Тема 10

України були ще вагомими. Після приходу до влади так званого колектив­ного керівництва у вигляді партапарату на чолі з Л. Брежнєвим було згор­нуто всі господарські та адміністративно-партійні реформи М. Хрущова, які дали певний позитивний результат.

Середина 60-х pp. позначена ще однією спробою реформування економі­ки. Реформи 1965 р. торкнулися кількох галузей промисловості, будівниц­тва, сільського господарства. На перше місце висувались проблеми оновлен­ня й удосконалення господарського механізму, розвиток економічної само­стійності підприємств і галузей промисловості на основі госпрозрахунку, пропонувалися зміни в порядку планування і матеріального стимулювання в сільському господарстві.

В Україні на нові методи господарювання у 1970 р. було переведено до 85 % підприємств, що дало відчутні наслідки. Які були показники економі­чного розвитку України в роки VIII п'ятирічки? Чому ці економічні рефор­ми було "згорнуто"?

З'ясовуючи причини, що не дали змоги довести до логічного завершення процес оновлення радянського суспільства, зверніть увагу на те, що рефор­ми 60-х pp., як і попередні, не мали комплексного характеру, не охоплюва­ли всіх сфер життя, недостатнім був рівень їх соціальної спрямованості, тоб­то, соціальний захист населення не був пріорітетом, а, головне, вони запро­ваджувались "згори", не стали справою народу. Це породжувало серед ра­дянських людей настрої конформізму, підготувало відповідні основи для май­бутнього застійного періоду.

Основні терміни і поняття

Альтернатива (від лат. чергую, змінюю) — необхідність вибору між дво­ма можливостями, що виключають одна одну.

Геополітика — політична концепція, що використовує географічні дані (територія розташування держави, склад населення та ін.) для визначення політичних і державних доктрин.

Дисидент (від. лат. незгодний) — відступник, погляди якого розходять­ся з ідеологією панівної влади. Дисиденти — учасники руху, спрямованого проти комуністичного тоталітарного режиму. В Україні у 60-х pp. дисиден­ти акцентували увагу переважно на порятунку нації, її духовної культури та мови. З другої половини 70-х pp. активізується рух за права людини. Пра-возахисна течія була представлена Українською гельсінкською групою (УГГ), яка пізніше перетворилася на Українську гельсінкську спілку (УГС). Усьо­го до складу УГС у період 1976—1988 pp. входила 41 особа.

Конформізм (від лат. conformis — подібний, відповідний) — пасивне, при­стосовницьке сприйняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне ви­знання порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами.

334

Україна в 1945—1991 pp.: трансформації суспільного розвитку

Консерватизм (від лат. зберігаю, охороняю) — прихильність до застарі­лого, віджилого; вороже ставлення до нового, прогресивного в суспільному житті, науці, техніці, мистецтві.

Опозиція (від лат. протиставлення) — протидія, опір якійсь політиці, якимось діям, поглядам.

Стагнація (від лат. болото, стояча вода) — застій у виробництві, торгівлі тощо.

Персонали

Довженко Олександр (1894—1956) — один із основоположників укра­їнського кіномистецтва, письменник і художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (1939), народний артист РСФРР (1950). У 1914 р. закінчив Глухівсь-кий учительський інститут. Був комісаром драматичного театру ім. Тараса Шевченка, перебував на дипломатичній роботі у Варшаві та Берліні. З 1926 р. працював на Одеській кінофабриці, де створив свої перші роботи. В 1936— 1941 pp. — режисер Київської кіностудії художніх фільмів. О. Довженко уві­йшов до історії світового кіно як творець художніх фільмів "Арсенал" (1929), "Земля" (1930), "Щорс" (1939), "Поема про море" (1956). Літературну славу Довженкові принесла книга "Зачарована Десна"(1957).

Коротченко Дем'ян (1894—1969) — партійний і державний діяч. Наро­дився в сім'ї селянина-бідняка. Член компартії з 1918 р. У 20—30-ті pp. на відповідальних партійних посадах. У 1938—1939 pp. — Голова Раднаркому УРСР, у 1939—1947 pp. — секретар ЦК КП(б)У В роки війни — один з органі­заторів партизанського руху в Україні. В 1947—1954 рр. — голова Ради Міністрів УРСР. Від січня 1954 до квітня 1969 р. — Голова Президії Верхов­ної Ради УРСР.

Хрущов Микита (1894—1971) — партійний і державний діяч. Народився на території Курської області. В 1938—1949 pp. (з перервою у квітні — листо­паді 1947 р.) — Перший секретар ЦК КП(б)У, в 1944—1947 pp. — водночас Голова Раднаркому. Під час війни — член військових рад кількох фронтів. З березня 1953 р. — Секретар, з вересня 1953 до жовтня 1964 р. — Перший сек­ретар ЦК КПРС, одночасно (1958—1964) — Голова Ради Міністрів СРСР.

Найважливіші події

1945,26 червня — підписання Статуту Організації Об'єднаних Націй. Ук­раїнська РСР — одна із держав—засновниць ООН.

29 червня — укладання радянсько-чехословацького договору про воз­з'єднання Закарпатської України з УРСР.

1946, 27—ЗО серпня — сесія Верховної Ради Української РСР першого скликання, яка затвердила п'ятирічний план відбудови й розвитку народ­ного господарства республіки на 1946—1950 pp.

335