українських народних казок, ілюстрації до казок, персонажі казок.

1 учень. Двері відчиняються –

Казка починається.

2 учень. Всіх, кого пригода кличе,

Хто помріяти охочий,

Казочки до себе в гості

Запросити дуже хочуть.

3 учень. Мабуть, ви того не знали,

До нас гості завітали.

І намистечка разок

Принесли нам із казок.

/Входять герої з різних казок/

4 учень. Буде замість нагород

Вам добірочка пригод.

5 учень. Жде цікава вас розмова,

Але є одна умова:

Частіше відкривайте і читайте казки!

6 учень. Казок чимало є на світі –

І веселих, і сумних –

Хіба зможемо прожити

Ми без них?

1 екскурсовод. Дорогі друзі! Ми дуже раді вас бачити в нашому чудовому класі Казок. Сьогодні ви разом з нами помандруєте по країні Казкарії.

2 екскурсовод. Ця країна створена на честь видатного педагога Василя Олександровича Сухомлинського.

Жив на світі педагог, учений, письменник Василь Олександрович Сухомлинський. Він дуже любив дітей і написав для них багато-багато оповідань та казок про ласкаве сонечко і м’яку зелену травичку, про працелюбних мурашок і веселого метелика, про зайчика-хвалька та голосистого півня, про ласкаві мамині руки і добру бабусю.

3 екскурсовод. Він писав казки про доброту бо сам був доброю людиною і дуже хотів, щоб ми, діти, виросли добрими, чуйними, працьовитими, щоб любили тата й маму, рідну домівку, нашу велику і прекрасну Батьківщину з її широкими луками, густими лісами, безмежними ланами.

4 екскурсовод. Уважно придивіться до цього класу. Ви побачите картини, вишивки, паперову пластику, роботи з пластиліну, глини, дерева. Тут багато казкових героїв. І це все зроблено руками батьків, учнів, вчителів.

5 екскурсовод. Подивіться на цю картину. Вона написана до казки Василя Олександровича Сухомлинського “Лілея і Метелик”. У цій казці він застерігає Метелика від загибелі, тому що Лілея, коли насуваються сутінки, опускається і ховається під воду. А у казці “Лілея і Рибка” вона пояснює, чому ховається під воду:

- Я хочу, щоб мною милувалися люди. Вони вдень дивляться на мене й кажуть: - Як гарно цвіте Лілея! А хто вночі на мене дивитиметься? Вночі все стає чорним.

6 екскурсовод. А зараз подивіться на цю лампу. Її зробили старшокласники і подарували нам. Вона виготовлена до казки В.Сухомлинського “Метелик”.

Метелик народився ввечері. Злетів він зі свого листочка. Сонце вже сховалося за обрій. Летить метелик, дивиться з подивом на квіти, на місяць. Раптом бачить, щось яскраве, світле. “Це, мабуть, сонце”, - думає метелик. Поспішає до нього. А то не сонце, а лампочка.

- Не поспішай, метелику, зупинись. Бо тільки-но доторкнешся до неї – згориш.

Учитель.

- Розгляньте ці картини і пригадайте, до яких казок вони написані? (Діти називають казки)

- А кому і як допоміг Кирило Кожум’яка?

- А до якої казочки створено це чудо-дерево, море? (“Айболить” К.Чуковського)

- А хто пам’ятає її початок?

- Яким був Айболить?

- Хто пам’ятає пісеньку Колобка?

- Чого навчають нас казки?

7 екскурсовод. У кімнаті Казок ми любимо читати казки, слухати їх в записах, проводити конкурси, вікторини, переглядати діафільми, ліпити, малювати. Саме в кімнаті Казок літає дух творчості. І тільки той, хто вірить в добро і красу, сам хоче бути хорошим і поступово стає ним.

Учитель. А тепер послухайте, які казки діти самі написали про осінь.

Дівчинка Осінь (Митрофаненко Маша)

Давно на землі було тільки три пори року: зима, весна та літо.

Жили у ті часи дід з бабою ,у яких не було дітей. Баба у хаті млинці смажить, а дід у полі оре. Одного разу каже баба діду: “Старі ми вже, а дітей немає.” Дід відповідає: “Не горюй, бабо, завтра підемо до ворожки, хай вона нам нашу долю розповість.” Наступного дня вони так і зробили. Та розповіла їм ворожка, що щастя знайдуть вони у полі. Пішли дід з бабою додому.

Якось пішов дід у поле та й бачить: лежить на землі маленька дівчинка. Приніс він її додому, баба як побачила дівчинку, зрозуміла, що слова ворожки справдились. Подивились дід з бабою у вікно, а там, біля їхньої хати, дівчинка-Весна, бабуся-Зима та Літо стоять. Пори року розповіли, що знайдену дівчинку звати Осінь, вона – четверта пора року. Коли їй виповниться вісімнадцять років, вона стане принцесою-Осінь.

Швидко минув час. Дівчинка виросла. Вона повинна була покинути діда з бабою. Дівчинка сказала, щоб вони не сумували, і пообіцяла кожного року приходити і приносити хороші дари.

З тих пір на землі чотири пори року.

Учитель.

- Діти, а кому яка пора року більше подобається? Чим?

- А зараз послухайте казку “Розмова Літа і Осені”, яку написала Дунаєва Світлана.