Урок позакласного читання

Тема. «Людина красна не словами, а добрими ділами».

За оповіданнями В.Сухомлинського про життя ровесників.

Мета. Розширювати уявлення дітей про добрі і погані вчинки;

вчити аналізувати та оцінювати поведінку і вчинки дійових осіб;

викликати бажання наслідувати добрі справи однолітків.

Збагачувати словниковий запас учнів, привчати до самостійного

читання, вчити стисло переказувати і визначати головну думку в

прочитаних творах. Виховувати людяність, доброзичливість, турботливість, працьовитість, дружелюбність.

Обладнання. Портрет В.Сухомлинського, виставка книжок і збірок

В.Сухомлинського, дитячі ілюстрації до оповідань, оповідання “Кому ж іти по дрова”, роздруковане за логічними частинами. На дошці написані прислів’я: “Добра справа сама себе хвалить”, “Людяність дорожча над усе”, “Хитрощі не люблять совісті”.

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. Повідомлення біографічних даних В.О.Сухомлинського.

Народився В.Сухомлинський у селі Василівка на Кіровоградщині в незаможній сім’ї. Батько працював столяром і теслярем. Мати займалася домашнім господарством, а зимовими вечорами сиділа над шитвом і розказувала дітям казки.

Батьки ніколи не карали дітей, дотримувались традицій народної педагогіки. Мабуть тому, усі їхні діти (Василь, Іван, Сергій, Меланія) обрали професію вчителя. Змалку в дітей виховували любов до книги. У діда була бібліотека і, помираючи, свої книги він віддав Василеві. Батько змайстрував сину красиву скриньку, де він зберігав твори І.Франка, М.Гоголя, Лесі Українки. Ріс хлопчик жвавим і допитливим. Змалку любив малювати. У навчанні був старанним і здібним, мав чудову пам’ять.

У сімнадцять років В.Сухомлинський став учителем мови та літератури. У школі пропрацював понад тридцять п’ять років, ставши директором цієї школи. Тридцять два роки вів педагогічний щоденник, у якому записував свої спостереження за поведінкою дітей. Його роздуми вилилися у 1500 художніх мініатюр: казок, оповідань, легенд, притч, новел.

“Людина – стверджував великий педагог, народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний”.

2. Огляд виставки книжок, які написав В.Сухомлинський.

– Це і є вічний слід цієї людини, наставника, педагога. У них він піднімає питання добра і зла, людяності і жорстокості, щедрості і скупості, поваги і зневаги – це ті питання, які здавна турбували людину.

ІІ. Актуалізація читацького досвіду школярів.

1. Розгляд та короткий аналіз дитячих ілюстрацій до прочитаних творів В.Сухомлинського.

2. Бесіда за змістом прочитаних оповідань.

Сьогодні на уроці ми будемо знайомитися з оповіданнями В.Сухомлинського про цікаві і повчальні випадки з життя ваших однолітків, будемо вчитися оцінювати добрі і погані вчинки. Аналізуючи ці вчинки, ви повинні зрозуміти, якими вам бути, і кожен для себе має взяти для наслідування тільки добрі справи ваших однолітків.

• Які оповідання В.Сухомлинського ви прочитали, готуючись до уроку позакласного читання? (Для обов’язкового читання було запропоновано три оповідання: “Як Павлик списав задачу у Зіни”, “Вогник у вікні”, “Палець у чорнилі”. Готуючись до уроку, учні за власним бажанням об’єдналися в три групи і вибрали оповідання для обговорення та завдання до них.

• Прочитайте прислів’я записане на дошці: “Хитрощі не люблять совісті”.

• Яке з прочитаних вами оповідань розкриває зміст цього прислів’я? (“Як Павлик списав задачу у Зіни”).

• Хто головні герої цього оповідання? Де відбувалася описана подія?

1 учень стисло переказує прочитане оповідання;

2 учень зачитує відгук про прочитане оповідання за допомогою пам’ятки: