- •2. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці
- •1917 Рік
- •1918 Рік
- •1918 Рік
- •1919 Рік
- •1939 Рік
- •1941 Рік
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 10
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •1990 Р.
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Тема 11
- •Isbn 966-7767-03-5 (укр.)
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
- •Книготорговельним організаціям та оптовим покупцям звертатися за тел.: (044) 537-63-61, 537-63-62, 234-80-43. E-mail: sales@books.Com.Ua http://www.Books.Com.Ua
Тема 10
ганович, якого, нагадаємо, ще в грудні 1947 р. Сталін відкликав з України за конфлікт з інтелігенцією, та деякі його літературні консультанти.
Стосовно ЄАК і "справи лікарів", то справа САК дійшла до фіналу. 10 членів ЄАК було розстріляно і готувався публічний процес над лікарями, які нібито намагалися прискорити смерть керівників країни. Між іншим, А. Жданов справді став жертвою непрофесіоналізму лікарів, які його лікували так, що він передчасно помер.
Слід, вивчаючи це питання, пам'ятати й те, що "справа лікарів" у нашій вітчизняній літературі багато років висвітлювалась тенденційно і заангажо-вано. А без її об'єктивного аналізу неможливо всебічно зрозуміти і суспільно-політичну ситуацію тих років. Наприкінці 1940-х pp. виявилося, що вірогідний противник СРСР — США, а оскільки в цій країні євреї відіграють провідну роль у фінансах, політиці, економіці, медицині, засобах масової інформації тощо, то радянські євреї повинні, як вважав Сталін, розглядатись як потенційні шпигуни. Звідси і гучні справи "безрідних космополітів" та ін., зокрема "справа лікарів", яка мала негативний резонанс і в Україні.
Порівняйте в цьому контексті "справу лікарів" із процесом ЄАК, про який ішлося вище. До того ж усі ці події, зокрема планування процесу над "ліка-рями-вбивцями", їх страти 5 березня 1953 р. на Червоній площі, припинились у зв'язку з тим, що саме в цей день помер Сталін. Простим збігом обставин це пояснити неможливо. Судячи з нещодавно опублікованих документів, на користь версії про те, що головною причиною смерті Сталіна є намагання вирішити ним "єврейське питання" свідчить, наприклад, те, що наприкінці
1952 р. в Біробіджані за наказом Сталіна були побудовані бараки для євреїв, які мали стіни товщиною в одну дошку, великі щілини, дірявий дах, а в се редині нари у два поверхи. Тобто, за задумом організаторів, євреї, мали там вимерзнути в першу ж зиму.
У такому контексті необхідно і розглядати той факт, що на початку
1953 р. мільйонним тиражем була віддрукована брошура члена Президії ЦК КПРС, відомого філософа Д.І. Чеснокова "Почему необходимо было высе лить евреев из промышленных районов страны". У великих містах на запас них коліях вже стояли вантажні ешелони для вивезення євреїв. За задумом Сталіна, і (тут необхідно пригадати, як виселялись у роки війни поволзькі німці, кримські татари, чеченці, інгуші, кабардинці, західні українці після вступу Червоної армії на землі Західної України та інші народи), вздовж усьо го шляху прямування мали відбуватися "стихийные проявления народного гнева": напади на ешелони та вбивства депортованих. А в очах громадськості мало скластися враження, що євреї виселяються до Сибіру заради порятун ку від "праведного гніву" інших народів. До того ж, на думку Сталіна, це дало б Сибіру близько трьох мільйонів пар украй потрібних робочих рук, переважно інтелігенції. Ось таке вирішення найболючіших соціально-еко номічних проблем.
328
Україна в 1945—1991 pp.: трансформації суспільного розвитку
Виходячи з викладеного і в контексті з ним, слід ознайомитися з постановами ЦК КП(б)У, ініціатором яких був Л. Каганович, котрий почав наступ на українську інтелігенцію і навіть готував пленум ЦК КП(б)У "Боротьба проти націоналізму, як головної небезпеки КП(б)У" (Див.: Історія України. Документи. Матеріали. — С. 378—380). Це допоможе провести історичні паралелі з наступом на українську інтелігенцію 30-х pp. Треба також для необхідного аналізу ситуації тих років прочитати і маловідомі документи про "справу лікарів" (Див.: Історія в школі. — 2002. — № 9).
Важливою складовою проблеми були події в Західній Україні. Насамперед треба з'ясувати, чим було викликано ускладнення ситуації (проведення низки перетворень, які демонтували створені та активнодіючі раніше політичні, соціально-економічні й культурні інфраструктури; активна русифікаторська політика; недовіра до західноукраїнської інтелігенції, підозрілість до місцевого населення взагалі; ліквідація у 1946 р. греко-католицької церкви; насильницька колективізація та репресії, що охопили до 10—20 % населення).
Слід мати на увазі й те, що ускладнювала становище у сфері суспільно-політичних відносин в західних областях України та обставина, що туди направлялися великі групи спеціалістів, інтелігенції зі східних областей, які не знали місцевої специфіки, української мови. До того ж там точилася національно-визвольна війна 1945—1950 pp., в якій загинуло майже півмільйо-на осіб. Постраждало і місцеве українське, і польське населення.
Покажіть ставлення населення краю до радянської влади і ОУН-УПА, зміни тактики дії загонів УПА після 1945 p., причини поразки ОУН-УПА, місце ОУН-УПА в українській історії.
Аналізуючи ситуацію у повоєнні роки на західноукраїнських землях, треба порівняти її із ситуацією в цьому регіоні у вересні 1939 — червні 1941 pp., знайти спільні риси і відмінності, які були викликані наслідками Другої світової і Великої Вітчизняної воєн. Зокрема, спільним було те, що після війни, як і напередодні, було продовження насильницької колективізації, від якої постраждали мільйони людей.
Тривала і активна русифікаторська політика влади в цьому регіоні, тим більше, що свідомо і несвідомо цьому сприяли десятки тисяч представників інтелігенції, які були прислані сюди для ліквідації неписьменності, вирішення проблем охорони здоров'я, організації бібліотек, хат-читалень, клубів тощо. Водночас, і на цьому бажано детально зупинитися, протидія цим заходам радянської влади, які несли і чималу користь для людей, з боку націоналістичного підпілля і УПА мала явний агресивний характер. Як правило, молоді фахівці, які прибули сюди з названими цілями, не належали до партійного чи комсомольського активу, а вояки УПА чи інших націоналістичних формувань їх нищили безжалісно і страшними методами, таким чином провокуючи владу до все нових каральних акцій. У післявоєнні роки УПА і її союзники знищили понад 40 тис. громадян, присланих за рознаряд-
329