- •Тематика семінарських занять з навчальної дисципліни історія вчень про державу та право
- •Загальні методичні рекомендації
- •Семінарське заняття №1.
- •Тема 1: Виникнення та розвиток поглядів на державу та право в країнах стародавнього світу.
- •Семінарське заняття №2.
- •Тема 2: Політична та правова думка в країнах західної Європи в середні віки. Розвиток української політичної думки в XI-XIV ст.Ст.
- •Семінарське заняття №3.
- •Тема 3: Політична та правова думка в країнах арабського сходу в середньовіччі.
- •Тема 4: Політичні та правові ідеї епохи Відродження та Реформації
- •Тема 5: Політико-правові вчення доби ранньобуржуазних революцій.
- •Тема 6: Політичні та правові вчення європейського просвітництва.
- •Тема 6: Політичні і правові вчення в сша.
- •Семінарське заняття №7
- •Тема 7. Вчення про державу і право другої половини XIX ст.
- •Тема 8: Сучасні політико-правові доктрини.
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ,
МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
МІЖНАРОДНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КРИМСЬКИЙ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра________________________________________________
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
________________
(підпис)
________________200__р.
Тематика семінарських занять з навчальної дисципліни історія вчень про державу та право
галузь знань: 0304 право
напрямок підготовки: 6.030401 „Правознавство”
освітньо-кваліфікаційний рівень - бакалавр
Розробив: к.і.н., доцент Задерейчук І.П.
Розглянуто та схвалено на засіданні кафедри
Протокол № ___від „__”_________2011 р.
Сімферополь – 2011
Загальні методичні рекомендації
Семінарські заняття є важливим складовим елементом навчального процесу, який дозволяє установити «зворотний зв'язок» між викладачем і слухачами, самими слухачами між собою, тому що саме в процесі проведення семінарів відбувається колективне обговорення найбільш актуальних питань тем, а також тих проблем, які виникають у міру освоєння дисципліни в цілому й одержання сучасної політичної інформації.
Головна мета семінарських занять – допомогти студентам у самостійному оволодінні дисципліною «Історія вчень про державу та право», а також забезпечити глибоке засвоєння найбільш важливих і складних його питань, виробити навички формулювання і чіткого викладення думок.
Готуючись до семінару, слід опрацювати рекомендовану літературу, занотувати її основні положення, а потім згрупувати окремі виписки згідно з тематикою семінарських занять. Також необхідно використовувати спеціальну літературу, монографії, посібники, наукові статті, тези та конспекти лекцій.
Для успішного виступу на семінарі рекомендується скласти розгорнутий план або тези, якими можна користуватися. Під час виступу необхідно чітко формулювати визначення певних понять, обґрунтовувати загальні теоретичні положення і розкривати характерні риси певних правових явищ, а в разі необхідності проводити їх класифікацію, підтверджувати теоретичні положення конкретними фактами та прикладами.
Доповідачі призначаються викладачем з числа студентів учбової групи, як за їх бажанням, так і з власного розсуду. Обговорення питань на семінарі відбувається у формі вільної дискусії. Студенти можуть задавати питання викладачеві, один одному, доповнювати, уточнювати відповіді.
На семінарі можуть використовуватися інші форми контролю знань студентів, наприклад, рольові ігри, письмові контрольні роботи, тестування.
Семінарські заняття також спрямовані на формування у студентів (слухачів) різноманітних умінь.
Предметно-видові уміння: вміння чітко визначати роль концепцій, теорій, політико-правових вчень у побудові системи державного механізму, розуміти їх сутність.
Загальнофункціональні уміння: вміння мислити логічно, аналізувати політико-правові теорії згідно генезису держав.
Вміння на основі принципу історизму аналізувати політико-правову думку, яка дозволяє зрозуміти, як в боротьбі різноманітних поглядів на державу та право відбувався розвиток держави, права, закону і законності.
Виховні уміння: вміти знаходити та застосовувати вагомі аргументи для переконання інших про належний суспільний та державний устрій, про права та свободи людини, необхідності дотримання моральних норм, вироблених суспільством.
Вміння розуміти сутність впливу політико-правових вчень на формування світогляду особи.